OPINION

В Україні зростають споживчі ціни

14 грудня, 2024 субота
16:00

У листопаді рівень річної інфляції підвищився до 11,2% порівняно з 9,7% у жовтні. Порівняно з попереднім місяцем, середні споживчі ціни зросли на 1,9%

Зміст

Останні інфляційні тенденції засвідчують неспроможність монетарної політики НБУ впливати на рівень цін, який диктується витратними чинниками. Нагадаю, що облікова ставка НБУ утримується на рівні значно вище інфляції вже понад 2 роки (!), що не завадило інфляції постійно прискорюватися починаючи з березня 2024 року. 

Єдиним інструментом, яким НБУ міг стримувати інфляцію, був режим фіксованого обмінного курсу. З жовтня 2023 року цей режим було скасовано, що не дало очікуваної валютної стабілізації, а навпаки, призвело до дестабілізації валютних очікувань, надмірних розтрат валютних резервів та виникнення девальваційно-інфляційної спіралі.

Тепер уже однозначно можна стверджувати, що за підсумками року не справдяться ні інфляційний прогноз  уряду (7,9%), ні навіть актуалізований у жовтні прогноз НБУ (9,7%). Похибка інфляційного прогнозу НБУ на горизонті останніх 6 місяців становить 30%, що укотре підкреслює наявність проблеми з адекватністю застосовуваних НБУ прогностичних моделей.

Ключові фактори поточної інфляції лежать на стороні росту витрат і собівартості виробництва:

  • здорожчання витрат на енергоносії через підвищення тарифів на електроенергію та вимушене використання дорожчих видів енергії (зокрема, дизельних генераторів);
  • девальвація обмінного курсу гривні, викликана перманентним структурним дефіцитом валюти, посиленим поспішними діями НБУ з лібералізації валютного ринку;
  • менш сприятливі погодні фактори, які спричинили підвищення цін на окремі категорії сільськогосподарської продукції.

Ринкові виробники вимушені переносити зростання проміжних витрат на ціни реалізації для того, щоб їх діяльність знаходилась вище порогу рентабельності. 

Поширення тверджень про те, що інфляційний тиск  посилився через прискорений ріст середніх зарплат, не відповідає дійсності. Нинішній ріст середніх зарплат (+16,2%) нівелюється високим рівнем безробіття (18%) та дефіцитом робочої сили, в результаті чого скупний обсяг "зарплатного" тиску  в економіці є невеликим (близько 38% ВВП). Крім того, варто врахувати, що у 2024 р. понад 20% фонду оплати праці пішло на купівлю іноземної валюти населенням, що відповідно прибрало гривню зі споживчого ринку. Якщо із загального фонду оплати праці (з врахуванням виплат військовослужбовцям) мінусувати нетто-купівлю валюти населенням, то виявиться, що гривневий фонд оплати праці у 2024 р. скоротився на 5,6%, а реальний фонд оплати праці (за мінусом інфляції) – аж на 11%! Таким чином ріст середніх зарплат в Україні не міг спричинити додаткового тиску ні на сукупний попит, ні на ріст цін.

Читайте також: Про монетарну політику, зарплату та інфляцію

На що, перш за все, слід звернути увагу при аналізі річної інфляції, так це на колосальну варіацію значень приросту цін в розрізі окремих груп товарів та послуг: від дефляції на 4-5% на цукор та товари легкої промисловості до інфляції у понад 60% за цінами на електроенергію та овочі. Відносно високе зростання цін (понад 20%) зафіксовано на яйця, вершкове масло, фрукти. Натомість майже відсутній приріст цін на м'ясо, паливо, послуги відпочинку, ряд комунальних послуг, предмети домашнього вжитку, побутову техніку.

Про що це говорить? Це говорить про те, що в нинішніх обставинах облікова ставка НБУ не впливає на фундаментальні тенденції інфляції. 

По-перше, у НБУ зараз немає жодного адекватно дієвого каналу монетарної трансмісії. Ситуація на кредитному, фондовому, валютному та депозитному ринках не дозволяє ключовій ставці посилати продуктивні імпульси, які б спричиняли зміни попиту на споживчих ринках. Імпульси застряють або у процентній маржі банків, або просто у нікчемній величині самих ринків.

По-друге, нинішній приріст цін диктується ростом витрат виробників, а не попитом. У різних категорій виробників структура витрат є різною, що призводить до різних корекцій тих чи інших кінцевих цін реалізації, не залежно від того, якою наразі є облікова ставка НБУ.

