Від ікони кіно до скандальної участі в московському кінофестивалі: що відомо про Вуді Аллена та інші конфузи з ним

Еспресо розповість більше про постать Вуді Аллена, зокрема, про його скандальну натуру та можливі причини участі в московському кінофестивалі.

Хто такий Вуді Аллен: коротка біографія та найвідоміші фільми

Вуді Аллен на 80-му Венеційському кінофестивалі, фото: GettyImages

Вуді Аллен (справжнє ім'я Аллен Стюарт Коніґсберґ) – американський кінорежисер, актор, сценарист і комік, народжений 1 грудня 1935 року в Нью-Йорку. 

Він виріс у єврейській родині середнього класу в Брукліні, де рано почав писати жарти для газет і радіо. У 1950-х роках Аллен працював комедійним сценаристом для телебачення, а в 1960-х перейшов до стендапу та кіно. 

Його кар'єра охоплює понад 50 фільмів, де він часто грає головні ролі, зображаючи невротичних інтелектуалів у комедіях про стосунки, життя та філософію. Аллен виграв чотири "Оскари" (три за найкращий сценарій і один за найкращу режисуру), а також численні інші нагороди, включаючи "Золотий глобус" і BAFTA. Він відомий як один з найплідніших режисерів сучасності, знімаючи фільм майже щороку.

Серед його найвідоміших фільмів, визнаних світом класикою: "Енні Гол"  (1977) — романтична комедія про стосунки, яка виграла "Оскар" за найкращий фільм і вважається одним з найкращих фільмів усіх часів за версією Американського інституту кіно. 

Також класикою вважаються, такі його фільми, як: "Мангеттен" (1979) – чорно-біла ода Нью-Йорку; Ганна та її сестри  (1986) – сімейна драма-комедія; "Злочини та помилки" (1989) – філософська трагікомедія; "Опівночі в Парижі" (2011) – фантастична комедія про подорожі в часі. 

Аллен відомий нью-йоркськими сетингами, дотепними діалогами та автобіографічними елементами, але його кар'єра завжди була затьмарена скандалами.

Ситуація з московським кінофестивалем

25 серпня цього року Вуді Аллен взяв участь у Moscow International Film Week (Московський міжнародний кінотиждень), де виступив віртуально через відеозв'язок. 

Фестиваль, організований у Москві, включає про-кремлівських діячів і пропагандистів, таких як модератор дискусії Федір Бондарчук – член партії "Єдина Росія" і відкритий прихильник Путіна. 

Під час сесії "Легенди світового кіно" Аллен хвалив російське кіно, згадуючи радянську екранізацію "Війни і миру", говорив про свої минулі поїздки до Росії та СРСР, і заявив, що міг би зняти фільм у Москві чи Санкт-Петербурзі, якщо з'явиться така можливість. 

Він також зазначив, що завжди любив російське кіно і не є політичним режисером. 

Інформація про його участь стала відомою ще до події, викликавши міжнародний скандал на тлі триваючої російсько-української війни. Реакція в Україні, зокрема МЗС, була різко негативною. Міністерство закордонних справ 25 серпня оприлюднило заяву, назвавши участь Аллена "ганьбою та образою жертвам серед українських акторів і кінематографістів, які загинули або були поранені від російських воєнних злочинів". Також МЗС звинуватило режисера в "відбілюванні" російських злочинів і використанні культури як інструменту пропаганди. 

Аллена навіть додали до бази "Миротворець", який фіксує ворогів України, звинувативши в "публічній підтримці російської агресії" та "свідомій участі в російському пропагандистському заході під час російсько-української війни". 

У відповідь на критику Аллен оприлюднив заяву 26 серпня, пише видання The Guardian. Він заявив: "Щодо конфлікту в Україні, я твердо вважаю, що Володимир Путін абсолютно неправий", і засудив вторгнення, кажучи, що війна, яку спричинив Путін є жахлива.

Однак він захистив свою участь, наголосивши, що "припинення художніх розмов ніколи не є добрим способом допомогти", і виступив за продовження культурного обміну попри політичні конфлікти. 

Громадська та політична позиція Аллена, інші скандали та резонансні вчинки

Вуді Аллен несе дочку у 1989 році, через три роки почнуться розмови про сексуальне насильство над нею з його боку, фото: CNN

Аллен неодноразово заявляв, що є аполітичним: "Я не думаю про політичні чи соціальні рухи", фокусуючись на мистецтві, а не на політиці. Він також критикував Дональда Трампа, підтримував демократів (наприклад, робив донати, але деякі були повернуті через скандали), і висловлював проти антиізраїльських настроїв через своє єврейське походження. Однак його позиція часто критикується за байдужість до соціальних проблем.

Найбільші скандали з ним пов'язані з його особистим життям, зокрема, звинуваченнями в сексуальному насильстві та педофілії. Ще у 1992 році Міа Фарроу, колишня партнерка Аллена, звинуватила його в розбещенні їхньої прийомної доньки Ділан Фарроу (тоді 7 років). Розслідування не призвело до звинувачень, але скандал триває, адже Ділан підтвердила звинувачення десять років тому, що призвело до #MeToo-кампанії проти Аллена. 

Звісно, режисер все це заперечує, але як наслідок Ален втратив довіру в Голлівуді і став небажаною особою там. Зокрема, судився з компанією Amazon за $68 млн, бо ті скасували угоду на виробництво чотирьох його фільмів після кампанії #MeToo, а деякі фестивалі (як Канни) відмовлялися показувати його роботи. 

Ще один неординарний факт про нього, що у тому ж 1992 році Аллен почав стосунки з іншою прийомною донькою Фарроу (на 35 років молодшою) Сун-І, з якою одружився в 1997 році. Це спричинило розрив з Фарроу і публічний осуд. 

Це далеко не всі скандали, які призвели до "скасування" Аллена в США, де актори відмовляються з ним працювати, а студії – фінансувати. Тому останніми роками Ален збирає гроші у Європі на свої фільми. 

Чому Аллен взяв участь, якщо не підтримує Путіна

Крім Вуді Аллена участь в російському фестивалі взяв знаний прихильник Путіна, сербський режисер Емір Кустуриця та американський актор бойовиків Марк Дакаскос, які фізично відвідали Москву та роздали численні інтерв’ю пропагандистам, де хвалили російську культуру. 

Участь західних імен у московських івентах подається росіянами як доказ "нормальності" та "неізольованості" їх країни попри криваву війну та санкції. Власне, що це основна мета залучення західних зірок. А організаційні зв’язки фестивалю з московською владою й фігурами, лояльними до Кремля, підсилюють пропагандистську вагу таких появ. Тому не виключено, що за свою участь Вуді Аллен та інші отримали чималі кошти. 

Хоча прямих доказів про великий гонорар немає, але у Rolling Stone натякнули, що через розірвання угод у США (після #MeToo), Аллен постійно шукає нові ринки та фінансування. Звідси і його можлива участь у московському фестивалі. 

З іншого боку, не варто забувати, що Аллену 89 років. Такий вік, його аполітичність, фокусування на мистецтві та любов до російської класики (він захоплюється фільмами Ейзенштейна та Тарковського, а також книжками Толстого), у сумі могли переважити над тверезим розумінням стану справ у світі. А це вказує, що режисер бачить російсько-українську війну дуже наївно і насправді має байдуже до неї ставлення, тому мало усвідомлює, як його участь легітимізує режим Путіна та саму війну. 

Читайте також: Найвідоміший американський маестро з українським корінням: 107 років тому народився Леонард Бернстайн