Три чинники нашої перемоги

Наша перемога складається з 3 складових:

1. Збереження держави
2. Безпека
3. Розмір

Найважливішою складовою перемоги є збереження нашої держави. Це масштабне історичне досягнення, яке не вдавалось цілим поколінням. Незалежно від того, як завершиться війна — збереження нашої держави буде нашою перемогою і поразкою Путіна.

Хтось може сказати, що ми існували як держава 30 років до війни. І так, і ні. Ми існували формально, але не існували реально. Формально — це коли є держава на карті, реально — це коли американець, європеєць, чи японець може назвати цю державу і сказати про неї кілька слів. Існування держави в західній свідомості, ще і як союзника — це утвердження на століття.

Чому так важливо зберегти державу? Ізраїль прагнув здобути державу тисячоліттями. Сьогодні в нього всього лише 20 тис. кв. км. Це в 30 разів менше України. Але сам факт існування їхньої держави є впливовим фактором геополітики. Фінляндія втратила значні території, але збереження їхньої держави допомогло їм стати країною з одним з найвищих рівнів життя у світі. Корея залишається поділеною вже понад 70 років, але Південна Корея, яка стала міцним азійським форпостом Заходу, глобальний гравець на рівні технологій.

Читайте також: Коли розвалиться Росія?

Другою складовою перемоги є безпека. Навіть, якщо ми відіймемо Кубань чи Білгород, поки орки будуть воювати — це не гарантує нам нашого існування. Досягнення безпеки можливо в кілька шляхів.

Перший — це розбити ворога так, щоб він більше не міг продовжувати вести бойові дії й виношувати подібні плани. Це виглядає малоймовірним, в силу різних обставин, часто незалежних від нас.

Друге — це власні військові потужності, які не дозволять ворогу думати про можливий напад. Це теж складний сценарій, оскільки, як бачимо, навіть потужні європейські держави виявились неспроможними утримувати потужні армії.

Читайте також: Саміт миру можна порівняти з Тегераном-43

Третє — це союз з іншими державами, який гарантує безпеку та захист. Це єдиний перспективний сценарій для нас. Так, шансів вступити в НАТО дуже мало, але Південна Корея не член НАТО і нічого. Міцні двосторонні союзи значно ефективніша історія для нас, чим навіть членство в НАТО.

Третьою складовою є наш розмір та історичні землі. Жодна держава сьогодні не має тих розмірів, які мала в різні періоди своєї історії. Територія постійно змінюється. Тому її не варто робити константою. Можливо, після смерті Путіна ми зможемо і більше взяти чим кордони 1991 року, а можливо і ні. Та поки буде наша держава — ми завжди зберігатимемо шанси розширяти свою територію.

Джерело

Про автора. Віктор Андрусів, політичний та громадський діяч, аналітик та публіцист