Відставки, які нічого не змінюють, і призначення, яке може змінити все

Ми маємо три різні кейси, які помилково зводять в одну історію: відставку голови СБУ Василя Малюка, переформатування ДБР і ДПСУ та нове призначення Кирила Буданова. Це різні процеси з різними мотивами — але з одним спільним знаменником: корупційним шлейфом.

ДБР і ДПСУ: не про управління, а про втечу від відповідальності

Історія з керівництвом Державної прикордонної служби — це не про помилки в управлінні. Це спроба відмежуватися від корупційних звинувачень, пов’язаних із незаконним перетином кордону особами, дотичними до так званої справи "Мідас". Йдеться про людей, яким НАБУ і САП уже висунули або готували підозри — і які опинилися за кордоном.

Факт очевидний: трафіки перетину кордону контролюються. Якщо за межами країни перебувають мільйони українців,то можемо припустити, що значна частина з них виїхала поза межами закону. Це означає, на мою думку, системну корупцію. Саме тому кадрові рішення — це не про ефективність, а про спробу зняти політичну відповідальність з першої посадової особи та Офісу президента.

СБУ і міф "надрезультативних операцій"

Те саме стосується й Служби безпеки України. Нам демонструють ефективність роботи на кшталт операції "Павутина", однак якщо відкинути інформаційний супровід, постає запитання: чия це була операція насправді?

1 червня 2025 року СБУ провела завершальний етап військової операції "Павутина" з ураження російської стратегічної авіації в ході повномасштабної російсько-української війни. Ціллю операції стали 5 аеродромів на території РФ.

Після операції "Павутина" країна-окупант передислоковує стратегічну авіацію ближче до кордонів США. Натомість Казахстан — держава ОДКБ — укладає договір про військово-технічну співпрацю не з РФ, а з Великою Британією. 

Нагадаю, 6 червня пресслужба оборонного відомства Казахстану повідомляє про те, що міністерства оборони Казахстану та Великої Британії у Лондоні підписали План військового співробітництва до 2026 року. 

Читайте також: Плюси та мінуси кадрової "революції" Зеленського

15 грудня СБУ уразили підводний човен проєкту 636.3 "Варшавянка" у бухті Новоросійська, яку пізніше ідентифікували як Б-271 "Колпино". 

І в цей же день у небі над Кримом працює американський літак дальнього радіолокаційного виявлення цілей. Це щонайменше свідчить про передачу розвідданих СБУ американськими партнерами у режимі реального часу.Тому говорити, що це виключно операції СБУ, — некоректно.

Окрема тема — атаки безпілотників СБУ по законних військових цілях на території країни-окупанта. 

Служба безпеки Украї́ни — державний орган спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України. СБУ є спеціально уповноваженим органом державної влади у сфері контррозвідувальної діяльності та головним органом у загальнодержавній системі боротьби з терористичною діяльністю.

Тому запуск дронів — не профільна діяльність СБУ. Для цього створені Сили безпілотних систем. Коли кожне відомство має власні безпілотники й не координується з іншими, це не сила, а хаос. Має бути єдина система управління. В Україні ж маємо відомчий феодалізм.

Читайте також: Звільнення Малюка: маски скинуті остаточно

Провал контррозвідки

Найгірше — провал контррозвідувального режиму. Коли люди з очевидними зв’язками з російськими структурами роками працюють у сфері формування інформаційної політики держави, це вже не випадковість, а системна проблема.

Особи, які мали б отримати підозри за статтею "державна зрада", залишаються в системі. 

Так, наприклад, Лях Вадим Михайлович — голова Слов'янської міської військової адміністрації Донецької області.

У 2014 році, під час захоплення міста загонами російського терориста Гіркіна, Вадим Лях був помічений у контактах з самопроголошеним мером В'ячеславом Пономарьовим. У мережі є  відеосюжет французького каналу France24, де Вадим Лях потискає руку так званому "народному меру" В'ячеславу Пономарьову.

28 квітня 2014 року він голосував за створення так званої "слов’янської народної дружини", 30 квітня — за передачу у власність "дружині" приміщення будівлі міськради. Вадим Лях внесений у базу даних сайту "Миротворець" як "посібник терористів і російських окупантів".

У 2015 році Вадим Лях балотувався на виборах  на посаду міського голови Слов'янська. У своїй передвиборчій кампанії він використовував гасло "Любити Слов'янськ, як Неля". Неля Штепа наразі є обвинуваченою в держзраді. За версією слідства, вона сприяла захопленню міста проросійськими бойовиками у 2014 році.

У 2021 році мер Слов'янська звернувся до голови Донецької військово-цивільної обладміністрації Павла Кириленка з проханням розпустити міську раду і ввести військово-цивільну адміністрацію. У серпні 2021 року Вадим Лях був призначений керівником Слов'янської військово-цивільної адміністрації.

Нагадаю,  керівника ВЦА населеного пункту призначає керівник відповідної обласної ВЦА за погодженням з Антитерористичним центром (АТЦ при СБУ), або безпосередньо АТЦ, якщо обласної ВЦА немає. 

Примітно, що старший брат ексголови Донецької військово-цивільної обладміністрації Павла Кириленка, Євген Кириленко, у 2014 році перейшов на бік проросійських терористів так званої "ДНР" і з того часу працює в так званому Міністерстві державної безпеки (МДБ) "ДНР".  Наразі Павло Кириленко очолює Антимонопольний комітет України. 

