Сварка Трампа та Маска. Нам радіти чи переживати?

Два харизматичні нарциси не можуть довго ужитися в одному човні. Їхнє розлучення було закладене в самій психологічній природі цих двох людей.

У нас відразу почали радіти цій сварці. Але спробуймо трохи ширше глянути на процеси, вийшовши за межі "подобається/не подобається".

1. Маск звинуватив Трампа в тому, що він присутній в, так званому, досьє Епштейна (педофільний скандал). Наскільки реалістично, що ця тема стане приводом для розслідування? З великою долею імовірності так. Чи приведе вона до імпічменту? З великою долею імовірності ні. Але ми точно розуміємо, що в певний період часу ця тема може стати топовою, і чим ближче буде до виборів в конгрес та сенат (3.11.2026) тим голосніше ця тема буде порушуватися. Іншими словами — це спричинить великі хвилі всередині США, але поки це не тягне на 9-бальний шторм. Все може змінитися лише за умови появи нових фактів і проактивноі, в довготерміновому плані, позиції Маска. Не демократів, які обовʼязково вхопляться за цю історію і будуть пробувати нарощувати на ній рейтинги, а саме Маска.

2. Маск натякнув, що готовий створити свою партію, яка буде протидіяти, як мінімум, частині республіканців. Тут ми маємо відразу звернути увагу на те, що перемога Трампа була забезпечена обʼєднанням,  раніше непоєднуваних груп виборців. І серед них велику роль відігравали несистемні консерватори, яких у нас заведено називати технофашистами.

Читайте також: Суперечка в соцмережах Маска і Трампа: хто кого й у чому звинувачував

3. Чи може Маск створити партію технофашистів, яка добʼється вагомих результатів на виборах? Якщо дивитися на соціологію, то тут ми маємо вагому в американському електоральному процесі групу в 5-10%, які готові виступити проти системи (власне в більшості країн Заходу зʼявилася антисистемна меншість і її оформлення в політичний проєкт чи підпроєкт було питанням часу в США). Але тепер виникає питання, наскільки далеко готовий іти Маск у своєму політичному пориві?

4. Все, що ми бачили протягом останніх днів (від моменту коли він пообіцяв створити власну політичну силу, яка буде "знищувати" тих депутатів, які проголосували за борговий законопроєкт — це гра Маска. Це гра на підняття ставок і переведення стрілок. Йому потрібно перебити негативну хвилю, викликану його роботою в Білому домі. З роботою він явно не справився, а тому він пробує перевести стрілки на республіканців, які голосували за збільшення боргу.

5. Тепер ми маємо складну дилему Маска. Почати власний політичний проєкт — ризиковано з двох причин: це ставить під удар бізнес і це робить його ворогом республіканців номер один. З позитивів — за успішної кампанії він гарантовано отримає золоту акцію в Конгресі. Що вирішить Маск в цій ситуації, сказати дуже складно.він може як ризикнути, так і вибрати 2-3 жертви, які потім будуть піддаватися остракізму через його особистий твіттер.

Паралельно, він напевне буде грати в створення власної групи в майбутньому конгресі. Поки більш реалістичним виглядає другий варіант. Але ми маємо справу з дуже імпульсивною людиною.

6. Хай там як, але стосунки Трамп-Маск зіпсовані. І, виходячи з психотипів обох персонажів, з великою часткою імовірності обидва не зупиняться в особистих історіях помсти й тролінгу. Навіть, якщо Маск піде за лайт-сценарієм для республіканців. 

Читайте також: Сценарії, про які, мабуть, не знає Маск

7. А тепер щодо нас. 

А) ми поки не розуміємо, як вплине турбулентність в США на  можливості Трампа  щодо "петляння" від жорсткіших санкцій проти РФ. Я залишаюся прихильником гіпотези, що на Трампа може вплинути тільки внутрішнє лобі республіканців, які бояться за рейтинги та провал майбутньої кампанії в Конгрес (більш детально про це в попередньому пості). Але внутрішня турбулентність на те і турбулентність, що може як зіграти нам на руку, так і проти нас. Повторюся, зараз це, як мені здається, неможливо спрогнозувати. 

Б). У групі так званих технофашистів, які можуть бути теоретичним кістяком для гіпотетичної групи Маска доволі високі продиктаторські, а відтак проросійські настрої. Це може стати додатковим негативним фактором. Але поки явно не вистачає ні кількісних, ні якісних досліджень цієї групи, щоб напевне щось говорити. 

8. Ще одним невідомим залишаються майбутні стосунки Пекін — Вашингтон, які впливатимуть на подальший перебіг війни. Яким чином? Від найпростішого: натиснути чи не натискати на  КНДР для виряджання вагомого воєнного контингенту в Україну вже цього літа (поки ми не розуміємо чим завершилася зустріч Шойгу з Кімом). І закінчуючи використанням Росії, як такого собі проксі в подальших переговорах в трикутнику США — ЄС — КНР (нагадаю, той, на чиєму боці буде  Європа може забезпечити собі технологічне лідерство на наступні 15-20 років). А ми вкрай залежні від ЄС.

9. Не слід забувати, що існує висока ймовірність того, що завершення війни буде саме частиною домовленостей в трикутнику Пекін — Брюссель — Вашингтон.  

Щодо нашого домашнього завдання, то нам дуже важливо в найкоротший термін:

• ні в якому разі не стати на чийсь бік  війні Трамп — Маск, хоча нас до цього будуть штовхати;
• максимально погасити інформаційний накат росіян про те, що "Україна — країна-терорист (це не про аеродроми, а про ніби-то стосунки з Аль-Каїдою в Малі);
• спробувати залагодити стосунки з Пекіном, щоб спробувати натиснути на КНДР щодо живої сили.  

Отож, сварка Трамп — Маск — це значно складніше, ніж наше традиційне "подобається/не подобається".

Джерело

Про автора: Вадим Денисенко, політолог.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.