Уряд Єрмака. Як Захід та суспільство не оцінили "заміну ліжок" в уряді

Для чого президенту були ці зміни? Західні медіа, на кшталт The Economist, припускають, що пан президент зробив це через падіння власної популярності.

Якщо подивитись на соціологію — любов народу до президента тане, як березневий сніг. Згідно з опитуванням групи Рейтинг, за перші шість місяців 2024 року — цифра підтримки впала з 69% до 54%.

Премʼєр-міністром у покращеному уряді залишився Денис Шмигаль. Прикметно, що очільник уряду не коментував зміни, прізвища і смисли, що це дасть країні у війні. Тим паче, навряд чи весь цей вінегрет можна назвати урядом національної єдності чи технократами складних часів. Більшість із нових міністрів люди або взагалі не знають, або ж трохи впізнають за особистими константами з Єрмаком. Призначення Миколи Точицького на посаду Мінкульту, а Андрія Сибіги на МЗС супроводжувалося специфічними заголовками — "однокурсник очільника ОП", "заступник Єрмака".

Для чого Банкова вирішила потрусити уряд саме зараз? Найперше, аби мати змогу на зустрічах із західними елітами та донорами трошки позамилювати очі про те, що вас ми почули, громадську думку почули — давайте грошей і санкцій.

Читайте також: Шурма тихенько пішов у ліс. Чому Зеленський вирішив позбутися одного з "потужних менеджерів"?

Утім, навіть The Economist у матеріалі про кадрові зміни Зеленського вказав на "дисфункцію" в управлінні країною, оскільки "навіть члени його власної партії ("Слуги Народу") глузували з процедури, а три з семи відставок провалилися".

У самій Раді під час відставки міністра закордонних справ Дмитра Кулеби трапився пікантний момент. Увечері 4 вересня голосів бракувало, адже 12 членів фракції ОПЗЖ пішли святкувати день народження Суркіса. Тобто це показує, в якій залежності перебуває Банкова подекуди від ситуативного партнерства з проросійською силою.

Відставка саме Кулеби найбільше зацікавила західні медіа. Адже, по-перше, він фаховий дипломат з досвідом роботи в ПАРЄ та Раді Європи. Друге, саме цей міністр витягував "міжнародку" під час вторгнення Росії на територію України. Саме Дмитро був у Білому Домі в час Х — уже писано і переписано, як сам Байден не вірив, що українське суспільство встоїть від удару і навіть почне давати відкоша.

Так от, причиною його відставки західні медіа вважають відмову "хамити" західним дипломатам. Пишуть, що дипломатія Кулеби "не завжди збігалася із грубою та емоційною риторикою боса. В адміністрації президента скаржилися, що Кулеба уникає бруднити руки".

Тож не дивно, що з весни на фото офіційних делегацій Кулеба почав сідати далі від головних політичних тіл — Зеленського та Єрмака. А далі взагалі почав пропадати з офіційних повідомлень на сайті президента.

The Economist пише, що долю Кулеби було вирішено ще у квітні, коли його потенційного змінника Андрія Сибігу перевели з Офісу президента на посаду заступника міністра. Утім, зняти колишнього очільника МЗС заважав "тиск із боку Держдепартаменту США". Але зараз в США на піку сезон виборів, тому Кулеба пішов "під ніж".

Прикметно, що Зеленський не підшукав кадровому дипломату місця посла. Натомість сказав, що поки не знає, чим будуть займатись звільнені міністри. Що ж варто згадати, що для сексологинь та міністра оборони Тарана у президента завше були місця. А от для справжнього фахівця — ні.

Читайте також: Управлінська прірва в час війни

З цікавих ротацій можна відзначити переміщення Олександра Камишіна з Мінстратегпрому до Офісу президента. Хоча в самого президента Камишін давно має позитивну репутацію. Тому тепер він буде стратегічним радником. І по суті — може взяти контроль за полем колишнього заступника ОП Ростислава Шурми.

Очевидно, що у Камишіна буде нова місія – знайти гроші на зброю, тому що українці навчились її робити, але ракетна програма потребує чимало грошей.

Власне, ось що про нього пише The Economist: "Олександр Камишин, міністр стратегічних галузей промисловості, що йде, як очікується, візьме на себе частину портфеля Шурми. У звичайні часи перехід із розряду міністрів до розряду радників президента міг би розглядатися як зниження на посаді. Інсайдери кажуть, що в часи зросту президентської канцелярії все відбувається з точністю до навпаки", - пише британське видання.

Тобто, можна з упевненістю сказати, що попри сподівання Банкової всіх переграти — ані суспільство, ані західні союзники — не сприймають ці кадрові зміни серйозно. Впливають вони лише на очевидну річ. Ми живемо в епоху Андрія Єрмака, у якого президентом збоку працює Володимир Зеленський.

Не те, щоб ми цього не знали, чи щоб це була страшна новина — просто, на жаль, особиста дружба засліпила гаранту очі. І замість уряду порятунку країни в тяжкі часи — нам пропонують ноунеймів, однокурсників і просто нові обличчя, які мають нашкребти грошенят на віллу в Марбельї.

Володимир Зеленський поставив себе в абсолютну залежність від Єрмака та його креатур. А отже, віднині навіть немає на кого ткнути пальцем, якщо щось піде не туди. У всьому буде винувата лише головна пара державних очільників. Не існує прикладів в історії, коли це приносило щастя.

Спеціально для Еспресо

Про авторку: Марина Данилюк-Ярмолаєва, журналістка

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.