Другий фактор, на який слід звернути увагу при аналізі інфляції, — це динаміка змін обмінного курсу гривні. Частка імпортних товарів перевищує 50% в структурі споживчого кошика населення. За рік (листопад до листопада) девальвація гривні склала 14,4%, що відповідно вплинуло на споживчі ціни імпортних товарів.

НБУ поступово девальвує обмінний курс під тиском нарощування валютного попиту, яке спостерігається протягом усього року.

Запровадження режиму гнучкого курсоутворення та скасування ряду валютних обмежень в умовах гігантського структурного валютного дефіциту розбалансувало валютні очікування, насамперед у населення. За 11 місяців НБУ витратив на підтримку гривні 30 млрд дол. США (+18% проти 2023 року). Населення наростило купівлю іноземної валюти в 3 рази та формує уже 40% усіх валютних інтервенцій НБУ. Облікова ставка НБУ не здатна вплинути на корекцію валютного попиту в умовах розбалансованих валютних очікувань. 

Третій фактор, на який слід звернути увагу при аналізі інфляції, — це воєнна специфіка формування структури витрат бізнесу та населення. Воєнні фактори впливають на зміни пріоритетів у споживчих настроях – знижуються попит та ціни на товари не першої потреби (товари легкої промисловості, побутової техніки, розважальних послуг). З іншого боку, воєнні фактори впливають на доступність транспортних шляхів та ринків збуту, що впливає на витрати виробників. Облікова ставка не може впливати на дію воєнних факторів інфляції, які є неринковими по своїй природі.

Читайте також: Поводження НБУ з обліковою ставкою оплачується коштом держбюджету

Четвертий ключовий фактор інфляційної динаміки – фіскальний дефіцит, який у 2024 р. сягає 23% ВВП.  Для фінансування  фіскального дефіциту уряд залучає зовнішню допомогу, під яку НБУ проводить постійну гривневу емісію. У 2024 р. обсяг додаткової гривні, надрукованої НБУ та випущеної в обіг через фіскальні канали, склав 997 млрд грн. 

А всього з початку війни гривнева емісія НБУ складає вже 3,7 трлн грн (включаючи 0,4 трлн грн під викуп ОВДП уряду у 2022 році та сплату процентів банкам за депсертифікатами обсягом 0,2 трлн грн). Однак вся ця гривнева маса не формує надлишкового попиту в економіці, оскільки:

  • по-перше, значна її частина конвертується назад в іноземну валюту через міжбанківський валютний ринок і не потрапляє на гривневі споживчі ринки;
  • по-друге, обсяг фіскальних стимулів становить лише 2/3 від втрат довоєнного номінального ВВП, тобто сукупний попит залишається пригніченим; 
  • по-третє, "фіскальну інфляцію" стримують ризики воєнної невизначеності, в результаті яких населення, що отримує бюджетні трансферти, поки що віддає перевагу збереженню отриманих від держави коштів на майбутнє, аніж їх витрачанню на поточні потреби. 

Облікова ставка не може вплинути на розмір фіскального дефіциту воєнного часу, оскільки цей розмір диктується воєнними потребами, а не доступністю внутрішніх позикових коштів.

Таким чином, переважна більшість проінфляційних чинників в Україні перебуває поза межами дії монетарних інструментів НБУ: 

  • Зростання вартості витрат штовхає ціни вгору незалежно від розміру ключової процентної ставки НБУ. 
  • Бізнес в Україні покладається не на кредитне плече банків, а переважно фінансується, користуючись з власних коштів (працюючі кредити бізнесу складають лише 7% ВВП). 
  • Уряд не збирається скорочувати оборонні видатки у відповідь на підвищення облікової ставки й переважно покриває брак коштів на їх фінансування з зовнішніх джерел, а не з коштів внутрішнього позикового ринку.

Однак, попри це, НБУ продовжує зберігати ультражорсткі параметри процентної політики, що триває уже понад 2 роки. Протягом 2023-2024 рр. номінальна середня облікова ставка вдвічі перевищувала середній рівень інфляції, а реальна облікова ставка вдвічі перевищувала середні темпи приросту реального ВВП. Умови, коли базова ставка позичкового процента перевищує темпи реального ВВП, перешкоджають залученню кредитних коштів у процеси виробництва товарів та послуг. 

