Еспресо пояснить, як виник ПВК "Вагнер", чому вони стали неугодними Кремлю та чим займаються після втрати свого лідера.
Про що у тексті:
Фото: kanaldom.tv
У ЗМІ ця організація має декілька популярних імен: Приватна військова компанія Вагнера (ПВК "Вагнер" або ПВК Вагнера), "Група Вагнера", "вагнерівці", "музиканти", ПВК "Ліга", "найманці Пригожина" та ряд інших прізвиськ. Назва "Вагнер" походить від позивного російського офіцера спецназу ГУР РФ Дмитра Уткіна. Він був засновником цієї військової компанії. Уткін не приховував свій інтерес до історії Третього рейху, тому, можливо, що звідси і його позивний на честь німецького композитора-містика Вільгельма-Ріхарда Вагнера, який творив у 19 столітті.
Це військове збройне формування наповнюють російські та іноземні найманці, часто – засуджені злочинці чи ексвійськові. Ряд країн визнали вагнерівців міжнародною злочинною та терористичною організацією через численні злочини проти цивільного населення у кількох країнах світу, зокрема, і в Україні.
Читайте також: Ексв'язні-"вагнерівці" розповіли про масові вбивства мирних жителів України, зокрема дітей
ПВК "Вагнер" виник десять років тому на основі так званого "Слов'янського корпусу", що був створений для неофіційного захисту російських інтересів у Сирії. "Слов'янський корпус" був експериментальною приватною військовою компанією нового типу, якою, до речі, також займався Дмитро Уткін. Однак зазнавши поразки в Сирії та проаналізувавши промахи організації, була сформована нова приватна військова компанія – Вагнера.
Вагнерівці активно були задіяні у війні Росії проти України ще з 2014 року. Зокрема, вони причетні до збиття українського Іл-76 неподалік Луганська у червні 2014 року, внаслідок чого загинуло 49 людей. Також брали участь у боях за Луганських аеропорт та за Дебальцеве. З початком повномасштабної війни Росії проти України, вагнерівці були зосереджені на Донецькому напрямку і воювали з ЗСУ за Попасну, Соледар та Бахмут. Крім України, ПВК Вагнера воювали в Сирії, Лівії, Судані, Венесуелі та інших країнах.
За словами журналістів WSJ, джерелами доходу групи є експорт суданського золота до Росії, а також алмазів з Центральноафриканської Республіки до Об’єднаних Арабських Еміратів і деревини до Пакистану. Компанія генерує сотні мільйонів доларів на своїх операціях.
Фото: скріншот
Яблуком розбрату між організацією і владою РФ став амбітний сірий кардинал вагнерівців – бізнесмен та близький друг Володимира Путіна – Євген Пригожин. З 2015-2016 року він фактично перебрав керівну роль у ПВК "Вагнер", будучи їхнім головним фінансистом та поступово стаючи лицем компанії, яку почали асоціювати саме з колишнім "поваром Путіна".Бенефіс його впливу та політичної могутності припав під час повномасштабної війни Росії проти України. Адже керівництво російської армії покладало великі надії на вагнерівців, які були укомплектовані сучасною зброєю та загартовані боями в різних частинах світу. Однак з кожним місяцем війни ставало ясно, що ЗСУ не дадуть найманцям захопити Донецьку область. Попри те що у пік активності (кінець 2022 – початок 2023 років) ПВК "Вагнер" назбирав для війни в Україні, за різними оцінками, близько 50 тис. найманців, це не допомогло здолати опір українців. Поступово у вагнерівців почали закінчувати боєприписа, натомість у ЗСУ – їх число почало збільшуватися завдяки допомозі іноземних союзників.
Дійшло до того, що Євген Пригожин почав на пряму регулярно критикувати недолугість управління та розкрадання в російській армії і погрожувати її керівникам – міністру оборони РФ Сергію Шойгу та начальнику Генштабу ЗС РФ Валерію Герасимову. Його фраза у відеозверненні про вихід вагнерівців з Бахмуту: "Шойгу! Герасимов! Де боєприпаси?" – стала мемом.
