Україна виграє для Європи час

Вже зараз очевидно, що запланований саміт у Саудівській Аравії між Росією та США не дасть жодних результатів через кардинально різне розуміння цієї війни його учасниками. США, умовно кажучи, можуть спробувати торгуватися з Путіним щодо територій, але для нього ця війна ніколи не була війною за територію. Росії вистачає своїх земель і без України. Повномасштабне вторгнення почалося не з "українського питання", а з ультиматумів Заходу наприкінці 2021 року: "НАТО має забрати свої манатки та повернутися до кордонів 1997 року". 

Читайте також: Умиротворення в Мюнхені: світові війни, минулі й можливі

Саме кордони НАТО, а не кордони України, були початковою переговорною позицією Путіна. Тому будь-які компроміси з Кремлем — це компроміси не лише щодо України, а щодо всієї Європи, включно з "друзями" в Угорщині, Словаччині та польськими фермерами, яких "кордони НАТО 1997 року" зачеплять у першу чергу.

Три роки великої війни Європа намагалася пристосувати своє мирне життя до нових реалій. Тепер, коли вона може залишитися без американської "парасолі", ми нарешті бачимо перші ознаки пробудження: обговорення виряджання військ до України, можливість запровадження надзвичайного стану в Німеччині, зростання військових бюджетів. Все це відбувається із запізненням у три роки – але краще зараз, ніж ніколи. 

Раптом з’ясувалося, що справжній щит Європи — це не міфічні американські "морські котики", а реальні українські солдати й офіцери. І європейське майбутнє набагато більше залежить від здатності України боротися, ніж від будь-якого саміту в Саудівській Аравії.

Джерело

Про автора. Микола Княжицький, журналіст, народний депутат України

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів чи колонок.