Фінансова система на порозі некерованої девальвації

Економіка

Інфляція на споживчому ринку в лютому 2024 р., порівняно з січнем 2024 р., становила 0,3%, з початку року – 0,7%. Базова інфляція в лютому 2024 р., порівняно з січнем 2024 р., становила 0,4%, з початку року – 0,8%. Найбільший внесок у зростання цін здійснили харчові продукти та безалкогольні напої, ціни на які  в лютому зросли на 0,4%. Найбільше (на 4,4%) подорожчали овочі. На 2,9–0,4% зросли ціни на яловичину, масло, молоко та молочні продукти, безалкогольні напої, рис, хліб, рибу та продукти з риби, фрукти.

Водночас на 3,5–0,8% знизилися ціни на яйця, свинину, цукор, м’ясо птиці, соняшникову олію, продукти перероблення зернових, сало. Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 0,7%, що пов’язано з подорожчанням тютюнових виробів на 1,4%.

Натомість одяг і взуття подешевшали на 3,5%, зокрема одяг – на 3,5%, взуття – на 3,4%. Ціни на транспорт знизилися на 0,2%, в основному через здешевлення проїзду в залізничному пасажирському транспорті на 2,1% і палива та мастил на 0,5%.

Зменшенню тиску на споживчі ціни сприятиме якісна посівна кампанія ярих культур, яка розпочалася в Україні. Станом на 7 березня у 12 областях України засіяно 68 тис. га. З них – 4,3 тис. га пшениці, 38,9  тис. га ячменю,  23,3 тис.  га гороху та 1,5 тис. га вівса.

Читайте також: Бізнес в Україні демонструє помірний оптимізм

Крім того, для підтримки вітчизняних агровиробників уряд запускає програму 25% компенсації вартості сільгосптехніки українського виробництва. Відповідне рішення було ухвалене на засіданні Кабінету Міністрів України 8 березня 2024 року. Перелік постачальників агротехніки, вартість якої може бути частково компенсована за умовами програми, почне формуватися після набуття чинності рішення Уряду та буде оприлюднений на офіційному вебсайті міністерства економіки. Для отримання часткової компенсації вартості сільгосптехніки аграріям необхідно буде придбати техніку вітчизняного виробництва та подати до уповноваженого банку заявку на компенсацію і підтвердні документи.  

Бюджетний сектор

У лютому 2024 року Мінфін згідно з бюджетним законодавством забезпечив перерахування міжбюджетних трансфертів місцевим бюджетам в обсязі 11,9 млрд грн, що становить 94,9% від передбачених розписом асигнувань, зокрема базову дотацію перераховано в сумі 1,8 млрд грн (100% до розпису асигнувань); додаткові дотації перераховано в сумі 2,5 млрд грн (100% до розпису асигнувань). Залишки коштів на рахунках місцевих бюджетів та бюджетних установ за загальним і спеціальним фондами станом на 1 березня становлять 139,1 млрд грн, що на 9 млрд грн більше ніж у січні. Коштом цих ресурсів органи місцевого самоврядування і надалі мають можливість забезпечувати фінансування першочергових потреб на місцевому рівні.

Читайте також: Прямі поточні витрати на боєздатність ЗСУ становлять половину всіх витрат держбюджету

Зовнішній сектор

Станом на 1 березня 2024 року міжнародні резерви України, за попередніми даними, становили 37,1 млрд доларів США, знизившись у лютому на 3,8%. Така динаміка зумовлена  валютними інтервенціями НБУ для збереження курсової стійкості та борговими виплатами країни в іноземній валюті, які частково були компенсовані надходженнями від міжнародних партнерів.  Чистий продаж валюти НБУ в лютому становив 1,5 млрд доларів США. За обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті у лютому сплачено 1,1 млрд доларів США, Міжнародному валютному фонду - 379,0 млн доларів США. Водночас на валютні рахунки уряду в Національному банку надійшло 1,3 млрд доларів США. Крім того, на скорочення міжнародних резервів впливали наступні фактори.

