В ОП наголосили, що Україну не влаштовує гібридний трибунал для Росії

Про це інформує заступник голови Офісу президента з питань судів Андрій Смирнов у інтерв'ю РБК-Україна.

"Давайте об'єктивно, на столі у нас ті самі варіанти. Перший варіант - це резолюція Генасамблеї ООН про створення Трибуналу і підписання міжнародного договору між ООН і Україною. Друга версія - широкоформатний міжнародний договір з декларацією про підписання якого виходить Україна. Фактично це модель Нюрнбергу, коли кожна країна підписує, ратифікує і визнає юрисдикцію цього трибуналу у себе", - розповів Смирнов.

Третій варіант, який не влаштовує Україну в редакції, у якій це обговорювалося, - гібридний трибунал.

Смирнов наголосив, цей трибунал буде частиною судової системи України з можливістю залучення інтернаціонального компонента у його роботу. Він може навіть бути розташованим поза межами країни.

"Нам це не підходить однозначно, я в черговий раз кажу про це. Перше - в умовах воєнного стану для того, щоб створити такий суд, потрібно змінити Конституцію, а зміни Конституції в умовах воєнного стану неможливі. Друга причина - створення подібного трибуналу як частини судової системи України містить високий ризик того, що юридична оцінка злочину агресії Росії проти України звузиться фактично до рівня міждержавного конфлікту двох країн", - додав заступник начальника ОП.

Україна категорично відкидає версію гібридного трибуналу, оскільки їй не потрібне рішення трибуналу іменем країни, це має бути визнання цивілізованого світу. Інші версії навколо інтернаціоналізованої моделі ще обговорюються.

За словами Смирнова, є цікаві опції, які обговорювалися нещодавно у Варшаві. Наприклад, створення трибуналу в авторитетній юрисдикції, визнаної у всьому світі, покритої Резолюцією Генасамблеї ООН, що дасть можливість ключовим партнерам України підписати договори з цією юрисдикцією про визнання рішень трибуналу.

Що відомо про створення спецтрибуналу над РФ

Потреба у створенні спецтрибуналу виникла тому, що Міжнародний кримінальний суд в Україні володіє юрисдикцією тільки щодо скоєних російськими терористами злочинів геноциду, воєнних злочинів і злочинів проти людяності. Агресію Росії розслідувати він не може – Україна не підписала свого часу Римський статут Міжнародного кримінального суду, а РФ у 2016 році відкликала свій підпис. Можливості ООН у даному питанні теж обмежені. Саме тому виникла ідея створити спецтрибунал який отримає юрисдикцію розслідувати скоєний Росією злочин проти миру, дозволить переслідувати в судовому порядку керівництво РФ і не дасть йому уникнути відповідальності.

9 травня президент України Володимир Зеленський та президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн провели саміт 37 країн-учасниць коаліції щодо спецтрибуналу над РФ.

У червні Офіс президента повідомив, що цю ідею підтримали вже 38 країн.

13 червня Зеленський доручив напрацювати проєкт резолюції Генасамблеї ООН щодо необхідності створення спеціального міжнародного трибуналу за злочини РФ проти України, а 1 липня ПА ОБСЄ підтримала створення спецтрибуналу.

Четверта робоча зустріч координаційної групи з напрацювання моделі створення трибуналу відбулася 30 червня у Варшаві.

Парламентська асамблея ОБСЄ 1 липня схвалила резолюцію української делегації щодо дій ОБСЄ в умовах російської збройної агресії. у якій підтримала створення спецтрибуналу щодо притягнення росіян до відповідальності за воєнні злочини в Україні.  

3 липня в Гаазі відкрили міжнародний офіс із розслідування вторгнення РФ в Україну, що стане першим кроком до можливого трибуналу для керівництва країни-агресорки.