У травні-червні градус конфілкту між найманцями і регулярною армією нібито почав спадати, однак вже 23 червня 2023 року Пригожин звинуватив військових Міністерства оборони Росії в обстрілі тилових позицій вагнерівців і пообіцяв покарати тих, хто це зробив, зокрема міністра оборони РФ Сергія Шойгу. Так розпочався короткотерміновий, та все ж медійно яскравий заколот ПВК "Вагнер" проти керівництва російської армії.
Фото: Пригожин
Виступ вагнерівців, по-суті, тривав одну добу – з вечора 23 червня по вечір 24 червня 2023 року. Однак ці 24 години переписали історію ПВК "Вагнер" та сприйняття світом твердої руки Кремля над росіянами. Адже "марш справедливості" на Москву з Ростова-на-Дону через кілька областей Росії показав, наскільки слабкою може бути влада в Росії і як легко вона може розпастися на збройні угрупування. Найманці ПВК Вагнера взяли контроль над військовими об'єктами і центром Ростова-на-Дону. Протягом дня з'єднання вагнерівців з мінімальним опором пройшли Воронезьку, Липецьку і Тульську області. У кількох регіонах, зокрема в Москві, було оголошено режим контртерористичної операції. Регулярні війська РФ втратили літак-командний пункт Іл-22М з 10 людьми на борту і шість вертольотів.
У цей день в Росії був повний хаос і не розуміння, що буде завтра. Та завтра принесло неочікувану новину, що за посередництва президента Білорусі Олександра Лукашенка, Євген Пригожин домовився з владою Росії про припинення заколоту, коли підрозділи "Групи Вагнера" були всього за 200 км від Москви.
Вже 27 червня прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков заявив, що кримінальну справу проти Пригожина буде припинено, а сам він може виїхати до Білорусі. Також повідомлялося, що вагнерівців, які брали участь у заколоті, переслідувати не будуть через їхні "заслуги" на фронті. Бійці мали повернутися до своїх таборів, а хто забажає, може підписати контракт з Міноборони РФ.
Фото: колаж espreso.tv
Впродовж двох місяців федеральна влада РФ намагалася дистанціюватися від вагнерівців, постійно заявлячи, що їх юридично не існує, а конфлікт вже вичерпаний. Однак насправді під цим ховалася тіньова гра з усунення Пригожина від його впливу.
Коли стало відомо, що вагнерівці пішли на поступки, голова української розвідки Кирило Буданов прямо заявив, що тепер ФСБ отримала завдання ліквідувати Пригожина. Адже той досі становив безпосередню небезпеку для влади Путіна, яка тримається на абсолютній послушності. Тому будь-які "вискочки" раніше чи пізніше "за загадкових" обставин зникають. Однак усунення таких великих фігур з політичної шахівниці можливе лише після безпосереднього наказу "царя" Росії – Володимира Путіна. Експерти відзначали, що Путін до останнього сумнівався, чи ліквідовувати свого друга, чи все ж дати йому другий шанс.
Та падіння літака 23 серпня з керівництвом ПВК "Вагнер" (вірогідно, збитий російським ПВО або підірваний закладеною вибухівкою) дало пряму відповідь, що страх Путіна перед можливими загрозами з боку Пригожина був більшим, ніж його вплив над своїм колишнім другом. Однак версія про те, що все це інсценування з метою фактичного зникнення Пригожина, але фізичного його перезавантаження десь в теплих краях, досі присутня. Оскільки ця історія має ще багато запитань на які не дано всіх відповідей.
Цікаво, що така ж доля може очікувати ексзаступника командувача військ РФ Сергія Суровікіна. Адже він знав про повстання Пригожина, та нічого не зробив. За інформацією журналістів CNN генерал Сергій Суровікін мав секретний VIP-статус у приватній військовій компанії Вагнера. Тому з червня він був під вартою. На початку вересня його відпустили, хоча тепер він не має ніяких військових перспектив. Тому цілком можливо, що одного дня Суровкін також зникне "за загадкових обставин".