Указом Президента України Володимира Зеленського №29/2024 від 26 січня 2024 р. керівником Центру протидії дезінформації Ради національної безпеки і оборони України призначений Андрій Коваленко.

За словами Коваленка, ЦПД протистоятиме потугам росіян, ФСБ, ГРУ і СЗР РФ, які намагаються впливати на настрої українського суспільства та поширювати фейки про Україну за кордоном. 

Варто зауважити, що, за інформацією з відкритих (!) джерел, протистоїть потугам росіян, які намагаються впливати на настрої українського суспільства, засновник Громадської організації "Торська сотня всевеликого війська Донського". 

Зареєстрована ГО за адресою: 84187, Україна, Слов'янський р-н, Донецька обл., село Оріхуватка, вулиця Зелена, будинок 21. Дата заснування: 13.10.2008 р. 

ВКО "Всевеликое Войско Донское"  очолює депутат держдуми країни-окупанта Водолацький. Воно об'єднує так званих "реєстрових" козаків, тобто тих, хто перебуває на державній службі відповідно до федерального закону від 05 грудня 2005 р. N 154-ФЗ "О государственной службе российского казачества", а  його Статут затверджений указом російського диктатора від 17 червня 1997 р. № 612.

Громадська організація "Міжнародний Союз громадських організацій "Всевелике Військо Донське", очолювана отаманом  Козіциним, об'єднує так званих "нереєстрових" козаків. У 2014 році Козіцин — активний учасник російської інтервенції в Україну.

Перед призначенням на посаду керівником Центру протидії дезінформації Ради національної безпеки і оборони України  Коваленко мав пройти спецперевірку СБУ.

Корупція всередині СБУ

Департамент, який мав би боротися з корупцією, сам опинився в центрі корупційних скандалів. Ідеться не про окремих виконавців, а про рівень керівництва: статки, родинні зв’язки з РФ, сумнівне походження майна. 

Згідно з інформацією з відкритих джерел, дружина генерала Служби безпеки України Віктора Доровського має російське громадянство, а також елітну нерухомість на 1,3 мільйона доларів. Крім того, батько генерала СБУ Олександр Доровський під час війни став власником однієї з найбільших фармацевтичних груп компаній України, що на той момент перебувала під слідством. Ідеться про фармацевтичну групу "Здоров'я", яку українські правоохоронці пов'язували з колишнім російським депутатом, членом партії "Єдіная Росія", олігархом Олександром Шишкіним.

Читайте також: Зеленський без Малюка. Навіщо президент викидає у смітник власні козирні карти?

У вересні 2025 року Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) оголосили підозру колишньому начальнику департаменту кібербезпеки Служби безпеки України (СБУ) Іллі Вітюку в незаконному збагаченні та неправдивому декларуванні. Вітюк, бригадний генерал СБУ, опинився в центрі уваги через придбання елітної квартири в Києві, що коштувала 21,6 млн грн, але була задекларована за заниженою вартістю 12,8 млн грн. Квартира оформлена на дружину Вітюка, яка нібито заробила кошти як фізична особа-підприємець (ФОП), надаючи юридичні та консалтингові послуги з лютого 2022 року

Структура, що мала б очищати систему, сама стала її проблемою.

НАБУ як справжня причина конфлікту

Ключ до розуміння можливої відставки Василя Малюка — історія з тиском на НАБУ. Саме тут СБУ не впоралася із завданням, поставленим Банковою. І саме це, на мою думку, стало реальною причиною кадрових рішень.

Не "помста" і не "ефективність", а провал у війні з антикорупційними інституціями.

Кирило Буданов: баланс чи політична пастка

На цьому тлі з’являється історія з Кирилом Будановим. Тут можливі два сценарії.

Перший — посилення системи противаг. Буданов як фігура з високим рівнем довіри всередині країни та серед західних партнерів, з прямими контактами з американськими й британськими спецслужбами. Це сигнал: влада робить висновки і намагається мінімізувати репутаційні ризики, зокрема пов’язані з діяльністю Офісу президента та Андрія Єрмака.

Другий — політична нейтралізація. Посадити ефективного керівника ГУР на рутинну паперову роботу — класичний спосіб зменшити його вплив і потенційні амбіції. Найпростіший метод "прибрати" сильного гравця — дати йому формально високу, але функціонально обмежену посаду.

Читайте також: Мілітаризація державного апарату — це гарна тенденція

Підсумок

Усі ці рішення об’єднує одне — спроба зняти з себе корупційний шлейф і мінімізувати негативний інформаційний тиск, зокрема з боку західних партнерів. Президент дистанціюється від проблеми: винні — структури, керівники, система. Але не він.

Водночас варто зафіксувати принциповий момент: спроба політичного тиску через медійні кампанії з боку СБУ — небезпечний прецедент. Якби він спрацював, держава отримала б керовану з соцмереж модель ухвалення військово-політичних рішень.

Цього не сталося. І, можливо, це єдине справді правильне рішення в усій цій історії.

Спеціально для Еспресо

Про автора. Дмитро Снєгирьов, військовий експерт, співголова ГІ "Права Справа".

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.