Захід не вірить у ядерний блеф Путіна, але розглядає всі можливі сценарії через невизначеність Трампа. Акценти світових ЗМІ 22 листопада

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 22 листопада.

Брязкання зброєю: Путін все голосніше натякає про можливість використання ядерної зброї, але Захід йому не вірить 

 Фото: YouTube

Головною темою про яку написали чи не всі провідні західні медіа була російська атака України новою експериментальною ракетою, що здатна нести ядерну бомбу. Як відзначили у The New York Times, застосуванням нової ракети Росія посилає загрозливий меседж Заходу.

"Президент Володимир Путін загострив напружене протистояння із Заходом у четвер, заявивши, що Росія запустила нову балістичну ракету середньої дальності по Україні у відповідь на нещодавнє використання Україною американської та британської зброї для удару по цілях у РФ. Путін також заявив, що Росія має право завдавати ударів по військових об’єктах країн, "які дозволяють використовувати свою зброю проти наших об’єктів", - пишуть американські журналісти.  

Вони відзначають, що попередження диктатора Кремля прозвучало за кілька годин після того, як російські військові випустили по Україні балістичну ракету, здатну нести ядерну зброю, що, на думку західних чиновників і аналітиків, мало вселити страх українцям та їх союзникам. Хоча ця ракета мала лише звичайні боєголовки, її використання означало, що Росія може завдати ядерного удару, якщо захоче, кажуть у The New York Times.

Фабіан Рене Хоффманн, експерт зі зброї в Університеті Осло, сказав, що з російського погляду, "те, що вони хотіли б сказати нам сьогодні, це: "Слухайте, вчорашній удар був не ядерним, але, ви знаєте, якщо продовжуватиме, наступний удар може бути завдано ядерною боєголовкою".

Військово-повітряні сили України повідомили, що ракета була запущена з російського району Астрахані. Іван Киричевський, військовий аналітик українського консалтингового агентства Defence Express, сказав, що, враховуючи район запуску, ймовірно, пуск був здійснений з вантажівки, яка базувалася на полігоні Капустін Яр. Це полігон часів холодної війни для випробувань радянських балістичних ракет, стратегічних бомбардувальників.

В Україні немає радарів, здатних виявляти такі ракети в польоті через верхні шари атмосфери, як і систем ППО, здатних їх збивати, сказав Киричевський. "Наші західні партнери могли бачити цей запуск раніше нас", — відзначив він.

Аналітики з якими поговорив The New York Times сказали, що назва, яку Путін дав для цієї зброї, "Орешник", виглядає новою, але сама зброя, ймовірно, мало чим відрізняється від відомих версій російських балістичних ракет середньої дальності.   

"Попри те, що інші російські ракети, які були запущені в Україну, також можуть нести ядерну зброю, наприклад "Іскандер" і Х-101, ракета середньої дальності викликає занепокоєння, адже окрім її дальності, це також її здатність запускати кілька ядерних боєголовок, коли вона знову входить в атмосферу Землі. Це ускладнює, якщо не майже унеможливлює їх перехоплення. Ракети також великі й можуть літати далеко, високо і швидко, досягаючи гіперзвукової швидкості", - сказав Том Карако, директор проєкту протиракетної оборони Центру стратегічних і міжнародних досліджень у Вашингтоні.

Карін Жан-П'єр, прессекретар Білого дому, заявила журналістам у четвер, що "ескалація на кожному кроці йде з боку Росії". Адже російські та західні офіційні особи сперечалися щодо того, хто винен у цій новій хвилі ескалації. У той час як Кремль звинувачує Вашингтон у тому, що він надав Україні дозвіл на завдання ударів по російських об’єктах західною зброєю, Білий дім заявив, що це рішення було прийнято завдяки власним діям Росії – запросити тисячі північнокорейських військових для допомоги у витісненні українських сил з Курщини.

У Дніпрі, на місці ракетного удару новою ракетою, офіційні особи все ще оцінюють масштаби збитків від нього, хоча вони не виявилися значними. Український уряд не надає оцінки збитків від атак на стратегічні військові об’єкти, але місцеві жителі кажуть, що удару завдано машинобудівному заводу "Південмаш". Точна робота, яка зараз відбувається на заводі, є суворою таємницею, але його історія як виробника ракет під час холодної війни добре відома, пишуть The New York Times.

