Як можна організувати ротацію на фронті

Плюс 1,5 млн людей з інвалідністю (як ми нещодавно дізналися, інвалідність буває різною) і 600 тис. заброньованих осіб (хоча Уряд наводить інші цифри).

Себто, за умови справедливого підходу, коли воюють всі придатні, що два-три роки можна було б проводити повну ротацію ЗСУ.

Відвоював своє — повернувся на економічний, політичний, культурний і інший фронти.

І, до речі, це було б дешевше для економіки держави, якби було проведено детінізацію і не потрібно було б платити хабарів, бо війська уникнути було б неможливо.

А вивільнений фінансовий ресурс скерувати на покращене забезпечення війська, щоб мінімізувати безповоротні втрати та поранення.

Зрозуміло, що комусь з політично-зрадницьких мотивів захотілося закапсулювати цю ситуацію: 1 млн воює і потім половина, яка виживе, хай голосує як хоче, а 4 млн чекають і вдячно підтримають того, хто "припинив цей жах" (насправді, ніхто ніщо не пробачить і майбутнє жорстоко покарає за минуле). Причому, брешучи в очі, що нема ким замінити бійців на передку.

Читайте також: Війна триватиме ще багато-багато місяців

Водночас такий підхід, з погляду державних інтересів, не лише поглиблює небезпечний розкол у суспільстві, коли одні не розуміють інших, але й спричиняє ситуацію, що коли закінчиться 1 бойовий мільйон, решта 4 млн підіймуть руки, й коли окупант стоятиме на порозі їхньої оселі — не вмітимуть вставити магазин в автомат, навіть якщо він у них випадково буде.

Це замість того, щоб за два роки мати 1 млн бійців, які йдуть у запас і повертаються до мирного життя (зі зброєю напоготові у сейфі), а на заміну їм виходить наступний вже навчений мільйон, а ще за 4 роки у нас вже 4-5 млн армія людей з бойовим досвідом, яку здолати неможливо. Депутати та президенти мали б пільгу — воювати б йшли через 4-5 років, урядовці — одразу після звільнення. 

З погляду фінансових витрат держави — нічого б не змінилося, навіть форма видається раз на два роки. А от з погляду боєздатності, ефективності і єдності нації — вона б точно зросла в рази. 

Голодомори — це результат безголовості нашої еліти, яка ніяк не могла зрозуміти, що єдина і ключова цінність для народу — самостійна держава. Еліти, яка весь час металася між різними популістичними концепціями тих часів і мудрішала лише в екзилі, якщо доживала до еміграції. 

А далі, коли держава програвала, приходив окупант і робив з народом, що хотів. А хотів переважно винищити, щоб заселити благодатну територію своїми, переселенцями, які будуть потім розповідати за дружбу, язик і общіє корні.

Читайте також: План стійкості Зеленського? Чому це більше про піар, а не про перемогу?

Тому можна безконечно формувати бригади з Генштабу (до речі, як там ситуація, 4-5 000 майорів, полковників, генералів дійшли на фронт з березня 2024?), відправляти генералів в окопи, формувати корпуси й нові бригади — якщо немає фундаменту і розуміння, то результат саме такий, як маємо зараз.

І, до речі, можна й далі сміятися з гіперлупа, але ми входимо в епоху Зоряних Воєн, наразі на нашій планеті. Де хоробрість солдата лише з автоматом і лопатою завершується невідомою могилою. Все вирішуватимуть високі технології, їхній масовий і серійний випуск.

Це вже вам не якісь міністри чи майори розповідають, а генерали, які реально були в окопах тоді, коли дехто від повісток бігав.

Джерело

Про автора. Володимир Омелян, майор ЗСУ, дипломат, міністр інфраструктури України у 2016-2019, політик

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.