Старий імпотентний імперіалізм не може перемогти молодий національний егоїзм

Цю війну тепер називають прабабцею всіх воєн в Європі, аж до 1945 року. 

І була це війна між Францією та Прусією, яка закінчилася облогою Парижа, революцією та знесенням імператора Наполеона III. 

Війну, між іншим, почала саме Французька імперія, хоча спровокувала її Прусія. 

Самим своїм існуванням, чого категорично не могла допустити зістарена імперія. 

А ще полудурок імператор Наполеон III, який від слави свого тезки мав тільки ім'я, але прагнув цієї війни, щоб якнайдовше бути при владі. 

Читайте також: Нам треба другий фронт

Цю війну називають прабабцею всіх воєн в Європі ще й тому, що тоді відбувся технологічний ривок. 

• Перші нарізні рушниці. 
• Перші сталеві гармати Круппа. 
• Перші кулемети. 
• Перші масові армії та траншеї. 
• Перші морські дрони. 
• Перші реактивні безпілотники.
• Перші бої наземних роботів. 
• Перші кіл-зони та зникнення класичної лінії фронту й траншей. 

Полудурок імператор, який від слави своїх зловісних попередників навіть ім'я не має. 

Але дуже боїться революцій і втратити престол. 

Стара хиріюча імперія з некромантами, геронтократами та алкоголіками на чолі. 

І під боком — молода, налита національним егоїзмом, ще не імперія, яка самим своїм існуванням підкреслює обвислі цицьки імперії. 

Ясно, що в цих війнах більше відмінного, ніж схожого, але. 

Читайте також: Росію вб'є сміх

Нє, ну може, якщо витягнути Зеленського з його френча та одягнути на голову пікельгаубе, то він чимось та й стане схожим на Вільгельма I. 

Але все ж якби не старався у своїх постах Корчинський: Єрмак — не Бісмарк, ну не Бісмарк. 

Дарма, аби кінцівка була такою ж: 

• Революція. 
• Знесення імператора. 
• Анексія  ̶Е̶л̶ь̶з̶а̶с̶у̶ ̶т̶а̶ ̶Л̶о̶т̶а̶р̶и̶н̶г̶і̶ї̶ Кубані та Вороніжчини. 
• Колосальна репарація: 5 мільярдів франків. 

Між іншим, ми уже почали закреслювати ці рядочки, але йдемо з кінця. 

Прем'єрка Данії Метте Фредеріксен висловила впевненість, що до Різдва буде розв'язане питання з конфіскацією російських активів — всього це майже пів трильйона євро як репарацій. 

А там, гляди, саме на Різдво на Московії є гарна традиція — спускати імперський прапор з Сенатського палацу та царя міняти. 

"Дорогіє соотєчєствєннікі, я прєкращаю свою дєятєльность на посту прєзідєнта СССР". 

25 грудня, 1991 року.

Ок-ок, нехай не на це Різдво, нехай вже на наступні свята. 

Але старий імпотентний імперіалізм не може перемогти молодий національний егоїзм. Здоров'я вже не те.

* Публікується зі збереженням стилю автора

Джерело

Про автора: Олег Манчура, журналіст.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.