Про дволикість "русскіх лібералов"

Передивилася стріми "хороших ру та примкнувших" про розвиток серед українців немотивованої ненависті до всіх росіян. А вони ж "не всі однозначно однакові". Виявляється, це велика проблема і від неї потрібно негайно рятувати українців.

Бо для російського ліберала воно ж головне, щоб українці не варваризувалися та щоб не пропали у теренах антиросійського безкультур'я. Мовляв, як тільки но на Росії щось вибухне чи загориться, українці тішаться несамовито. До того ж без урахування страждань мирних росіян, які "не всі за війну".

Навіть опитування "пристойних москвичів" з Арбату були. Напевно, щоб ми побачили, що столичні росіяни здебільшого українців не засуджують. Вони розуміють і навіть співчувають. То все Захід і Бандера розсварили "братні народи". А потрібно ж все припинити. Україні потрібно. Не Росії ж.

Весь цей ко-ко-любний пронос про стрімку дегуманізацію українців носиться теренами інтернетів вже другий тиждень. Це наводить на думку, що тема ненависті між "простими людьми" вибрана невипадково. Може, "хорошим ру" і справді болить?

І ось, читаючи суцільні радощі в російських пабліках щодо загиблих та поранених в Чернігові, я задумалась. А чи будуть вони стрімити та засуджувати неприховану радість "простих росіян" від загибелі мирних українців? Просто цікаво зрозуміти межі російського лібералізму. Чи розповсюджується їх неспокій щодо тотальної ненависті та варваризації на власних співвітчизників?

Джерело

Про авторку: Лариса Волошина, журналістка, психологиня

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.