Ситуація складна, але не критична: що відомо про кризу у парламенті і кому це вигідно

Еспресо поцікавився в представників різних фракцій, чи існує, на їхню думку парламентська криза, чому вона виникла, до чого може призвести і як можна виправити ситуацію.  

Тема недієздатності парламенту вигідна лише ворогам України

фото: uk.wikipedia.org

Народний депутат від фракції "Голос" Роман Лозинський вважає, право на втому і відпочинок мають лише Сили безпеки і оборони. Всім іншим, а тим паче депутатам вживати формулювання на кшталт "втомився" чи "не розраховував стільки працювати у Раді", повинно бути соромно. 

"Це – негідні слова, які не варто повторювати нікому. Ніхто не має права в тилу так висловлюватися, коли в країні триває повномасштабна війна. 

Однак проблема, безумовно, існує. В роботі Верховної Ради, є труднощі, є помилки, які впливають на прийняття законів. Водночас цю проблему часто перебільшують, підсилюючи реальні недоліки парламенту і створюючи враження, ніби Верховна Рада вже "зламалася" і її неможливо відновити. Я ж переконаний, що її можна відновити. Більше того – у нас немає альтернативи. Маємо Конституцію, яка забороняє проведення виборів під час воєнного стану", – каже Лозинський. 

Він наголошує, що саме тому й передбачені вибори кожні п’ять років. Однак зараз, з точки зору безпеки, депутата вважає проведення голосування нереальним.

"Важливо розуміти, єдині, хто виграють від роздмухування теми недієздатності парламенту – це наші вороги. Адже саме парламент є єдиним органом, відповідальним за ухвалення критично важливих рішень для країни.

Якщо парламент буде паралізовано, програють не депутати чи політики, програє Україна. Адже саме Верховна Рада ухвалює рішення про продовження воєнного стану, мобілізацію, ратифікацію міжнародних угод (зокрема щодо військової допомоги), соціальні виплати військовим і ветеранам, бюджет і фінансування оборони. Це все – виключно компетенція парламенту. Тому потрібно "закочувати рукави" і працювати", – зазначив Роман Лозинський.

Депутат вважає, що монобільшості варто припинити поводитися, як монополіст, вирішуючи все в Офісі Президента – порядок денний, кадрові призначення тощо. Потрібно повертатися до відкритого діалогу з іншими політичними фракціями, що дасть більше простору для ефективних рішень.

"Ще один важливий момент президент не підписав понад пів сотні законів, ухвалених Верховною Радою. Вони не були ветовані, але й не набули чинності. Це також свідчить про проблему. Парламент не може повноцінно працювати, коли порядок денний формується поза його межами. 

До того ж уряд активно витрачає кошти через різні "є-програми", а потім пропонує парламенту підвищувати податки, що може вдарити по малому бізнесу, не вирішивши системних проблем. Якщо змінити ці підходи, це стане хорошим початком "ремонту" парламенту", – наголосив парламентар.

Лозинський каже, що відповідальність за втрату суб’єктності парламенту несуть, зокрема, депутати монобільшості, яким тривалий час було зручно просто натискати кнопки, підтримуючи рішення "згори".

"Я поважаю тих колег, які справді працюють, і на міжнародному рівні, і всередині країни. Але, на жаль, їх меншість. Більшість обрала зручну позицію, підтримувати все без критичного аналізу. А тепер, коли ситуація загострилася, лунають заяви про бойкоти і вимоги "рахуватися з ними". Але так це не працює. Потрібно мати позицію і брати на себе відповідальність. У демократичній системі має діяти баланс стримувань і противаг", – підсумував він.

"Монобільшості більше не існує"

фото: фейсбук

Народний депутат від фракції "Батьківщина" Михайло Цимбалюк вважає, що це скликання парламенту залишається цілком дієздатним.

"На засіданнях стабільно присутні майже 300 депутатів. Інша справа, що монобільшість не може зібрати голоси за потрібні їм законопроєкти. Але це вже їхня внутрішня проблема. Варто чесно визнати, що де-юре монобільшість ще існує, але фактично вона припинила своє існування. Це видно по голосуваннях. Якщо раніше вони могли зібрати близько 170 голосів, то зараз приблизно 120-130", – наголосив Цимбалюк.

Депутат вважає, що представники монобільшості повинні визнати свої помилки, вибачитися за них перед суспільством і сісти за відкритий діалог із лідерами фракцій та груп, щоб сформувати широку коаліцію. 

"На нашу думку, це потрібно було зробити ще на початку повномасштабного вторгнення. Тоді була політична воля, багато рішень у сфері безпеки та оборони ухвалювалися швидко і без зайвих дискусій. А те, що відбувається зараз, безумовно, дискредитує парламент як законодавчий орган. Не можна дестабілізувати законодавчий орган, який є легітимним і має працювати", – переконаний парламентар і наголошує, що його фракція готова до співпраці.

