Трамп і хімія болота

Але він сказав: "Якби танки Путіна не застрягли у болоті…". Він для мене не існує ні як людина, ні як політик. 

Можна довго писати, дискутуючи з цим рудоволосим гольфістом — знавцем історії, про "перемогу" США у Другій Світовій, але якби не мільйони загиблих українців, білорусів, росіян, вірмен, грузинів, узбеків, якутів, таджиків, азербайджанців та інших у ключових боях на теренах колишнього СРСР, не було б ніякої перемоги. 

Якби в асів Герінга було достатньо пального, союзники б вс*али битву під Арденами й були б відкинуті до протоки. Якби не героїчний супротив Британії, американцям просто не було б куди висаджуватися. 

Якби, якби, якби… Якби хтось мав просто совість і честь, він би говорив не так швидко, як летить м'ячик після удару ключкою для гольфу, а слова мали б вагу. 

Читайте також: Чому Трамп знову підіграв Путіну

Якби… Тисячі героїв і героїнь, військових, добровольців, цивільних, які стали на дорозі путінській орді — це ніщо. За логікою Трампа. Якби не болото. 

Я уявляю, як болить тим, хто був там, на всіх напрямках, звідки йшли на Київ. Я уявляю, як пече у грудях тим, хто втратив у ті перші дні рідних, друзів, близьких. Так зневажити подвиг героїв може хіба людина, яка не знає ні ціни крові, ні ціни честі, ні ціни людського життя. 

Він казав, що у нас немає карт. Можливо. Всі так думали ще у 2022. 

Без карт можна грати. Без козирних. Гірше, коли немає совісті. Гірше, коли немає честі. Історія всіх розставить на свої місця. І все розставить. Тоді, до речі, в тому "болоті", яке зупинило танки, були й американці. І поляки, і британці, і багато інших добровольців з різних країн. Виявляється, то все не вони. То все болото. 

Болото не зупиняє танки. Болото очорнює душу і лізе багном через рот. 

Історія не памʼятатиме брехунів, вона памʼятатиме героїв. Про ті перші дні написано багато. І це вивчатимуть, і це не забудуть. 

Читайте також: Головний результат цього раунду переговорів з Кремлем

Але з іншого боку, не знав, що в нас протягом року болото не висихає, таке вʼязке і глибоке: четвертий рік танки грузнуть. Дивовижна ми країна. Феноменальна просто. До речі, в нас і в морі було болото, і в небі. Бо чого б то російські винищувачі не взяли під контроль повітряний простір, не висадили десант в Гостомелі й не підійшли до берегів Одеси, не пройшли Миколаїв. 

Все просто у Дональда. Все просто. Як удар ключкою для гольфа по мʼячику. Простий світ. Який, щоправда, існує лише в його рудоволосій голові.

P.S. Працюючи над повістю про перший рік війни, я детально вивчав матеріали спеціальні, військові, про бої, операції, оборону. І знаю, хоча, не все, як те болото, реальне, зʼявилося на північних підступах до Києва. Так, Україна тоді зламала ідеальну змову. Що ж, такі ми вже. І якщо не підтримаєте так, як належить, в іншому, значно гіршому болоті, ніж російські танки, будуть всі. І гольфісти, і інші любителі простих рішень. 

Не говоритиму про свою книгу, "Війна і ми", її немає англійською. Є книга Люка Гардінга. У Львові, в бібліотеці, після моєї презентації, мені подарували її з автографом автора. Трамп міг би прочитати. Там дуже добре описана хімічна структура цього "болота", яке зупинило танки Путіна.

Джерело

Про автора. Василь Зима, український журналіст, телеведучий, письменник

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.