Чому парламентські вибори у Молдові такі важливі для Росії та як вона хоче вплинути на їхній результат. Пояснюємо

Еспресо розповість, чому Росія готова іти ва-банк на парламентських виборах у Молдові та яким чином її пропаганда пускає коріння у голові молдовських виборцях. Окрім того, редакція поспілкувалась із місцевими аналітиками та політичними оглядачами, аби краще зрозуміти, як Кремль діє на внутрішньополітичному полі іншої країни. 

Друга спроба для проросійських сил

Раніше, у листопаді 2024 року, у Молдові відбулись президентські, які міжнародні медіа охрестили як роздоріжжя, для країни, де їй довелось обирати між проросійським та прозахідним курсом – перший представляв Александр Стояногло та інші кандидати, які не пройшли у наступний тур, а другий – Мая Санду. 

І хоча у першому турі зі значним відривом перемогла проєвропейська кандидатка (42,49% голосів), слід зазначити, що наступні щаблі, а саме з другого по шостий, впевнено зайняли представники проросійського лобі у країні, як то й же Стояногло, Усатий, Влах, Фуртуне та Тарлє. 

Відтак вже у другому турі молдованам довелось обирати між двома таборами і, що суттєво, розрив був вже не такий значний –  55,35% за Маю Санду проти 44,65 за Александра Стояногло. 

Мая Санду та Олександр Стояногло, фото: відкриті джерела

Паралельно із першим туром виборів, відбулось і інше надважливе голосування для цієї країни – Референдум щодо членства Молдови в Європейському союзі. За його результатами у Конституції країни закріплювалося формулювання про незворотність курсу, аби запобігти можливим спробам майбутніх урядів змінити вектор політики на протилежний.

І, хоч і тут перемогу здобув проєвропейський вибір та зміни до конституції, однак відносну одностайність у цьому рішенні показала хіба молдовська діаспора, 76% якої підтримали цей вибір. На внутрішньополітичній арені, де таке рішення просувала президентка Мая Санду, більшість, яка становила 54%, все ж не захотіла дотримуватися проєвропейського курсу. Відтак загалом результати становили 50,35% "За" за зміни до Конституції, а 49,65% – "Проти". 

Однак вкажемо, що референдум, як за свідченнями чинної президентки Молдови, так і за переконаннями Єврокомісії, відбувався під значним тиском Росії.

Зокрема речник зовнішньополітичної служби ЄС Петер Стано заявляв, що "це голосування відбулося в умовах безпрецедентного втручання і залякування Росії та її проксі, які намагалися дестабілізувати демократичний процес у Молдові".

Речник Єврокомісії із зовнішньополітичних питань Петер Стано, фото: Європейська комісія

Ба більше, журналіст міжнародного видання BBC, який побував на виборчій дільниці у Придністров’ї, зібрав докази підкупу виборців. Йому вдалось поговорити із жінкою, яка запитувала у спостерігача, де можна отримати гроші, які їй обіцяли за її голос. 

Також необхідно додати, що Молдова – це парламентська республіка, а тому вибори, які відбудуться вже цієї неділі, матимуть ключове та абсолютне значення у вирішенні того, яким курсом прямуватиме країна. І враховуючи потужну російську пропаганду і прямі політичні впливи, що вже дало результати на референдумі і позначилось на хитких рейтингах проєвропейської президентки, пророкувати, чим вони закінчаться, доволі складно.

Росія готується до парламентських виборів – докази впливу та політичного тиску РФ

Як повідомляє інформаційна агенція Bloomberg, Кремль задіяв багаторівневу стратегію, метою якої є підрив довіри до партії президентки Маї Санду "Дія і солідарність" перед виборами 28 вересня. 

Автори статті "Розкрито: таємний план Путіна щодо втручання у вирішальні вибори в Молдові" стверджують, що одним з головних аспектів плану Кремля є створення враження конкурентної боротьби, але насправді він спрямований на ослаблення підтримки Санду. 

Конкретизуючи, у матеріалі заявили, що РФ вдається до вербування молдован за кордоном, в тому числі в Росії, для голосування на виборчих дільницях в ЄС та інших країнах, організація деструктивних протестів, а також масштабна кампанія з дезінформації в соціальних мережах.

Також мовиться і про доволі типовий для Кремля метод роботи з дестабілізації суспільства всередині іншої країни – вербування "спортивних" молодиків та злочинців задля організації насильницьких провокацій під час голосування та протестів після нього.

Сама ж президентка Молдови Мая Санду також не стоїться осторонь втручання у її внутрішньополітичне становище. Зокрема після засідання Вищої ради безпеки Молдови ще у черві вона заявила, що РФ інвестує в кілька політичних проєктів, аби забезпечити місця в парламенті саме для своїх сил. Президентка вказала, що усі ці сили координуються з одного центру і значною мірою фінансуються через схеми олігарха-утікача Ілана Шора.

Також вона наголосила на тому, що після референдуму щодо змін в Конституцію Росія буде тиснути й на діаспору, яка фактично і стала більшістю, що голосувала за європейський курс країни. 

Окрім того, Кремль вчергове розігруватиме все ті ж карти, якими влучно скористалась раніше в Україні – кібератаки на цифрову інфраструктуру, пов’язану з голосуванням, використання церкви у своїх інтересах, залучення й підкуп зручних "блогерів" та "лідерів думок".

"Це не повинно нас лякати, це повинно нас мобілізувати. Втручання Росії несе серйозні ризики для громадського порядку і національної безпеки, а головне – може драматично підірвати суверенітет країни та наше європейське майбутнє", – заявила Санду.

