Україна-Польща: На стрясання повітря — знизування плечима
Вінниця попросила у польського міста Кельце 15 списаних автобусів, бо блекаути, і з тролейбусами сутужно
Кельце спочатку погодилося, але потім взнало, що у Вінниці є вулиця Бандери, і зажадало її перейменувати для отримання допомоги. Ну, бо типу "Бандера відповідальний за жертви Волині". Ясно, що Вінниця відмовилася.
Іронія в тому, що в Кельце у 1946 році відбувся єврейський погром. Поляки убили 42 євреїв, хоча німецька окупація давно закінчилася, і жодної боївки УПА поруч не було.
Якби я хотів ескалації у польсько-українських відносинах, рекомендував би Вінниці на один день назвати вулицю на честь жертв келецького погрому.
Однак я щиро вважаю, що напівігнор польських історичних заяв з боку української влади — оптимальна стратегія на цьому етапі. Не приставати на вимоги щось перейменувати та не робити гучні заяви у відповідь — це правильний шлях. Принаймні наразі.
Читайте також: Польща. Спроба будувати замки на піску
Скажу як військовий максимально прямо і цинічно. Жодні польсько-українські дебати на історичні теми не мають сенсу, доки ми не виграємо цю війну або РФ не вдереться в Польщу. До цього — це просто марнування часу.
Ми маємо якомога інтенсивніше розбудовувати співпрацю в економічній сфері та бути якомога глухішими до істеричних заяв в історичній сфері. За розсипане зерно має бути негайна жорстка відповідь. За стрясання повітря — знизування плечима.
Про автора: Сергій Громенко, журналіст, експерт з безпекових питань
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
- Актуальне
- Важливе