Закон про НАБУ: повернення до status-quo

Усі святкують свою перемогу. Бо перемога — це, перш за все перемога у твоїй інформаційній бульбашці. Так було завжди, а в інформаційну епоху — це головне правило боротьби.

1. Після того як Рада прийняла оновлений закон про антикорупційні органи, ми повернемося до попереднього status-quo, де понад 70% українців вважають, що головна проблема це корупція, а НАБУ, САП та ВАКС не довіряє 62-64%. Іншими словами в питанні боротьби з корупцією нічого не зміниться. Мій дід, випиваючи горілку, казав: "Не вона мене, а я її". Це найкраща метафора продовження боротьби з корупцією.

2. Логічно було б хоч зімітувати (і владі, і опозиції, й антикорупціонерам, які в опозиції до всіх) бажання змінити цей самий stattus quo. Але цього ніхто навіть не спробує зробити. Бо це вихід із зони комфорту. 

Читайте також: Історія з НАБУ – це про українські граблі

3. Пару тижнів тому Оксана Забужко писала про провину нашого покоління. Якщо справді почати думати про провину нашого покоління, то вона полягає в тому, що у нас виросло ціле покоління, яке не уявляє собі розв'язання внутрішніх проблем без майдану і зовнішніх арбітрів. Якби мене спитали, що треба вчити в трускавецьких університетах, то я б відповів: історію Мексики. Там уже двісті років все вирішується революціями та інколи зовнішньою допомогою. Але паралельно варто було б задуматися над тим, як створити договір еліт про незмінні правила гри бодай на 20-30 років. 

4. Просто інформаційне спостереження: влада в чисту програла всі соцмережі. Ставка на телеграм виявилася не такою ефективною, як це здається на перший погляд. Але політичним партіям, я точно порекомендував би зробити глибинний аналіз того, як відбулися останні протести, і як в нинішніх умовах працюють інформаційні джерела. 

5. Логіка виборів, яка домінує в нашому політичному житті нікуди не поділася. А це означає, що турбулентність буде наростати, якщо не відбудеться конструктивний діалог в суспільстві з базових больових точок. Спойлер: це майже неможливо (пояснення в п. 2).

І найголовніше: все, що робиться як карнавал в Києві чи Львові, має свій не карнавальний відгук на фронті.

Джерело

Про автора: Вадим Денисенко, політолог.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.