Молдовські журналіст та політолог розповіли зсередини, як Росія просуває потрібні собі ідеї

Еспресо вдалось поспілкуватися із молдовським аналітиком та політичним оглядачем Ніколае Негру, щодо того, як саме Росія користується внутрішньополітичним становищем, аби перевернути ситуацію в країні на свою сторону. 

Зокрема він наголосив, що наразі молдовська влада намагається вести війну з прямим втручанням Кремля у вибори в країні – закриває пропагандистські телеканали, радіостанції та сайти. 

"Влада намагається відчайдушно захистити наші вибори від прямого втручання Росії, бореться з фейковими новинами, з проникненням грошових потоків, призначених для корумпування політиків і створення мереж виборців, які голосують за вказівкою координаторів з ФСБ. Наскільки ефективна ця боротьба, побачимо після 28 вересня…", – каже експерт. 

Ніколае Негру, фото: Facebook

Водночас він підкреслив, що РФ дозволяє собі прямі та цинічні методи боротьби, аби залякати молдовського виборця на найвищому рівні.

"Ключові меседжі: нинішня молдавська влада – це русофоби, маріонетки русофобського Заходу, який штовхає Молдову слідами України, на війну проти Росії; Молдова порушує права російськомовних, і Росія не дасть їх образити тощо", – додав Ніколае зі словами, що Москва не дуже намагається відходити від методики, яку вже застосовувала перед вторгненням в Україну. 

До речі, за словами політичного оглядача, часто саме Україна стає частиною політичних спекуляцій проросійських партій – владу звинувачують у відході від конституційного нейтралітету через підтримку України та засудження агресії з боку РФ.

"І, звісно ж, на фоні цього лунають обіцянки про відновлення стосунків з Росією, дешевий російський газ – зазначає експерт – при тому замовчуючи питання шляхів постачання цього газу і того, як будуть будуватися відносини з сусідньою Україною".

Експерт вказує, що нашу країну використовують як "політичне пугало", а усі дії, спрямовані на протидію потенційній російській агресії, тобто посилення потужності армії та співпраця з Євросоюзом, інтерпретуються пропагандою як бажання теперішньої влади напряму вступити у війну з РФ на боці України.

"Виборців лякають тим, що наша молодь буде використана як гарматне м'ясо в "геополітичних інтересах інших країн", – підкреслив журналіст Ніколае Негру. 

Також у коментарів для Еспресо молдовський політичний оглядач та експерт із громадської політики й безпеки спільноти WatchDog Андрій Курарару оцінив, як молдовська влада реагує на спроби Москви вплинути на виборців у порівнянні з попередніми виборами.

Андрій Курарару, фото: Ipn.md

"Щодо майбутніх виборів у Молдові, то в порівнянні з попередніми президентськими виборами, я б сказав, що ми спостерігаємо дві тенденції. З одного боку, поліція і прокуратура починають діяти набагато швидше. Раніше боротьба з підкупом виборців відбувалася переважно між першим і другим турами виборів. На цих парламентських виборах другого туру немає, тому все починається раніше. Зараз ми майже щодня бачимо арешти людей, які організовують цю систему підкупу виборців. Ще одна зміна порівняно з минулими виборами полягає в тому, що правоохоронні органи тепер націлені на головних організаторів, а не починають з нижчих рівнів".

Поруч із тим, за його словами, проросійська сторона стала більш технологічно досконалою. Вони перейшли в екосистему Telegram, використовуючи додаток під назвою Taito, який дозволяє людям підписувати контракти, входити в систему за допомогою селфі та паспорта і переказувати платежі на криптогаманці. 

"Це дозволяє їм швидше розподіляти платежі, але також піддає людей більшому ризику. Якщо хтось отримає доступ до їхніх криптовалютних гаманців, всі транзакції стануть прозорими. Це робить людей більш залежними від системи, оскільки вони прив'язані до цієї злочинної мережі", – зазначив Курарару.

Водночас на запитання про загальну російську або проросійську кампанію з метою впливу на вибори в Молдові експерт відповів, що вона є слабкою і здебільшого прихованою. 

"Наразі ми спостерігаємо дуже слабку кампанію – в тому сенсі, що немає реальної публічної кампанії. Проросійська сторона зосереджується на більш прихованому підході, що включає підкуп виборців, різні форми дезінформації та нові способи залучення церков, вчителів та інших місцевих лідерів думки на міському та сільському рівнях, щоб переконати людей брати участь у цих системах. Цього разу держава реагує більш ефективно, але проросійська сторона також стала більш витонченою і краще підготовленою до цієї кампанії", – резюмував політичний оглядач. 

Екзитполів не буде – чекаємо повного підрахунку голосів

Ми ж додамо, що у день парламентських виборів у Молдові, які відбудуться 28 вересня, не проводитимуть опитування громадської думки на виході з виборчих дільниць, так званих екзитполів. 

Цікава у цьому саме причина, по якій молдовський Центрвиборчком відмовив приватній компанії – у ЦВК є обґрунтовані підозри стосовно джерел фінансування компанії Date Inteligente, яка подала запит на проведення опитування після голосування, а також сумнівами в мотивації її керівництва реалізувати такий складний проєкт, як екзитпол. 

Відтак дізнатися результати, без перебільшення, доленосних виборів у Молдові можна буде лише по завершенню підрахунку усіх бюлетенів.  

До слова, наразі на парламентські вибори зареєстрували 25 партій та кілька незалежних кандидатів, та основна боротьба буде точитися між керівною партією Маї Санду "Дія і солідарність" та об’єднаною проросійською опозицією "Патріотичний блок", яка містить партію соціалістів експрезидента Ігоря Додона, партію "Серце Молдови", партію "Майбутнє Молдови" Васілє Тарлє та партію комуністів експрезидента Володимира Вороніна.

Читайте також: Скільки платять рядовим проросійським агітаторам у Молдові: журналістка під прикриттям провела розслідування