Ядерний шантаж чи прорахунок Путіна: чому РФ скасовує "ракетний" мораторій

Днями у міністерстві закордонних справ РФ заявили, що країна більше не вважає себе "зв'язаною мораторієм" на розгортання ракет середньої та меншої дальності наземного базування.

"США та їхні союзники не тільки відкрито окреслили плани щодо розміщення американських наземних РСМД (ракет середньої та малої дальності) у різних регіонах, а й уже значно просунулися у практичній реалізації своїх намірів", — йдеться у заяві.

В МЗС РФ додали, що рішення щодо розміщення ракет буде ухвалено "на основі міжвідомчого аналізу масштабів розгортання американських та інших західних РСМД наземного базування, а також загального розвитку ситуації в галузі міжнародної безпеки та стратегічної стабільності".

Показово, що російська сторона до останнього моменту уникала чітких відповідей на дії американської сторони. Це свідчило про її розгубленість — Москва не очікувала такої різкої зміни риторики Вашингтона. Десятиліттями Росія використовувала тему ядерної зброї як інструмент тиску на Захід. І в адміністрації Обами, а потім і Байдена, цю риторику переважно сприймали за чисту монету, уникаючи прямої конфронтації з РФ.

Але Трамп заявив жорстко, що США повністю готові до ядерної війни з Росією, якщо виникне така потреба. "Медведєв говорив про ядерну зброю, коли ви говорите про ядерну зброю, ми повинні бути готові. Ми повністю готові", — сказав Трамп.

Ця заява стала шоком для Кремля. 

Після низки заяв Дональда Трампа щодо готовності США до рішучих кроків у відповідь на російську риторику, почалася конкретна військова активність.

За даними видання UK Defence Journal, США можливо перевезли кілька термоядерних гравітаційних бомб B61-12 на базу ВПС Лейкенхіт у графстві Саффолк у Великій Британії. 

Директор Проєкту ядерної інформації Федерації американських вчених Ганс Крістенсен заявив про те, що є "вагомі ознаки" того, що США повернули свою ядерну зброю до Великої Британії. "Існують переконливі свідчення, що США повернули ядерну зброю до Великої Британії... Повернення американської ядерної зброї до Великої Британії – це нелегкий подвиг", – заявив аналітик.

Читайте також: Чому Росія саме зараз заявила про вихід ДРСМД

Крім того, президент США Дональд Трамп повідомив, що американські атомні підводні човни розміщені поблизу російських кордонів – як і анонсував раніше у відповідь на риторику заступника голови Радбезу Росії Медведєва.

Мовиться про те, що американська адміністрація фактично використала публічну риторику Медведєва як привід для розгортання додаткового ядерного потенціалу поблизу Росії. Це класична стратегія айкідо: використати силу супротивника проти нього самого. І в Москві це зрозуміли.

Першою реакцією стали заяви  Пєскова, що в Росії "дуже акуратно" ставляться до будь-яких заяв, пов'язаних із ядерною проблематикою. На рахунок заяв Медведєва він зауважив, що головне, – це позиція правителя Путіна: "У нашій країні зовнішню політику формулює глава держави – президент Путін".

Після цього дописів від Медведєва з ядерною риторикою вже не було — це показова і принизлива пауза. США застали Росію зненацька.

Ще цікавіше: Путін так і не прокоментував ані повернення ядерного арсеналу до Великої Британії, ані розміщення американських підводних човнів біля російських берегів. Натомість — заява МЗС РФ про вихід з мораторію на ракети середньої та малої дальності. На перший погляд — войовнича риторика і відповідь з боку РФ.

 Але це тільки на перший погляд.

Нагадаю, ще у червні 2024 року, себто рік тому, російський диктатор Путін заявив про зняття мораторію на один із видів озброєння. Це стосувалось саме ракет середньої та меншої дальності. 28 червня 2024 року  Путін обговорив на засіданні ради безпеки  питання про остаточне зняття мораторію на розгортання ракет середньої та меншої дальності наземного базування. 

Виходить, нічого нового.

Але ж тоді виникає питання: у чому ж тоді сенс теперішньої заяви? 

