У владі має залишитися тільки один?
Ми заходимо в повноцінну парламентську кризу прямо перед новим наступом окупантів
Верховна Рада є органом, безперервні повноваження якого під час воєнного стану гарантовані Конституцією, але вона стає недієздатною і дискредитується. Ознаки нищення парламентаризму наступні:
- ВР залишилась єдиним державним органом, чий робочий графік не змінився з облоги Києва: засідання призначає голова ВР з керівництвом слуг, коли їм заманеться. І скасовують так само;
- на закони немає голосів. Слуги зникають із зали після 2-3 результативних голосувань і тоді не вистачає допомоги навіть слухняних партнерів влади з колишньої ОПЗЖ;
- замість роботи — керовані з Банкової фріки. Вони пишуть ідіотські законопроєкти, лізуть без запрошення в чужі стріми, хапають чужі телефони — загалом, поводять себе, як макаки хаосу. Це не стільки психіатрія, скільки політтехнологія дискредитації парламенту загалом. Як у відомому телесеріалі — у владі має залишитися тільки один. Над тим і працюють. Тільки складається враження, що не воїн-горець, а король мавп.
- обмеження будь-якої діяльності опозиції: за можливості, нікуди не пущать. Ні на фронт подивитись реальний стан справ, ні на міжнародні зустрічі.
Читайте також: Звільнення Данілова — це страх Зеленського. Через підступи Єрмака
Замість конструктивної роботи в період найбільшої небезпеки для існування України — зневага, зверхність і глухота. Байдуже, що Європейська Солідарність представляє мільйони виборців і однодумців.
Розуміння демократії у нинішньої влади є примітивним - "нас більшість, нам все можна". До іншого сприйняття не доросли, та й не дуже хочуть.
Для воєнного часу, коли потрібно цілодобово працювати на оборону, аналогічно як і для вступу в Євросоюз, ситуація є самовбивчою. На Банковій, наче вирізали інстинкт самозбереження. Або їм самозбереження хтось гарантував, на відміну від України?
Суспільство має посилити свій голос і постійно вимагати від влади адекватності дій, щоб уникнути політичної кризи в умовах, коли над підтримкою України мають працювати й інституції, і персоналії — всі. Бо обраних суспільством представників там не хочуть чути.
Про автора. Володимир Ар'єв, колишній народний депутат України
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
- Актуальне
- Важливе