Смерть Кеосаяна: чому можна і варто розлюднюватися

Тому питання Кеосаяна не в кармі. А в тому, що пропагандисти такого масштабу чинять злочин, і якщо справедливість приходить у таких спосіб, це теж спосіб.

По-перше, такі, як Кеосаян, — це системні пропагандисти. А системна пропаганда спрямована, в першу чергу, на те, щоб спростити іншим  знищення, убивство — саме через дегуманізацію.

Тому Кеосаян сам спочатку "расчєловєчився" і системно з 2016 року (відколи існувала його "Мєждународная пілорама") розповідав, що Україну треба знищити, українці не зовсім люди, бо України не існує і її придумав Лєнін, радів обстрілам і смертям, бо "нацистів" і "бандерівців" взагалі не жаль.

Я не про те, що пропагандисти забрали у росіян суб'єктність і щось їм навіяли, ні.

Бо пропаганда найкраще працює тоді, коли люди до неї готові, коли вона не суперечить їхній картині світу (ну, або коли страх сильніший за реальність, і людина може не вірити, але просто грає в те, що вірить, — через страх). 

Але в садомазохістській російській культурі, де влада тебе принижує в нуль, а потім може підняти через вбивство інших людей, такі як Кеосаян і решта, існують саме для того, щоб легітимізувати готовність до знищення інших людей, яких вони назвали ворогами, легітимізує найогидніші, найнижчі, наймерзенніші людські почуття і стани.

Знімає з них табу.

Дає їм голос.

І знімає почуття провини, якби раптом хто засумнівався.

Читайте також: Кремль пред'явив нову генерацію колаборантів

По-друге, Кеосаян давав російському  обивателю з дивана сенс життя на цьому продавленому дивані — сенс саме в ненависті до українців і України.

Це як робота з натовпом, але пасивним.

Тому такий тон, тому така агресія, тому найчорніші, найогидніші вислови з екрана.

Ви ж звертали увагу, що вони увесь час кричать, всі ці соловйови, скабєєви, кеосаяни?

Це той тип пропаганди, який розрахований на соціальне дно. І чим більше вони кричать, тим більш безкарною відчуває себе їхня аудиторія. Бо, дивись, он як можна і за це тобі нічого не буде. 

І яке б лайно вони не лили, вони формують свою бульбашку, свою секту прихильників. 

Це люди, які на них фактично підсідають, як на важкий наркотик, і пропагандисти форматують їм сприйняття добра і зла.

Так, я переконана у персональній провині кожного в російській армії й на російському дивані, але якщо раптом якийсь зетний солдат із дєрєвні Грязний Лапоть, крім бабла за контрактом, захоче якогось "сенсу", то такі, як Кеосаян, його дадуть.

По-третє, системні пропагандисти працюють свідомо.

Кеосаян знав, що він робить.

Сімоньян знає, що вона робить.

Кеосаян до "пілорами" був якимось режисером, усі ж вони кимось були. 

Тому все вони знають і розуміють.

Чи напав би Путін, якби не російська пропаганда і не ці всі? Думаю, так, напав би. Але питання в тому, що некоректно навіть відділяти одне від іншого.

Читайте також: План Б Росії. Чому Арестович і Ко масово побігли на інтервʼю до російських блогерів

Кеосаян, Сімоньян і Ко — це частина інфраструктури російської війни проти України.

Частина того, що такі ночі, як була сьогодні, стали для росіян системою.

У 2022-му році в Гаазі намагалися судити пропагандиста Фелісьєна Кабугу, який переховувався понад 20 років, а сам був одним із засновників радіо "Тисячі пагорбів" і особисто в радіоефірах закликав до геноциду тутсі в Руанді.

"Вбий таргана" - це звідти.

А незабаром, у 2023-му, в Кабуги діагностували деменцію. Суд відмовився продовжувати справу.

Проблема правосуддя в тому, що його жорна мелють надто повільно.

І буває — невчасно.

А смерть не питає, чи зібрано багато доказів і чи суд їх бере до уваги.

Джерело

Про авторку. Тетяна Трощинська, журналістка

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.