Окремий аспект інфляційної проблематики України – занадто оптимістичні прогнози НБУ. В жовтневому Інфляційному звіті НБУ опублікував середньостроковий макроекономічний прогноз, де закладається зниження інфляції до 6,9% у 2025 р. та до 5,0% у 2026 році. Поряд з цим НБУ очікує, що у 2026 р. негативний розрив ВВП скоротиться майже до 0%, тобто українська економіка досягне рівня свого потенціалу. При цьому такий ідеалістичний сценарій у НБУ кореспондується з одночасним збереженням торгівельного дефіциту обсягом 34 млрд дол. та рівнем безробіття у 11%.

Мало того, що опублікований прогноз є нелогічним з погляду дії поточних структурних факторів інфляції – девальвації, тарифів, росту собівартості. Опублікований прогноз НБУ є ще й внутрішньо неконсистентним, оскільки «нульовий» розрив ВВП може бути лише в умовах, коли не виникає ні інфляційного, ні дефляційного тиску. А як може не виникати проінфляційного тиску при торговому дефіциті у 15% ВВП%? Чи рівні безробіття понад 10% робочої сили? 

Читайте також: Фінансова система на порозі некерованої девальвації

Зазначене свідчить про наявність системних прогалин у питанні підготовки економічних прогнозів центрального банку. Модельний апарат НБУ потребує адаптації до нових економічних умов, зокрема в частині розробки моделей прогнозування структурної інфляції.

Інфляційні прогнози НБУ закладаються в проспекти змін облікової ставки НБУ. Тому погіршення точності інфляційних прогнозів НБУ, недооцінка факторів інфляції та внутрішня неконсистентність прогнозів НБУ ставлять під сумнів усю адекватність монетарної політики НБУ. 

На мою думку, подальші перспективи інфляції визначатимуться переважно проінфляційними, аніж дезінфляційними факторами. Девальвація гривні, підвищення тарифів на електроенергію, значний фіскальний дефіцит, перенесення росту цін виробників на ціни споживчого ринку — вказують на високу ймовірність збереження тренду до підвищення рівня інфляції в найближчій перспективі.

За моїми оцінками, якщо темпи річної девальвації  гривні залишаться на рівні 12-14%, то інфляція в наступному році підніметься до 10-12%, що відображатиме історичні пропорції щодо перенесення ефектів обмінного курсу та цін виробників на споживчі ціни. Інфляційний прогноз НБУ на 2025 р. щодо зниження інфляції до 6,9% виглядає відверто заниженим.

Стримувати інфляцію підвищенням облікової ставки немає сенсу, оскільки природа нинішньої інфляції — ріст вартості витрат і девальвація гривні, а не фактори підвищення зарплат чи попиту. Інфляція витрат перекладається у ціни реалізації незалежно від процентної ставки, а девальвація гривні в теперішніх умовах структурного дефіциту валюти та гнучкого обмінного курсу залежить від обсягу  інтервенцій НБУ, а не від рівня його процентної ставки. 

Спеціально для Еспресо.

