Як тільки Росія сідає за будь-який стіл перемовин — вона починає програвати
Дивує, що на 11 році війни та на четвертому році повномасштабного вторгнення багато хто досі не розуміє, що головна драма усіх "мирних ініціатив" не в тому, на що погодиться чи не погодиться Україна. А в тому, що ні на які мирні ініціативи не збирається погоджуватися Путін
28 пунтіків, 15 пунктів, 148 пунктів не мають жодного значення, оскільки перед виконанням будь-яких з них, або перемовин щодо виконання, стоїть головне — припинення вогню.
Світ зараз — не "велика шахівниця", а стіл для покеру — де править його величність блеф.
Напередодні введення нового пакета санкцій Кремль інформаційними вкидами Дмітрієва та руками певної групи впливу у Вашингтоні пішов олл-ін не маючи, як казав Трамп, "карт на руках".
Мета цих вкидів якраз довести нас до істерики та змусити сказати пас. Щоби продемонструвати Вашингтону нашу неготовність до "конструктивних перемовин".
Читайте також: Чи підпише Україна угоду Трампа?
Тому єдина наша тактика в цій ситуації, обумовлена необхідністю спонукання адміністрації Трампа до розширення санкцій та продовження постачання озброєнням коштом НАТО, обміну розвідданими тощо — це відповісти своїм олл-іном. Так, "wonderful plan", "beautiful plan", ми готові до перемовин, давайте разом випрацьовувати модальності виконання плану з певними корективами, ура! До речі, пане Дональд, а що там Путін? Ми ж он які конструктивні! Путін же також згоден, чи не так, пане Дональде?
Але ні. Порімо істерику і черговий раз за 11 років казати, як нас усі схиляють до капітуляції. Це ж так приємно — відчувати себе жертвою, не здатною на притомну геополітичну гру.
Здавалось би досвід "Мінських угод" повинен був би навчити суспільство тому, що як тільки Росія сідає за будь-який стіл перемовин — вона починає програвати. Через неадекватність та пихатість, безкомпромісне відчуття своєї величі. Путін, маючи цей досвід, це також усвідомлює. І не збирається йти ні на які перемовини.
Наше завдання — знову перекинути цю гарячу картоплю на його бік.
Сама ж проблема капітуляції визначається не Кремлем, Білим Домом чи Банковою. А тільки готовністю чи неготовність народу до подальшого спротиву.
Про автора. Сергій Висоцький, журналіст, колишній народний депутат України.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
- Актуальне
- Важливе