МВФ оприлюднив оновлений макропрогноз: що там цікавого

Оновлений макропрогноз МВФ (січень 2024)

Згідно з оновленим макроекономічним прогнозом МВФ, глобальне зростання прогнозується на рівні 3,1% у 2024 році та 3,2% у 2025 році. При цьому, прогноз на 2024 рік переглянули у бік підвищення (на 0,2 в. п.), порівняно із прогнозом, опублікованим у жовтні 2023 року. На думку аналітиків МВФ, це стало можливим завдяки більшій, ніж очікувалося, стійкості економіки Сполучених Штатів, кількох великих країн з ринками, що формуються, та країн, що розвиваються, а також фіскальній підтримці в Китаї.

Водночас  прогноз зростання на 2024-25 роки є нижчим за середній історичний показник (3,8% у 2000-2019 рр.) через вищі ставки центральних банків для боротьби з інфляцією, згортання фіскальної підтримки на тлі високого боргового навантаження та повільного зростання продуктивності праці. У більшості регіонів інфляція знижується швидше, ніж очікувалося, на тлі розгортання проблем з боку пропозиції та рестрикційної монетарної політики.

Очікується, що глобальна базова інфляція знизиться до 5,8% у 2024 році та до 4,4% у 2025 році, причому прогноз на 2025 рік було переглянуто в бік зниження.

Читайте також: Інфляція у грудні була вчетверо нижчою за прогнозовані показники

За оцінками МВФ, в умовах дезінфляції та стабільного зростання ймовірність жорсткої посадки світової економіки зменшилась, а ризики для глобального зростання загалом збалансовані. З іншого боку, швидша дезінфляція може призвести до подальшого пом'якшення фінансових умов. М'якша фіскальна політика, ніж це передбачалося в прогнозах, може означати тимчасово вищі темпи зростання, але з ризиком більш пізнього уповільнення економіки. Водночас чергові сплески цін на сировинні товари, спричинені геополітичними потрясіннями, а також порушеннями у ланцюгах постачання товарів, або стійкіша базова інфляція можуть обумовити триваліше утримання жорстких монетарних умов.

Фінансовий сектор та державні програми

Згідно з опитуванням Національного банку про банківське фондування, проведеним у 4 кварталі 2023 року, обсяги зобов’язань банків упродовж IV кварталу в цілому зросли. Більшість фінустанов спостерігали зростання обсягів коштів як домогосподарств, так і корпорацій. Помітніше зросли обсяги фондування від населення: баланс відповідей досяг 79%. Обсяги гуртового фондування, що складається з випуску облігацій, залучення кредитів міжнародних фінансових організацій чи материнських банків, довгострокового рефінансування тощо, вперше від середини 2021 року збільшилися, про що заявили окремі великі банки.

Середня вартість фондування в цілому, за оцінками банків, знижується два квартали поспіль. Майже дві третини респондентів повідомили, що вартість коштів бізнесу зменшилася. Водночас ціна депозитів населення та гуртових залучень помітно не змінилася впродовж кварталу.

Читайте також: В Україні зафіксовано підвищений попит на іноземну валюту

У січні – березні більшість банків очікує зниження вартості всіх депозитів. На здешевлення коштів корпорацій очікують 69% респондентів, а коштів населення – 50%. Ціна гуртового фондування, за прогнозами банків, не зміниться.

Респонденти вкотре називали прибутковість єдиним чинником, що зможе зумовити збільшення обсягу капіталу в наступні 12 місяців. Окремі банки повідомили, що скорочення обсягу капіталу можливе внаслідок зміни регуляторних вимог чи рішення стосовно зміни розміру активів. Як і впродовж 2023 року, у IV кварталі переважна більшість фінустанов не зазначала про наміри акціонерів збільшувати обсяг капіталу в наступні 12 місяців.

За минулий тиждень у межах Державної програми "Доступні кредити 5-7-9%" підприємці отримали від уповноважених банків 319 пільгових кредитів на загальну суму 1,1 млрд грн, зокрема від банків державного сектору економіки – 202 кредити на 0,46 млрд гривень. За час дії воєнного стану в Україні видано 45 248 доступних кредитів на загальну суму 182,6 млрд грн (у тому числі банками державного сектору – 33 736 кредити на 92,7 млрд грн), з яких 13,08 млрд грн – на інвестиційні цілі; 8,76 млрд грн – як антикризові кредити; 3,73 млрд грн – як рефінансування попередньо отриманих кредитів; 36,36 млрд грн – кредити для сільськогосподарських товаровиробників; 57,98 млрд грн – на антивоєнні цілі.

За перший місяць 2024 року 575 українських родин взяли кредити на придбання житла за програмою єОселя на 1 млрд грн. Від початку дії програми кредити вже отримали 6 900 родин на загальну суму 10,4 млрд грн. Зокрема, минулого тижня українці отримали за програмою єОселя 169 кредитів на 289 млн грн, серед яких кредити під 3% отримали 88 військовослужбовців та силовиків, 12 педагогів, 11  медиків та 2 науковці; кредити під 7% отримали 43 українці без власного житла, 9 ВПО та 4 ветерани. Найчастіше кредити брали для придбання житла на вторинному ринку (131 кредит) та у забудовника (35).

Валютний ринок

Обсяг інтервенцій Національного банку з продажу іноземної валюти минулого тижня скоротився до 421 млн доларів США (порівняно із 531 млн доларів США позаминулого тижня). Загальний обсяг чистого продажу іноземної валюти з резервів з початку 2024 року становив 2,4 млрд грн. При цьому, обмінний курс гривні до долара США на МВРУ зміцнився з початку року на 0,3%.

Спеціально для Еспресо.

Про автора: Богдан Данилишин, професор Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, ексголова Ради НБУ.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.