Платіжний баланс  був і залишається глибоко дефіцитним. Структурний дефіцит в середньому становить 2,5 млрд дол. на місяць (в січні 2,4 млрд). На покриття цього дефіциту і направляються валютні резерви. Поки платіжний баланс дефіцитний, резерви будуть зменшуватися, якщо зовнішньої допомоги надходитиме менше ніж 2,5 млрд дол. на місяць (усереднено). В січні - лютому уряд отримав зовнішньої допомоги лише на суму 1,2 млрд дол.

Гнучке курсоутворення також додає невизначеності, оскільки формує девальваційні очікування в учасників ринку. Основна складова дефіциту зараз — це торговельний баланс, 1,7 млрд дол. по товарах в січні. Тут відіграє роль інший фактор — реально позитивна процентна ставка, яка не сприяє підприємницькій ініціативі, стимулює  імпорт замість виробництва вітчизняної продукції. Обидва  рішення   (ставка і гнучкий курс) були прийняті, виходячи з окремих невиправдних припущень. Ставку підвищували в умовах невизначеності строків ведення воєнних дій.  А гнучкий курс запроваджували, виходячи з умов безперервності   зовнішньої допомоги. Обидва припущення виявилися не обґрунтованими повною мірою з об’єктивних причин. У результаті економіка і держфінанси  зазнають збитків. Довелося навіть фіскальною політикою виправляти помилки монетарної політики (податок на надприбутки). Платіжний баланс все більше занурюється в дефіцитний стан, виходу з якого без підйому виробництва немає! Але для цього  потрібно міняти процентну політику.

Читайте також: МВФ оприлюднив оновлений макропрогноз: що там цікавого

Хто програє від зменшення резервів? Якщо резерви знизяться до критичної межі — це сколихне вже некеровану девальвацію. Доведеться запроваджувати строгі валютні обмеження аби пережити чергову валютну кризу. Але до кінця цього року резервів ще вистачить, щоб утримувати курс. Тому зниження валютних резервів — це природна компенсація для збереження валютного спокою.

Підтримці міжнародних резервів сприятиме старт чотирирічної програми Ukraine Facility із Європейським Союзом. Загалом ця програма передбачає виділення Україні 50 млрд євро, з яких в наступні 2 місяці Україна зможе отримати 6 млрд євро. Урядом було затверджено необхідні документи (проєкти меморандуму та кредитної угоди з ЄС). За словами прем’єр-міністра, прийняття цих документів дозволить отримати до 4,5 млрд євро в березні та до 1,5 млрд євро у квітні цього року.

Фінансовий сектор

За оперативними даними, обсяг гривневих корпоративних кредитів банків у лютому збільшився на 0,5% (в іноземній валюті – скоротився на 2,0%). Гривневі кредити населенню – зросли у лютому на 1,0%. Цьому сприяло зростання гривневих депозитів в банках – на 2,1% у сегменті корпоративного бізнесу та на 2,2% у сегменті домашніх господарств.

Читайте також: Чому гальмується банківське кредитування

Підтриманню банківського кредитування сприяє також реалізація державної програми "Доступні кредити 5-7-9%", на умовах якої минулого тижня підприємці отримали від уповноважених банків 431 пільговий кредит на загальну суму 1,7 млрд грн, зокрема від банків державного сектору економіки – 315 кредитів на 0,78 млрд гривень. За час дії воєнного стану в Україні видано 48 015 доступних кредитів на загальну суму 193 млрд грн (у тому числі банками державного сектору – 35 794 кредити на 98 млрд грн), з яких станом на 11 березня поточного року 14,83 млрд грн – на інвестиційні цілі; 8,70 млрд грн – як антикризові кредити; 3,72 млрд грн – як рефінансування попередньо отриманих кредитів; 36,72 млрд грн – кредити для сільськогосподарських товаровиробників; 57,58 млрд грн – на антивоєнні цілі.

Спеціально для Еспресо.

Про автора: Богдан Данилишин, професор Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, ексголова Ради НБУ.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.