"А что такоє Батурін?" Ющенко розповів, що завданням №1 Путіна в Україні було нав'язування російського бачення історії

Про це третій президент сказав у розмові з продюсером документальних фільмів, співавтором шкільних підручників з історії Акімом Галімовим.

"Одна із розмов, а у нас такі зустрічі часті були, одна із розмов - я йому так подаю А4 і кажу: "Владімір Владімірович, напишіть які 10-12 позицій в Україні у цьому році ви б хотіли поставити на порядок дня, обговорити і подивитися з точки зору перспектив їх реалізації". А в мене залишився такий же самий аркуш A4. І я сам напишу зі зворотнього боку, що я хочу", - пригадав Ющенко.

Пункт №1 зі списку Путіна

Першим у переліку завдань Путіна на українському напрямку, які він, за словами Ющенка, передав йому під час їхньої особистої бесіди, була підготовка до спільної участі у святкуванні 300-річчя Полтавської битви у 2009 році.

"Починаючи зі 300-річчя Полтавської битви. Бо це перший день квазіімперії російської. Це перший день календаря їхнього", - зазначив експрезидент України.

У відповідь Ющенко запропонував керівникові РФ аналогічним чином вшанувати жертв Батуринської трагедії, коли Петро I наказав вирізати та спалити гетьманську столицю Батурин.

"Я кажу: Владімір Владімірович, ось для того щоб тема полтавська поставлена була в порядок дня, нам треба поставити тему батуринську. Перша думка, яку він після цього сказав: "А что такоє Батурін?", - продовжив третій президент України.

"Я йому пояснював - це "дєла давно мінуших днєй", мене не було, вас не було. Ви хочете святкувати "300-лєтіє", бо з цього формально перший раз Росія прозвучала. Мені ж з'являтися на полі Полтавської битви буде дуже  дивно", - поділився своїми спогадами Ющенко.

Як наслідок, він категорично відмовився святкувати "їхню перемогу і нашу поразку".

Як Ющенко намагався пояснити Путіну для чого українцям знати свою історію й шанувати власних Героїв

"У нього постійно виникало запитання - чому я так багато уваги приділяю питанню національної політики", - додав президент України у 2005-2010 роках.

Розтлумачити це Путіну тогочасний глава держави намагався, "відповідаючи на запитання, чому Україні так потрібні національні герої" й чому важливо "щоб пам'ять воскресла, щоб вони (герої - ред.) були на вулицях, на площах, у фільмах".

Читайте також: "Чому ви не в окопах?" - Труханов пояснив, з якої причини не зносить пам'ятник Пушкіну в Одесі

Першою такою історичною постаттю, що, як пригадує Ющенко, стала предметом їхнього спільного обговорення з Путіним став гетьман Іван Мазепа.

"Для мене, кажу, національний герой - це та людина, яка присвятила себе боротьбі за незалежність, суверенітет України і за волю нації. Ось, будь ласка, підставляйте сюди будь-яке прізвище - якщо воно відповідає цим двом параметрам, поділяєте ви цю точку зору чи ні, чи ці люди в Україні живуть, чи деінде - мене це менше цікавить. Якщо ці люди прислужилися таким чином Україні, це мої національні герої", - навів подробиці їхньої бесіди Ющенко.

Зокрема, керівник України намагався пояснити Путіну, що є дві ознаки успішної країни - "вирішене національне питання, де вони кучні, цільні" і "демократія та свобода", себто наявність демократичних прав та свобод.

Читайте також: В інтерв'ю Путіна з'явився термін "українська частина російського народу"

Тобто успішна країна повинна мати національну самосвідомість та національних героїв, наполягав Ющенко у спілкуванні з Путіним.

"Це я у випадку про Бандеру йому пояснював", - уточнив експрезидент.

При цьому Ющенка не обходило те, чи є певні постаті, пам'ять про які відроджувалася за його президентства, зручними або не зручними для РФ.

"Ні, я не про Росію думаю, я думаю про Україну. А ви, будь ласка, реагуйте на це, що це наше національне питання і ми його вирішуємо лише для того щоб дати відповідь на нашу цільність, на наш внутрішній національний діалог", - казів він російському правителю.

Як реагував Путін

"Ніколи не казав "Ні", що дивно. Навіть дивно аж до сьогоднішнього дня. Думаю, що у нього дуже багато аморальності, що дозволяє потім підключати безпринципність", - зазначив Ющенко.

• В інтерв'ю своєму симпатику, американському режисеру Оліверу Стоуну, текст якого 2019 року було оприлюднено на офіційному сайті Кремля, Путін називав "російськими" місто Київ та Київську область.
• 24 лютого 2022 року Київ та Київщина стали одним з першочергових напрямків російського повномасштабного вторгнення. Російський десант висаджувався в аепортах Гостомеля та Василькова й безуспішного намагався забезпечити посадку великих вантажних літаків з військовою технікою, що мала йти колонами на штурм Києва.