Присутність ПВК Вагнера у Білорусі вимагає жорсткої відповіді НАТО, - Дуда

Про це президент Польщі заявив у Гаазі на пресконференції спільно з лідерами кількох держав Альянсу, пише Onet.

Дуда зазначив, що це важливе та тривожне питання, яке лідери НАТО мають обговорити на Вільнюському саміті.

"Це одне з ключових питань, яке, я сподіваюся, ми обговоримо на Вільнюському саміті, і на мою думку, воно потребує прийняття рішень. Важко сказати, чи будуть ці рішення прийняті на майбутньому Вільнюському саміті, оскільки це досить складний процес, але я сподіваюся, що ми обговоримо це питання", - сказав Анджей Дуда.

За його словами, ПВК Вагнера в Білорусі та присутність там Пригожина є "дуже серйозною і тривожною проблемою". 

"Ми повинні ухвалити деякі рішення, дуже сильні рішення. На мою думку, це потребує дуже жорсткої відповіді НАТО", – сказав він.

Заколот Пригожина в Росії

Протягом кількох місяців між фінансистом ПВК Вагнера Євгеном Пригожиним та міністерством оборони РФ продовжувався конфлікт, проте ситуація різко загострилася увечері 23 червня.

Тоді, за словами Пригожина, російські війська нібито завдали ракетного удару по базі ПВК Вагнера. Ватажок вагнерівців оголосив про "марш справедливості" і що 25 тис. найманців йдуть на Москву після того, як керівництво Росії не виконало вимогу  видати йому міністра оборони Сергія Шойгу та начальника Генштабу Валерія Герасимова.

Протягом суботи, 24 червня, вагнерівці на додачу до центральної частини Ростова-на-Дону, де вони отаборилися навколо штабу Південного військового округу ще ввечері 23 червня, також узяли під контроль Воронеж. Їхні відведені від кордону з Україною колони рухалися на Москву. Зупинити їх намагалася підконтрольна Шойгу військова авіація й артилерія. Востаннє передові частини ПВК Вагнера було помічено у Липецькій області РФ. А у самій російській столиці на в'їзді споруджували вогневі точки, рили окопи й мобілізували усіх силовиків.

Проте ввечері 24 червня пресслужба самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка, оприлюднила текст заяви, у якій йшлося про готовність очільника ПВК Вагнера зупинити рух військових колон своїх найманців, що вже на підході до Москви, та дійти згоди з Кремлем. Про це Пригожин нібито домовився під час спілкування з Лукашенком.

Натомість фінансист ПВК повідомив, що, не дійшовши 200 км до Москви, вагнерівці зупиняють рух та повертаються до польових таборів: "За добу ми пройшли - не доходячи 200 км до Москви. За цей час ми не пролили жодної краплі крові. Зараз настав той момент, коли кров може пролитися. Тому, розуміючи усю відповідальність за те, що буде пролито російську кров - з однієї зі сторін, ми розгортаємо свої колони і йдемо у зворотному напрямку до польових таборів згідно із планом". 

Згодом Пригожин і всі його бійці залишили штаб Південного військового округу Росії. Диктатор РФ Володимир Путін обіцяв, що Пригожин зможе поїхати до Білорусі, а Росія закриє кримінальну справу проти нього. 

26 червня президент РФ Володимир Путін виступив з промовою, у якій прокоментував заколот Пригожина - президент РФ дав бійцям ПВК Вагнера три варіанти майбутніх дій.

Натомість Євген Пригожин заявив, що головною метою заколоту було "не допустити знищення ПВК Вагнера, а не усунення влади в країні" і назвав його "маршем справедливості". Він також стверджує, що наступ на Москву зупинився, оскільки найманці "не хотіли проливати багато крові".

27 червня Федеральна служба безпеки Росії повідомила про закриття кримінальної справи щодо збройного заколоту, у якій фігурує ватажок ПВК Вагнера Євген Пригожин.

А в міноборони РФ стверджували, що вагнерівці передадуть важку техніку регулярній армії Росії.

Того ж дня самопроголошений президент Білорусі підтвердив прибуття до країни Євгена Пригожина. За його словами, вагнерівці, які прибули разом з ним, не охоронятимуть розміщену там російську тактичну ядерну зброю.

Детальніше про перебіг подій під час заколоту вагнерівців читайте за посиланням.