В Україні поліпшуються інфляційні очікування

Економіка

За попередніми даними, Мінекономіки оцінює зростання ВВП на рівні 4,6% [±1%] порівняно з березнем 2023 року ("плюс" 29,5% [±1%]  у березні 2023 року та "плюс" 3,9% у лютому 2024 року). У підсумку за січень-березень 2024 року зростання оцінюється на рівні 4,5% [±1%] ("мінус" 10,3% за січень-березень 2023 року).

Кабінет Міністрів України прийняв постанову щодо удосконалення фінансової підтримки українського бізнесу. Зміни спрямовано на підвищення ефективності державних гарантій, які надаються на портфельній основі. Термін дії державних гарантій буде продовжено до десяти років для кредитів, які залучаються з ціллю відбудови основних засобів, зруйнованих частково або повністю внаслідок військової агресії, та до п’яти років для всіх інших категорій кредитів, що зі свого боку збільшує строк дії договорів для сільськогосподарських товаровиробників за попередньо наданими гарантіями.

Також з моменту прийняття акта з’являється можливість отримання кредитів під державні гарантії суб’єктами підприємництва, що провадять діяльність у сфері переробної промисловості (основний КВЕД) за всіма КВЕД Секції С Національного класифікатора України.

Нововведення дозволять підтримати суб’єктів господарювання мікро-, малого та/або середнього підприємництва – резидентів України у складних умовах воєнного стану матимуть позитивний вплив як для реалізації довгострокових інвестиційних проектів, так і забезпечення потреб в оборотному капіталі. Це сприятиме стабілізації економічного стану та підтримці національного виробництва на шляху до сталого відновлення.

За даними Національного банку України, у I кварталі 2024 року опитування банків зафіксувало поліпшення їхніх оцінок стосовно основних показників кредитування. Вказується, що фінансові установи очікують зростання кредитних портфелів бізнесу і населення впродовж наступних 12 місяців. Вперше з IV кварталу 2021 року банки прогнозують підвищення якості кредитного портфеля. За перші три місяці 2024 року попит зріс і на корпоративні, і на роздрібні кредити. Очікується, що попит зростатиме і надалі на всі види позик, крім іпотеки. Банки пом’якшили кредитні стандарти для споживчих кредитів, але посилили для іпотеки і кредитів великим підприємствам. У ІІ кварталі фінансові установи планують послабити стандарти кредитування для всіх позичальників, крім великих підприємств. За оцінками, рівень схвалення заявок на кредити МСП та іпотеку зріс, а на кредити великим підприємствам – зменшився. У І кварталі, на думку опитаних банків, зріс кредитний ризик. У квітні – червні фінустанови прогнозують насамперед зростання процентного та кредитного ризиків.

Читайте також: Бізнес в Україні демонструє помірний оптимізм

У березні 2024 року, порівняно з березнем 2023 року, за оцінкою Мінекономіки, майже всі агреговані види економічної діяльності сформували позитивний внесок до загального обсягу ВВП.

За даними Агентства ООН у справах біженців, станом на 14.03.2024 було зафіксовано в усьому світі 6,486 млн біженців з України (5,983 млн біженців зафіксовано в Європі і 0,503 млн за межами Європи (станом на 27.02.2024)). Агентством ООН у справах біженців на основі 7391 інтерв’ю були здійснені опитування в період між жовтнем 2023 року та березнем 2024 року. 99% респондентів є громадянами України, більшість складають жінки (80%), середній вік респондентів складав 45 років.

За даними Національного банку України – (Ділові очікування підприємств України) -    результати опитування підприємств у І кварталі 2024 року свідчать про посилення позитивних очікувань бізнесу щодо ділової активності в наступні 12 місяців. Незважаючи на логістичні труднощі, у тому числі з перетином кордону, респонденти прогнозують помірне зростання обсягів виробництва товарів та послуг в Україні, а також позитивно налаштовані щодо розвитку власних підприємств.

Продовжують поліпшуватись інфляційні очікування. Курсові очікування незначно посилилися.

У наступні 12 місяців очікується:  помірне зростання обсягів виробництва товарів та послуг в Україні: баланс відповідей – 8.5% (у ІV кварталі 2023 року – 15.2%);  нижча інфляція: зростання споживчих цін на 11.0% (у попередньому кварталі – 11.3%);  незначне посилення девальвації національної валюти: середнє значення обмінного курсу – 40.44 грн/дол. США (у ІV кварталі 2023 року – 40.06 грн/дол. США);  пожвавлення ділової активності: індекс ділових очікувань (ІДО) становив 103.0% (попереднього кварталу – 101.6%).

Зростання очікується за рахунок збереження позитивних оцінок щодо загальних обсягів реалізації продукції власного виробництва, інвестиційних видатків на машини, обладнання та інвентар та майбутнього фінансово-економічного стану підприємств.