Фото: Воєн Тв/Міністерство оборони Білорусі/через REUTERS
Відхід вагнерівців з лінії фронту у війні з Україною, а також смерть їхнього керівництва в авіакатастрофі поставила найманців у незвичне і навіть патове становище. Керівництво РФ намагається перезавантажити структуру з назначенням політично угодних режиму осіб на керівні посади. Поки йде ця внутрішня війна, рядові солдати можуть або підписати контракт з регулярною армією, або спробувати щастя в Африці (хоча і тут Міноборони РФ намагається прибрати всі справи до своїх рук), або займатися криміналом десь у своїх містах. Останнього найбільше бояться в Росії, бо це означає, що можуть виникнути нові мафіозні угрупування непідконтрольні Кремлю. Тому за словами експертів, може повторитися історія з лихими 90-тими, коли колишні афганці ставали фізичною силою найбільш здібних "бізнесменів".
На днях у Підмосков'ї затримали трьох колишніх найманців, яких підозрюють у викраденні людей з метою викупу. Як зазначають журналісти Радіо Свобода, Росією шириться страх, бо тепер постійно з'являються нові повідомлення про "подвиги вагнерівців", які воювали в Україні. Тим більше, що у Білорусі вагнерівців стає все менше. Нещодавно литовський міністр оборони Арвідас Анушаускас заявив про "динамічний спад" чисельності групи ПВК "Вагнер" у Білорусі.
"Вони розходяться, переїжджають на інші території, хтось їде у відпустку до Росії або "на відпочинок" – їх перевербовують в інші військові компанії… Тут зовсім інша ситуація, ніж три тижні тому", – сказав Анушаускас.
А на думку президента Литви Гітанаса Науседа, повне закриття білорусько-литовського кордону втрачає актуальність після смерті очільника ПВК Вагнера Євгена Пригожина, бо в лавах найманців "спостерігається якесь розгублення".
Фото: Reuters
Яскравого майбутнього вагнерівцям вже точно не бачити. Враховуючи, що їх ім’я "заплямовано" непокорою і в головах росіян асоціюється з опозиційною думкою, швидше за все теперішнє керівництво Кремля буде робити все можливе, щоб ця назва зникла з інформаційного простору. Структуру можуть переформатувати і віддати під контроль Міноборони РФ чи ГУР.
Також експерти вважають, що залишки вагнерівців можуть влити в нову потужну приватну військову компанію, яка замінить стару.
Мова йде про ПВК "Редут", яка нещодавно з’явилася і демонструє бажання замінити "Групу Вагнера".
Цікаво, що "Редут" — угруповання найманців, яке безпосередньо підпорядковується військовій розвідці РФ. Президент Росії Володимир Путін віддав би перевагу "повністю лояльній" ПВК, яка б виконувала його завдання. Крім того, ПВК "Редут" також повністю залежить від російських державних установ щодо своєї зброї та боєприпасів, що є значним важелем впливу. До того ж, Редут привернув увагу російських олігархів, які хотіли, щоб саме "політично угодні" найманці захищали їх та їхні корпорації в Росії та світі.
Та поки відбуваються різні тіньові процеси, командири ПВК Вагнера намагаються діяти за інструкцією, що залишив сам Пригожин на випадок своєї смерті. У найближчому майбутньому має пройти рада командирів, на якій можуть затвердити новим главою угруповання Антона Єлізарова – командира з позивним "Лотос". Кажуть, що зараз він виконує обов'язки глави ПВК.
Цікаво, що згідно з інструкцією складеною Пригожином, наближені до Єлізарова командири отримають місця в структурах цієї бізнес-імперії, а також допоможуть його синові Павлу "захистити бізнес-активи батька".
Єлізаров з 2003 року служив командиром парашутно-десантного взводу. У 2014 році суд виніс йому вирок за шахрайство, його звільнили з армії і тоді він вступив до вагнерівців. Єлізаров воював в Сирії та Лівії, а також був інструктором в ЦАР. Під час повномасштабної війни РФ проти України він командував штурмом міста Соледар. Якщо його виберуть главою ПВК, чи вдасться йому втримати від розвалу колись могутню "Групу Вагнера", поки питання відкрите.