Шурма тихенько пішов у ліс. Чому Зеленський вирішив позбутися одного з "потужних менеджерів"?

Президент Володимир Зеленський звільнив Ростислава Шурму, який з листопада 2021-го відповідав в Офісі президента за економіку та енергетику. Чому ж фаворит президента втратив посаду?

Сина одіозного проросійського політика Ігоря Шурми — близького до братів Медведчуків — можна назвати класичним nepo babies. Це коли звʼязки тата з ОПЗЖ та Партією регіонів робили тебе топменеджером повʼязаних із ними структур і давали зелене світло легко там, де люди роками тяжко працюють.

Коли восени 2021 року Зеленський підібрав Шурму-молодшого і призначив його відповідальним за економічні ноу-хау, чимало хто цього не зрозумів. Особливо на вістрі перших повідомлень, що Росія готує велику повномасштабну війну від західних розвідок.

Тож озираючись на підсумки майже трьох років Шурми, я пишу цей текст під хор шести генераторів приватних бізнесів унизу. І хочу спитати: так що там економіка? А що енергетика? Тим паче ми памʼятаємо, як саме Шурму й Татарова пан президент прохав особисто ходити на зустрічі з бізнесом та вивчати його болі.

Читайте також: Індульгенція для щурів. Як Зе-влада хоче зберегти своїх корупціонерів?

Ростислав Шурма, як подейкують депутати зі "Слуги Народу", уже кілька місяців гострив лижі на вихід. Адже краще зійти з дистанції зараз і тихо піти в ліс, як миша, аніж потім опинитись під ударами гнилих помідорів. Не виключено, що потужний Зе-менеджер пошукає себе в інших політичних проєктах.  І, знаючи поганий смак низки політиків, можу припустити, що хтось таки може спокуситися на такі видатні таланти.

Для ЗМІ версія звільнення Шурми дещо інша. Мовляв, серед ключових причин – Шурмі дедалі важче знаходити спільну мову з міжнародними партнерами, а кількість негативу навколо нього постійно зростала.

Під негативом, очевидно, розуміють огидну схему, яку викрили журналісти-розслідувачі команди Bihus.info. Коли стало відомо, що сонячні станції під російською окупацією, співвласником яких є оточення Шурми (рідний брат Олег Шурма та колишній підлеглий, Руслан Божко), нібито отримували оплату за "зеленим тарифом" до літа 2023 року. Мова йшла аж про 320 мільйонів гривень з державного бюджету.

Шурма тоді всіляко розказував про маніпуляції з боку преси, що, мовляв, все брудний наклеп. Утім про всяк випадок у квітні 2024 року його адвокати змогли закрити справу НАБУ через одіозний Печерський суд.

Читайте також: Траєкторія зниження довіри збігається з траєкторією закручування гайок

Цікаво, що попри цю резонансну справу Шурма тривалий час був у складі наших делегацій, які вели різні переговори зі США. І зараз провладні коментатори кажуть, що от не справився Ростислав Ігорьович зі стратегічним напрямком, не зумів налагодити теплий контакт. Тому і пішов у відставку.

Якщо чесно — подібних мажорів та менеджерів, які лише і шукають, де б то осідлати золоті бюджетні дощі, треба тримати подалі від Вашингтона. Бо саме такі публічні делегати є головною причиною, чому адміністрація Джо Байдена не довіряє Україні достатньо. І Пентагон досі вагається, коли питають: так а що там із дозволом на удари по глибокому російському тилу?

Варто лише нагадати, як восени 2023 року Шурма відповідав на прямі питання Саймона Шустера у Time про братський схематоз і торгівлю з окупованими територіями енергетикою. Тоді  елітний уже колишній менеджер говорив про проплачені ворогами атаки ворогів Зеленського. А ще - що йому не можна йти в тінь, бо "завтра всі в команді президента стануть мішенню".

Тож ключиків до дверей Білого дому не могло навіть бути. І дуже шкода, що Банкова вирішила "загубити" свого потужного менеджера лише на третьому році війни. Та ще й в умовах щоденного терору — коли російські ракети нищать університети в Полтаві, Сумах, онколікарні та вокзали у Львові та Дніпрі.

Читайте також: Управлінська прірва в час війни

Нині, аби позагравати з західними партнерами, влада вирішила трошки попереставляти ржаві ліжка в уряді. Загублять Ірину Верещук, Малюська піде на пенсію, Ольга Стефанішина, яка відповідає за євроінтеграцію, — чи то на підвищення піде, чи просто спробує себе в амплуа очільниці Мін'юсту.

На своїх посадах лишаться стовпи влади Зеленського — Андрій Єрмак та Олег Татаров.

Утім нарешті треба серйозно запитати себе, як суспільство обходиться без жодної цензури — чи концентрація влади в такий час без жодного делегування допомагає виграти війну? Чому смертоносні удари "кинджалами" страшні, але не такі страшні, як зневіра у власному уряді, який все більше малокомпетентний і маргінальний? А вся ця бурхлива імітація оновлення Кабміну викликає лише втому і логічне питання: "Ну, і хто там - людина Єрмака чи Татарова?"

Коли все скінчиться — з Шурми можуть не спитати. Бо хтось його забуде, а хтось зітре його з памʼяті, як страшний сон. Однак Володимиру Олександровичу варто було б задуматись, які випещені щурята вилізли у владу на його горбу. І щодня роблять усе, аби президент із колись народного улюбленця не перетворився на того, кого не гріх відшмагати на Майдані кийками.

Стосовно ж Шурми — варто уважно дивись, де далі спливе це молоде обдаровання. І ніколи-ніколи знову подібних персонажів не можна випускати до Вашингтона говорити з сильними світу цього.

Спеціально для Еспресо

Про авторку: Марина Данилюк-Ярмолаєва, журналістка

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.