Станом на 18.04.2024 ярих зернових та зернобобових культур всього посіяно на площі 2,05 млн га  (у 2 рази більше, ніж на відповідну дату минулого року), з яких ярої пшениці – 204,7 тис. га (більше на 21,1% відповідно), ярого ячменю – 741,5 тис. га (більше на 33% відповідно),  гороху – 157 тис. га (більше на 42,4% відповідно), вівса – 136,6 тис. га (більше у 1,7 раза відповідно) та кукурудзи – 748,7 тис. га (більше у 14 разів відповідно).

Серед технічних культур посіяно цукрових буряків – 223,7 тис. га  (більше у 4,1 раза,  ніж на відповідну дату минулого року) та соняшнику – 1,4 млн га (більше у 10,2 раза відповідно). Розпочато посів сої – посіяно 116,3 тис. га.

Читайте також: Фінансова система на порозі некерованої девальвації 

Бюджет

За оперативними даними  у квітні 2024 року до загального фонду державного бюджету надійшло 153,6 млрд грн податків, зборів та обов’язкових платежів.

За підсумками квітня, надходження платежів від Державної податкової служби становили 59,7 млрд грн, у тому числі:

22,8 млрд грн – податок на додану вартість (зібрано 34,8 млрд, відшкодовано – 12,0 млрд грн); 16,5 млрд грн – податок на доходи фізичних осіб та військовий збір; 11,5 млрд грн – акцизний податок;  5,5 млрд грн – рентна плата; 3,2 млрд грн – податок на прибуток підприємств.

Платежі від Держмитслужби надійшли в обсязі 48,9 млрд гривень.

Виконання місячного розпису доходів загального фонду держбюджету, за оперативними даними, становить 129,5% (+ 35,0 млрд грн), у тому числі: Державна податкова служба – 107,9% (+ 4,4 млрд грн); Державна митна служба – 114,5 % (+ 6,2 млрд грн).

При цьому 2,7 млрд грн надійшло у вигляді міжнародної допомоги (грантів).

В цілому, за оперативними даними Мінфіну, за підсумками квітня 2024 року до загального і спеціального фондів державного бюджету надійшло 200,8 млрд грн податків, зборів та інших платежів. Крім того, близько 40,1 млрд грн (станом на 29 квітня) у вигляді ЄСВ надійшло до фондів пенсійного та соціального страхування.

За період 01.01.24-25.04.24 доходи бюджету зросли на 21,1%, порівняно із періодом 01.01.23-25.04.23 (без міжнародної фінансової допомоги, збільшилися на 46,1%), що обумовлено зокрема зростанням надходжень від податку на прибуток (у 2,7 раза), податків на міжнародну торгівлю та зовнішні операції (на 40,2%) та  інших неподаткових надходжень (у 1,8 раза).

Видатки держбюджету за період 01.01.24-25.04.24 зросли на 11,3% в порівнянні з періодом 01.01.23-25.04.23,  зокрема у частині витрат на заробітну плату (на 24,5%) та  капітальних видатків (у 2,2 раза) на тлі проведення необхідних відновлювальних будівельних та інших робіт.

Дефіцит держбюджету становить  8,6 млрд дол. США – 45 % від загального обсягу доходів держбюджету.

За розрахунками Мінекономіки на базі інформації Мінфіну, у 2023 р. було отримано близько 42,5 млрд дол. США. У січні-березні 2024 року до держбюджету надійшло близько 10,2 млрд дол. США. 01.04.2024 до Держбюджету України надійшло 118 млн дол. США на безповоротній основі від Уряду Японії в рамках проектів Світового банку "Зміцнення системи охорони здоров'я та збереження життя" (HEAL Ukraine) та "Ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей" (HOPE). 24.04.2024 до Держбюджету України надійшов другий транш в рамках перехідного фінансування обсягом 1,5 млрд євро відповідно до інструменту Європейського Союзу Ukraine Facility. 

Загалом від початку війни станом на 24.04.2024 до Державного бюджету України залучено близько 86,9 млрд дол. США міжнародної фінансової допомоги, що здебільшого спрямовувалась на фінансування першочергових потреб бюджету, зокрема соціальних витрат.

Читайте також: МВФ оприлюднив оновлений макропрогноз: що там цікавого

Валютний ринок

З початку цього року (станом на 26.04.24) гривня до долара США  девальвувала на 4,4% (станом на кінець 2023 р. порівняно зі значенням на кінець 2022 р. – на 3,9%, а за аналогічний період 2022 р. – на 34,1%).

Спостерігаються ринкові коливання обмінного курсу готівкової гривні, що зумовлені ситуативними чинниками – готівковий сегмент ринку оперативно реагує на міжбанківський ринок, де вирішальним чинником впливу на курс і далі залишаються активні інтервенції НБУ (наразі динаміка курсу готівкової іноземної валюти повторювала динаміку котирувань безготівкової валюти).