Щодо складання мандатів "втомленими депутатами", то Цимбалюк каже, що лякати цим суспільство не варто.

"Якщо хтось не хоче працювати в парламенті, то варто скласти мандат. Робота депутата – складна і відповідальна. Замість просто приходити і натискати кнопки, краще дати можливість працювати іншим. Є чітка процедура, депутат пише заяву, її розглядає регламентний комітет, і парламент голосує мінімум 226 голосами. Якщо депутат обраний за списком партії, його замінює наступний кандидат, таких у списках ще десятки. Інша ситуація з мажоритарниками, бо якщо вони складають мандат, то їх уже ніхто не замінює. Саме це, ймовірно, і лякає керівництво монобільшості. Якщо кілька мажоритарників підуть, більшість остаточно втратить свій статус. Але парламент залишається дієздатним доти, доки є щонайменше 226 депутатів, готових ухвалювати рішення. До цієї межі ще далеко", – зазначив Михайло Цимбалюк.

Він каже, що, станом на сьогодні, фахових парламентарів, які готові розробляти й ухвалювати важливі закони, вистачає. 

"Натомість ми бачимо перекладання відповідальності, і складається враження, що хтось намагається зробити депутатів "крайніми" у всіх проблемах. У результаті це б’є по державі в цілому. І це особливо прикро під час війни. Я спілкуюся з військовими, їх це дуже дратує. І не лише їх, а й пересічних людей, які щодня працюють. 

От наприклад, якщо людина без поважної причини не приходить на роботу, її можуть звільнити. Виникає логічне питання, а чому ж народний депутат може не відвідувати засідання, не працювати в комітеті чи окрузі і не нести за це відповідальності? Очевидно, що потрібно ще й змінювати закон і регламент – чітко визначити, що є прогулом, відрізнити його від виконання депутатських повноважень, запровадити відповідальність. Тоді система стане чеснішою для всіх", – резюмував Цимбалюк.

Парламент дієздатний, просто не хоче голосувати за сумнівні ініціативи уряду

Микита Потураєв, фото: rubryka

А от депутат від фракції "Слуга народу" Микита Потураєв не розуміє, звідки з’являються тези про недієздатність парламенту. 

"Насправді проблема значно конкретніша. Вона стосується двох ініціатив, пов’язаних із вимогами МВФ, які не знаходять підтримки ні в нашій фракції, ні в опозиції. Саме вони зараз і гальмують роботу парламенту. Деякі ініціативи з пакету мають шанси бути ухваленими, як от продовження військового збору після завершення воєнного стану. Натомість інші ініціативи викликають серйозні заперечення. Йдеться, зокрема, про запровадження ПДВ для окремих категорій, зокрема ФОПів, та скасування пільги на міжнародні посилки вартістю до 150 євро. З цим є проблеми, бо рішення безпосередньо вдарять по кишенях мільйонів українців. І зараз люди точно не в тій ситуації, щоб витримувати додатковий податковий тиск", – пояснив депутат.

Він вважає, що ухвалення цих рішень може мати зворотний ефект, а надмірні податки призведуть до зменшення надходжень і закриття ФОПів. 

"Важливо, що в день, коли один із цих законопроєктів провалився, парламент без проблем голосував за інші рішення. Наша фракція давала 180-185 голосів і це нормальний показник. Тобто проблема не в загальній недієздатності, а в конкретних непопулярних ініціативах", – зазначив Потураєв.

Проблему представник монобільшості вбачає у відсутності належної комунікації з урядом, який, на думку депутата, не надав переконливого економічного обґрунтування та не врахував аргументів депутатів. 

"І це позиція не лише нашої фракції, те саме говорять представники різних політичних сил. Я переконаний, що парламент може працювати нормально. Але для цього потрібен діалог, як між фракціями, так і між парламентом і урядом", – каже депутат.

Потураєв, як і Лозинський, звертає увагу на суперечливі дії уряду, коли пропонуються нові податки, а водночас витрачають десятки мільярдів гривень на різні програми. Це, вважає депутат, є нелогічним. Мовляв, якщо бракує коштів, то навіщо їх тринькати? А якщо гроші є, то навіщо підвищувати податки?

"Щодо заяв про "недієздатність парламенту", то мені складно пояснити, чому ці тези поширюють. Факт полягає в тому, що парламент просто не підтримує окремі урядові ініціативи. При цьому по інших законопроєктах ситуація нормальна, вони можуть і будуть ухвалюватися. Загалом, якщо парламент системно не ухвалює необхідні рішення, він ризикує втратити довіру суспільства і втрачає моральне право на існування. Втім зараз ситуація є складною, але не критичною. Через діалог і компроміси можна знайти рішення, потрібно лише повернутися до конструктивного процесу", – наголосив Микита Потураєв.