На моє переконання, це спроба зберегти "хорошу міну при поганій грі". США завдали стратегічного ляпаса одразу на кількох фронтах — військовому, економічному і політичному. І Москва намагається продемонструвати адекватну, на їх думку, відповідь..

Варто зауважити, ще з 2019 року Росія декларувала, що не буде виробляти ракети середньої та малої дальності. "Ми у 2019 році оголосили про те, що ми не будемо їх виробляти, ці ракети, і не будемо їх розміщувати доти, доки Сполучені Штати не розміщуватимуть ці системи в якомусь із регіонів світу", – тоді заявив Путін.

Цей мораторій базувався на договорі між США та СРСР, підписаному ще у 1987 році. Але він фактично перестав діяти у серпні 2019 року після того, як президент США Дональд Трамп оголосив про одностороннє призупинення своїх зобов'язань та початок виходу з договору.

Тобто юридично з 2019 року обидві сторони не були пов'язані цим договором.

Отже, нинішня гучна заява МЗС РФ — радше спроба показати інформаційну "силу", ніж реальний крок. Це нагадує події 2023 року, коли Росія заявила, що  призупиняє участь у Договорі про скорочення стратегічних наступальних озброєнь, але не виходить з нього. Тоді міністерство закордонних справ РФ також опублікувало заяву. Але у заяві йшлося про те, що Москва... продовжуватиме дотримуватися встановлених обмежень, а рішення про відновлення участі країни в угоді може знову ухвалити російський президент. Зауважу, юридично такого поняття, як "призупинення", не існує. Це — російський новояз і дипломатичний нонсенс.

Читайте також: Інформацію про "плани" Росії збільшити виробництво ударних дронів треба сприймати критично

То що ж насправді стоїть за теперішньою заявою РФ?

Дуже ймовірно, що США застосовують ту ж стратегію щодо РФ, яку свого часу використовували проти СРСР. Це — економічне виснаження через втягування у гонку озброєнь. Саме так колись зруйнували радянську імперію.

Нагадаю, паралельно з нарощуванням оборонного бюджету США у 1980-х, країни Перської затоки під тиском з боку американської сторони збільшили видобуток нафти, що спричинило падіння її ціни.  Економіка СРСР не витримала такого удару. Тепер ситуація дуже схожа: США натиснули на країни Перської затоки, ті збільшили видобуток до 540 тис. барелів на добу, і ціна на нафту вже впала на 2 долари за барель.

І ось тут Росія вирішила продемонструвати свою імперську сутність — ухвалює рішення про збільшення військових витрат. За даними ГУР МО України, які озвучив Кирило Буданов, Росія планує витратити до 2030 року 1,1 трильйонів доларів на військове переозброєння, щоб бути готовою до війни з НАТО.

"Я дуже гарно знаю цей документ про 1,1 трильйона доларів. Він звучить насправді як, здається, 90 трильйонів російських рублів ця програма коштує — це вже перерахунок для простішого розуміння, що під цими цифрами стоїть. І завдання номер один, яке прописано в цьому системному документі — підготувати РФ до війни з НАТО на 2030 рік. Саме на це направлені всі ці дії та ці бюджети", - підкреслив Буданов в інтерв’ю "Мосейчук+".

За його словами, основна частина суми має бути витрачена до 2030 року, а далі вже піде все на спад.

Себто для РФ почалася нова "п'ятирічка" — цього разу військова.

Країна-окупант вже втягнута у нову холодну війну, але її економічні можливості для цього обмежені. Частка її витрат на оборонний сектор у ВВП вже становить понад 6.6%. Натомість дефіцит бюджету — 2,2% від ВВП, що дорівнює 50–60 мільярдів доларів. Це — шлях до колапсу.

І Сполучені Штати тільки починають. Вони провокуватимуть Росію на подальше збільшення оборонних витрат. Це — стратегія на виснаження. Класична модель холодної війни: економічний тиск, гонка озброєнь, стратегічне планування. 

Тому, на  мою думку, нинішня заява РФ — це свідчення прорахунку. Це реакція, а не ініціатива. А отже, стає зрозуміло, хто зараз має стратегічну ініціативу у цій великій грі.

Спеціально для Еспресо

Про автора. Дмитро Снєгирьов, військовий експерт, співголова ГІ "Права Справа".

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.