Загалом станом на 24.04.24 порівняно з 24.04.23 готівкова гривня до долара США девальвувала на 4,5%, а порівняно зі станом на кінець 2023 р. – на 0,8%.

Фінансовий сектор

За оцінками Мінекономіки, зберігається значний розрив між фактичною інфляцією та поточною обліковою ставкою – понад 10 в.п., що через "прив’язку" до облікової ставки кредитних ставок й надалі стримує бізнес з огляду на їхню потребу в оборотному капіталі, капітальних інвестиціях та реструктуризації боргів.

Наразі не покращилася  ситуація з доступністю кредитів для корпоративного сектора – вартість коштів у березі порівняно з попереднім місяцем майже не змінилася – знизилася лише на 0,02 в.п. до 15,5% річних (якщо порівнювати з березнем 2023 року, то "мінус" 1,4 в.п.). Зниження облікової ставки НБУ передусім позначилося на здешевленні вартості кредитів для домогосподарств – знизилася на 0,1 в.п. до 34,5% річних ("мінус" 1,9 в.п. відповідно).

При цьому процентні ставки за новими депозитами в березні порівняно з попереднім місяцем знизилися суттєвіше – на 0,7 в.п. до 8,4% річних (порівняно з березнем 2023 р.– "мінус" 2,6 в.п.).

На ринку ОВДП у березні 2024 р. середньозважена доходність за ОВДП, номінованими у гривні, становила 17,19% (була дещо нижчою, ніж у попередньому місяці – 17,32%), а в березні 2023 р. становила навіть 19,47%.

Станом на 24.04.24 відбулося розширення грошової маси (порівняно з 24.04.23 – на 21% або на "+" 550,81 млрд грн) з огляду на нарощування як депозитів (включених в грошовий агрегат М3) – на 22.8% так і обсягу готівки в позабанківському обігу – на 15.5%.

Станом на 24.04.24 спостерігалося певне відновлення кредитування корпоративного сектора (порівняно з 24.04.23 – на 2,7% або на 20,21 млрд грн) та розширення кредитування населення (на 17,4% або на 35,35 млрд грн  відповідно).  

Підтримкою для міжнародних резервів були стійкі надходження від міжнародних партнерів України – у 2023 р. було отримано 42,5 млрд дол. США. та у січні-березні 2024 р. – близько 10,2  млрд дол. США.

Читайте також: Чому гальмується банківське кредитування

Оскільки наразі НБУ фактично повністю визначає обмінний курс гривні, то рівень резервів передусім зумовлювався інтервенціями НБУ – з початку 2024 р. (станом на 19.04.24) від'ємне сальдо інтервенцій становило 7,36 млрд дол. США ("-" 8,11 млрд дол. США станом на 21.04.23, в цілому за 2023 р. –    "-" 28,61 млрд дол. США). За час дії воєнного стану підприємці отримали 52 244 кредити на 208,7 млрд грн за програмою  "Доступні кредити 5-7-9%"ю

За минулий тиждень у межах Державної програми "Доступні кредити 5-7-9%" підприємці отримали від уповноважених банків 389 пільгових кредитів на загальну суму 1,8 млрд грн, з яких 252 кредити – від банків державного сектору економіки на 0,6 млрд гривень.

З початку 2024 року за програмою підприємці отримали 8 102 кредити на загальну суму 31,4 млрд грн, з яких від банків державного сектору економіки – 5 974 кредити на 16,1 млрд гривень.

За час дії воєнного стану в Україні видано 52 244 кредити на 208,7 млрд грн (у тому числі банками державного сектору – 39 008 кредитів на 106,5 млрд грн), з яких станом на 29 квітня поточного року: - 17,4 млрд грн – на інвестиційні цілі; - 59,1 млрд грн – на фінансування оборотного капіталу; - 37,41 млрд грн – кредити для сільськогосподарських товаровиробників; - 13,52 млрд грн – на переробку сільськогосподарської продукції; - 57,41 млрд грн – на антивоєнні цілі; - 10,43 млрд грн – кредитування в зоні високого воєнного ризику.

Усього з моменту старту Програми підписано 87 066 кредитних договорів на 298,3 млрд грн, з них банками державного сектору економіки – 59 484 договори на 133,1 млрд гривень.

9 500 українських родин взяли кредити на придбання житла за програмою єОселя загалом на майже 15 млрд грн. 30% з них - на купівлю житла першого продажу. З початку поточного року іпотечні кредити за програмою взяли 3 200 родин на понад 5 млрд грн. 

Спеціально для Еспресо.

Про автора: Богдан Данилишин, професор Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, ексголова Ради НБУ.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.