Про це представниця Держдепу США з глобального кримінального правосуддя Бет ван Скаак розповіла в інтерв'ю Бабелю.
"Національні суди не можуть подолати імунітету глави держави. Але навряд чи хтось буде заарештовувати Путіна, поки він глава держави. Якщо він опиниться під вартою іноземного суду, МКС чи української спеціальної палати, то, скоріш за все, це станеться тому, що він більше не буде головою держави", – заявила пані посол США і додала, що це не причина відмовлятися від інтернаціоналізованої моделі.
Скаак відповіла, що трибунал, який не може подолати імунітету Путіна, все ж таки вартий зусиль.
"У Росії є багато інших високопосадовців, які несуть відповідальність за війну в Україні. Вони обіймають вищі керівні посади, приймають рішення і керують діями, які і є російською агресією. Ці люди мають відповісти за злочин агресії, за будь-які воєнні злочини та звірства. Тому Спеціальна палата для розгляду звинувачень все одно має сенс", – сказала вона.
Представниця Держдепу закликала Україну готувати обвинувальні акти проти російського диктатора та іншого командування, розпочати розслідування. Зокрема й проти посадовців міністерства оборони РФ, які планували та здійснювали агресивну війну, але не мають імунітету.
Потреба у створенні спецтрибуналу виникла тому, що Міжнародний кримінальний суд в Україні володіє юрисдикцією тільки щодо скоєних російськими терористами злочинів геноциду, воєнних злочинів і злочинів проти людяності. Агресію Росії розслідувати він не може – Україна не підписала свого часу Римський статут Міжнародного кримінального суду, а РФ у 2016 році відкликала свій підпис. Можливості ООН у даному питанні теж обмежені. Саме тому виникла ідея створити спецтрибунал який отримає юрисдикцію розслідувати скоєний Росією злочин проти миру, дозволить переслідувати в судовому порядку керівництво РФ і не дасть йому уникнути відповідальності.
9 травня президент України Володимир Зеленський та президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн провели саміт 37 країн-учасниць коаліції щодо спецтрибуналу над РФ.
У червні Офіс президента повідомив, що цю ідею підтримали вже 38 країн.
13 червня Зеленський доручив напрацювати проєкт резолюції Генасамблеї ООН щодо необхідності створення спеціального міжнародного трибуналу за злочини РФ проти України, а 1 липня ПА ОБСЄ підтримала створення спецтрибуналу.
Четверта робоча зустріч координаційної групи з напрацювання моделі створення трибуналу відбулася 30 червня у Варшаві.
Парламентська асамблея ОБСЄ 1 липня схвалила резолюцію української делегації щодо дій ОБСЄ в умовах російської збройної агресії. у якій підтримала створення спецтрибуналу щодо притягнення росіян до відповідальності за воєнні злочини в Україні.
3 липня в Гаазі відкрили міжнародний офіс із розслідування вторгнення РФ в Україну, що стане першим кроком до можливого трибуналу для керівництва країни-агресорки.
10 липня заступник голови Офісу президента з питань судів Андрій Смирнов заявив, що Україна не погоджується з так званим гібридним трибуналом для РФ, адже це може призвести до того, що юридична оцінка війни зведеться до рівня міждержавного конфлікту.