У BBC відзначили, що заступниця прессекретаря Пентагону Сабріна Сінгх заявила – США були "коротко повідомлені" перед запуском ракети через канали зменшення ядерної небезпеки, які використовуються для обміну інформацією з питань, включаючи сповіщення про запуск ракети.

Метью Севілл, директор з військових наук аналітичного центру Rusi, сказав BBC, що наявна інформація про російську ракету свідчить про те, що дальність її дії більша, ніж "Іскандери", які використовувалися досі росіянами та мають дальність до 500 км. Адже балістичні ракети середньої дальності про які мовив Путін, зазвичай мають радіус дії від 3000 до 5500 км.

Севілл каже, що використання такої зброї, можливо, не має величезного військового значення, але є важливим символічно, оскільки виникає на фоні переглянутої ядерної доктрини Росії, яку багато хто сприймає як зниження порогу для використання такої зброї.

У Der Spiegel пишуть, що міністерство оборони США обіцяє можливі зміни американської стратегії використання ядерної зброї. Представник Пентагону Річард Джонсон сказав, що у світі відбулося покращення ядерного потенціалу Китаю та Росії. Тому для забезпечення ефективного ядерного стримування, США може знадобитися коригування ядерної стратегії, яка востаннє оновлювалася у 2022 році.

Позиція Трампа – досі загадка як для України, так і для Росії 

Дональд Трамп, Фото: gettyimages

У The Guardian спробували проаналізувати значення нової хвилі ескалації у російсько-українській війні перед приходом до влади у США Дональда Трампа. У виданні відзначають, що ні Україна, ні Росія точно не знають, що робитиме Трамп, коли в січні повернеться у Білий дім. 

"Але загострення, яке відбувається зараз, встановить новий статус-кво на той день, коли він стане президентом, і тоді варіанти Трампа варіюються від жорсткої позиції до простого кидання України під автобус. Цього тижня українські чиновники заявили, що вони просто не знають, що запланував для них новообраний президент. І не маючи уявлення про наміри Трампа, вони зосереджені на оптимізації своєї позиції на полі бою, прагнучи утримати плацдарм у Курській області Росії та зміцнити лінію фронту в інших куточках поля бою, щоб мати якомога сильнішу позицію перед новою адміністрацією США", - пишуть у The Guardian.

Теперішні американські чиновники так само не впевнені в тому, що робитиме новий президент, тому прагнуть зробити Україну якомога самодостатнішою та підготувати своїх європейських партнерів до збільшення підтримки України після відходу Байдена. Один зі способів, як деякі з посадовців його адміністрації описали мету – "уникнути передачі Трампу ще одного Афганістану, де армія країни розвалюється, щойно США припиняють надавати підтримку". 

В останні місяці свого терміну Джо Байден запропонував Україні те, чого вона вимагала: право використовувати ракети великої дальності Atacms проти цілей всередині Росії. Він також дав Україні дозвіл на використання протипіхотних мін і право надіслати американських військових підрядників для ремонту обладнання, необхідного Україні для продовження боротьби.

"Адміністрація Байдена визнає, що жодне з цих рішень не змінить правил гри. І обережність Байдена в попередні місяці – коли вони були б більш корисними – була частково продиктована політичними побоюваннями негативної реакції напередодні виборів. Трамп може скасувати ці рішення в перший же день приходу на посаду. Але він також може вирішити, що вони є корисною валютою, коли він вступає в переговори з Путіним і, як сподіваються більш оптимістичні спостерігачі, діє в дусі хорошого бізнесмена: ніколи не віддавати щось цінне безкоштовно", - відзначають у The Guardian.

У The Washington Post додають, що застосування Росією нової ракети — підкреслює перегони Москви та Києва за покращення своїх позицій на полі бою в момент підвищеної невизначеності перед поверненням новообраного президента Дональда Трампа до Білого дому.

"Ставки особливо високі для України, чиї військові зусилля були підживлені американською військовою допомогою на суму понад 60 мільярдів доларів з початку повномасштабного вторгнення Росії. Тепер українські лідери повинні подумати про можливу зміну під керівництвом Трампа, який пообіцяв негайно припинити війну, потенційно на невигідних для Києва умовах", - пишуть у виданні.

Читайте також: Мирна угода в обмін на що: які сценарії завершення війни розглядає Дональд Трамп. Пояснюємо