Вибори під час війни — погана ідея

Загалом проведення виборів в умовах війни або одразу після припинення масованих обстрілів є вкрай складним і ризикованим. Йдеться не лише про технічну організацію голосування, а й про дотримання демократичних прав виборців, безпеку людей та реальну свободу вибору. Навіть за сценарію короткого перемир’я повноцінні й чесні вибори провести практично неможливо.

Днями у Верховній Раді почала працювати робоча група, яка готує законопроєкт "для проведення одноразових виборів в умовах війни". Гадаю, що у робочої групи надто багато складних і чутливих завдань, тож навряд чи конкретні результати з’являться в найближчі місяці.

Позиції і депутатів, і фракцій загалом зводяться до одного: вибори можливі лише після тривалого миру. 

За словами голови фракції "СН" Давида Арахамії, по-перше, вибори неможливі під час дії воєнного стану. А по-друге, лідери всіх фракцій і груп домовилися, що вибори можуть відбутися не раніше ніж через шість місяців після його завершення. Перший заступник голови Верховної Ради та голова партії "СН" Олександр Корнієнко, який також очолює робочу групу, зазначає: "потрібно сісти разом, поговорити і зрозуміти, як далеко ми можемо рухатися в парламенті під час підготовки цього законодавства… Це не тому, що ми не хочемо демократії, а тому, що є війна, російські ракети і щоденні удари".

Голова фракції "Батьківщина" Юлія Тимошенко публічно виступила проти проведення виборів під час війни, наголошуючи на двох ключових ризиках — порушенні прав військових і небезпеці для цивільних. За її словами, "неприйнятно проводити вибори під час війни. Тому що воїни, бувши на передовій, не мають можливості взяти участь у виборах. А друге — ми що, під КАБами, під “шахедами”, під ракетами виведемо мирних людей у черги на виборчі дільниці?".

Депутати фракції "Європейська солідарність" також неодноразово наголошували, що виступають проти виборів у нинішніх умовах — до підписання мирного договору та стабілізації ситуації на фронті. У фракції "Голос" заявляють, що воєнний стан не дозволяє провести вільні, прозорі й демократичні вибори в Україні з міжнародними спостерігачами, які могли б визнати їх легітимними. Член комітету з національної безпеки Сергій Рахманін зазначає, що "можна зробити симуляцію виборів, але це не будуть справжні вибори", адже відсутність повноцінної кампанії та проблеми з виборчими списками роблять реальні вибори майже нереальними.

Читайте також: Мирний план чи відмова від суверенітету

Позиція президента полягає в тому, що проведення виборів під час війни заборонене чинним законодавством. Водночас вони можуть бути можливими за умови, якщо партнери, зокрема США, допоможуть забезпечити безпеку та відповідні умови. Такі заяви свідчать про ймовірний політичний тиск, насамперед з боку США. Подібні сигнали звучали й за адміністрації Байдена. Це виглядає як зовнішній тиск на українську владу, без урахування реальної безпекової ситуації.

На мою думку, у разі проведення виборів у найближчі місяці військові фактично будуть позбавлені права бути обраними, не існуватиме умов для рівної агітації, а будь-яке голосування під загрозою ракетних ударів не відповідатиме демократичним стандартам. Окрім цього, залишається відкритим питання, як голосувати мільйонам українців за кордоном. 

Тому я проти виборів негайно після завершення обстрілів. Повноцінного миру не буде — максимум, на який можна розраховувати, це коротке й нестійке перемир’я. Так, технічно організувати голосування військових можливо — розтягнути його в часі або запровадити дистанційні механізми з сумнівною довірою до них. Але реалізувати активне виборче право (право бути обраним) для бійців у таких умовах неможливо в принципі.

Є ще один ключовий фактор — психологічний стан суспільства. Вибір людини, яка щойно пережила обстріли та блекаути, не є вільним у повному сенсі цього слова. Дайте суспільству хоча б кілька місяців стабільного життя — і результати голосування будуть зовсім іншими.

Зрештою, треба чітко розуміти: вибори як процедуру провести можна завжди. Питання не в технічній можливості, а в легітимності влади, яка буде сформована за їхніми результатами. Наразі питання легітимності не стоїть — президент і парламент були обрані у 2019 році на повноцінних, конкурентних і визнаних виборах.

Читайте також: 20 пунктів: варто все ж подивитися у Конституцію України

Натомість вибори під час війни або одразу після припинення обстрілів одразу створюють поле для сумнівів і маніпуляцій. Уявімо цілком робочу ситуацію: Росія у день голосування або під час підрахунку голосів здійснює масштабну кібератаку і ламає реєстри. Ми вже мали подібний досвід із реєстрами Мін’юсту, які відновлювали близько тижня. А якщо подібна ситуація виникне з  виборами? Якими будуть підсумки? Хто, як і за кого голосував? Це неминуче породить десятки інсинуацій і поставить під сумнів сам результат.

Це створює ризик внутрішньої нестабільності, і саме в цьому, на мою думку, полягає головне завдання лобістів ідеї виборів у воєнний час — з боку Росії та частини американського істеблішменту. Їм потрібна не демократія в Україні, а сумнів у легітимності української влади.

Далі виникає ще одне питання: якщо відбудуться президентські вибори, то хто реально може в них брати участь? Чи балотуватиметься, наприклад, Валерій Залужний за таких умов? Не факт. Якщо ні — то цілком імовірно, що президентом знову стане Володимир Зеленський, але вже з меншою легітимністю, адже одразу з’явиться велика кількість закидів, у тому числі з боку Росії, за знайомим сценарієм "намалювали", "не всі проголосували", "мільйони за кордоном". Путін прямо заявляє, що у виборах мають брати участь “5-10 мільйонів українців”, які проживають на окупованих територіях.

Саме цього і домагається Кремль: не змінити владу в Україні, а підірвати її легітимність зсередини та ліквідувати країну взагалі. І вимоги провести вибори в нинішніх умовах працюють рівно на цю мету.

Джерело

Про автора. Тарас Загородній, керуючий партнер Національної антикризової групи

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.