Про автора: Богдан Данилишин, професор Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, ексголова Ради НБУ.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Теги:
Читайте також:
Київ
+1°C
  • Київ
  • Львів
  • Вінниця
  • Дніпро
  • Донецьк
  • Житомир
  • Запоріжжя
  • Івано-Франківськ
  • Кропивницкий
  • Луганськ
  • Луцьк
  • Миколаїв
  • Одеса
  • Полтава
  • Рівне
  • Суми
  • Сімферополь
  • Тернопіль
  • Ужгород
  • Харків
  • Херсон
  • Хмельницький
  • Черкаси
  • Чернівці
  • Чернигів
  • Біла Церква
  • USD 42.17
    Купівля 42.17
    Продаж 42.75
  • EUR
    Купівля 43.38
    Продаж 44.15
  • Актуальне
  • Важливе
2025, п'ятниця
17 січня
01:59
Кевін Лерена
Готовий битись в Україні: чемпіон WBC кинув виклик Усику
01:19
Ендрік та Арда Гюллер, Реал, Ла Ліга, Кубок Іспанії
Дубль 18-річного вундеркінда вивів "Реал" з Луніним у чвертьфінал Кубка Іспанії
00:58
Оновлено
БПЛА "шахед", безпілотник, дрон
РФ атакує Україну безпілотниками в ніч на 17 січня: на Київщині постраждала дитина
00:51
Новий прем'єр Молдови Доріан Речан
Прем'єр Молдови мав розмову з псевдоочільником Придністров'я на тлі газової кризи
00:27
Війна з РФ, Курахівський напрямок, Донбас
Росія окупувала Піщане, Словʼянку та Ясенове на Донеччині, - DeepState
2025, четвер
16 січня
23:43
ЗСУ
На фронті від початку доби зафіксували 131 боєзіткнення: ворог найактивніший на Покровському та Курському напрямках
23:32
Зеленський зустрівся з делегацією ООН у Києві
22:57
TikTok
Генеральний директор TikTok планує відвідати інавгурацію Трампа, - Axios
22:46
Ексклюзив
танк AMX-10 RC
Європа за цей рік прокинеться остаточно, інакше буде наступною у війні проти РФ, - дипломат Чалий
22:44
Скотта Бессент
Кандидат у міністри фінансів США Бессент заявив, що підтримає посилення санкцій проти РФ, якщо Трамп погодить це
22:13
Оновлено
"Мир завдяки силі": очільник МЗС Нідерландів оголосив про нову допомогу в Києві
21:35
сектор Гази
ХАМАС і Ізраїль уже підписали угоду про припинення вогню. - Al Arabiya
21:30
Аналітика
Сергій Згурець, український журналіст, військовий експерт
Угода з Британією: нова фінансова допомога та відправка миротворців в Україну - що відомо. Колонка Сергія Згурця
21:09
Оновлено
Кароль Навроцький
"Україна має знати, що політика керується правилом взаємності": кандидат у президенти Польщі Навроцький відреагував на слова Зеленського
21:05
Порошенко
Порошенка знову не випустили за кордон
20:34
Помер видатний режисер Девід Лінч
20:30
Низку поїздів в Одесу прискорять: люди прибуватимуть на 2 години швидше
20:12
Ексклюзив
Дональд Трамп
Після виводу Байденом військ з Афганістану Трамп не хоче мати програш у вигляді поразки України, - нардепка Устінова
20:00
OPINION
Юзаючи Telegram в Україні, ти сприяєш спецслужбам країни-агресора
19:59
На прикордонні Сумщини росіяни дронами атакували авто поліції
19:43
ID-картка, паспорт
Понад 80 тис. українців у Польщі отримають "застряглі" паспорти, - Верещук
19:27
Доступ до полонених і повернення цивільних: Лубінець зустрівся з Москальковою, українськими та російськими представниками Червоного Хреста
19:23
Роберт Фіцо
"Шукаємо іншу дату": Фіцо заявив, що може зустрітися з Зеленським "найближчими днями"
19:16
Ексклюзив
Віктор Шлінчак
Навряд чи Москва погодиться на миротворців в Україні, - очільник Інституту світової політики Шлінчак
19:02
Донецька область
З небезпечних районів Донеччини поліція евакуювала 13 350 дітей
18:51
У Запоріжжі встановлять 17 нових модульних бетонних укриттів
18:47
Міністерство оборони України
Нардепка Радіна звинуватила Міноборони в порушеннях щодо закупівельних агенцій. У міністерстві озвучили свою позицію
18:39
"єПідтримка"
У Дії заяви на "Зимову єПідтримку" подали понад 10 млн українців
18:36
Оновлено
ООН цьогоріч планує залучити понад $3,32 млрд для гуманітарної допомоги Україні
18:34
Леонардо Ді Капріо
Леонардо ді Капріо пожертвував $1 млн на допомогу постраждалим від пожеж у Лос-Анджелесі
18:02
OPINION
Кінець нафтової імперії Ігоря Коломойського
18:00
У Дії відновили замовлення цифрових копій для установ та підприємств
17:45
Україна отримає від Британії та Швейцарії $500 тис. на гуманітарне розмінування Харківщини
17:41
Ексклюзив
День Гідності та Свободи, Україна, прапор України
Рівень довіри українців до США та Заходу знизився, - виконавчий директор КМІС Грушецький
17:39
Ексклюзив
У росіян дедалі менше засобів для протидії ударам Сил оборони по нафтобазах РФ, - Defense Express
17:12
російські окупанти, армія РФ, окупант, агресор
Росіяни використовують канал Сіверський Донець - Донбас, щоб прорвати оборону Часового Яру, - ОТУ "Луганськ"
17:08
Поліція біля гімназії в місті Спішска Стара Вес, східна Словаччина, 16 січня 2025 р.
У Словаччині учень напав із ножем на вчителя та однокласників: двоє загиблих
16:58
Театральний фестиваль-премія "ГРА" оголосив старт прийому заявок та нову номінацію - за найкращий текст
16:26
національний кешбек
За програмою "Національний кешбек" українці накопичили 1 млрд грн
16:24
Ексклюзив
Карта бойових дій за 1-8 січня
Загарбники прагнуть розширити плацдарм у напрямку Борової, - депутат Харківської райради Ткачук
Більше новин