Гроші на відбудову України буде легше знайти, аніж робочі руки: до 70% мігрантів можуть більше не повернутись додому

НБУ погіршив міграційний прогноз: до кінця року з України виїде до 200 тисяч людей. І стільки ж – у 2026. Хоча ще у квітні Нацбанк прогнозував, що у наступному році 200 тисяч українців повернуться додому. Тепер "чисте повернення" (коли кількість тих, то повертається, перевищує кількість тих, хто виїжджає) перенесли ще на рік. При цьому якщо раніше прогнозували, що у 2027 році в Україну повернеться пів мільйона людей, то тепер – лише 100 тисяч.

Українці стали дешевою робочою силою для країн ЄС

"Тривалий міграційний відплив та повільне повернення мігрантів зумовлюватимуть збереження дефіциту робочої сили та її суттєву нерівномірність за видами діяльності та регіонами. Це стримуватиме відновлення економіки та стимулюватиме подальше збільшення зарплат вищими темпами, ніж зростання продуктивності, що посилюватиме інфляційний тиск", – йдеться в інфляційному звіті НБУ за липень. – Ризики нарощування активності бойових дій та/або інтенсивності обстрілів тилових регіонів, окупації нових територій або значно довшої тривалості високих безпекових ризиків зберігаються значними. У разі реалізації таких ризиків міграційний відплив посилиться".

Міграційний прогноз НБУ, фото: НБУ

Водночас в НБУ зазначають – країни Європи намагаються втримати тих українців, які працюють.

"Активніша політика урядів країн-реципієнтів з утримання українців, особливо задіяних на ринку праці, теж є негативним ризиком для прогнозу міграції. Реалізація цих ризиків зумовить більший дефіцит робочої сили та скорочення кількості внутрішніх споживачів із відповідними гіршими наслідками для ВВП та інфляції", – кажуть в НБУ.

"Українці активно працюють, сплачують податки й забезпечують частину економічного зростання країн, які надали їм притулок. Наприклад, внесок українців у приріст ВВП Польщі у 2024 році сягнув 2,7%. Водночас це ті ж громадяни, чий від’їзд загострює проблеми в самій Україні — від дефіциту робочої сили до демографічної кризи", – каже керівниця аналітичного департаменту Центру економічних досліджень та прогнозування  "Фінансовий пульс" Діляра Мустафаєва.

За її словами, середній рівень зарплат українців за кордоном нижчий на третину, ніж у місцевих працівників. 

"Навіть за таких умов, їхній економічний внесок для країн-реципієнтів є відчутним. Багато держав, зокрема Чехія, Словаччина, Польща, вже отримують більше податків від українців, ніж витрачають на їх підтримку", каже Діляра Мустафаєва.

Найважче буде повернутись освітнім емігрантам

Під час повномаштабного вторгнення кількість українських абітурієнтів, які вступають в закордонні виші, значно зросла. За даними віцепрезидента з питань освіти Київської школи економіки Єгора Стадного, за останні 15 років кількість українців, що навчаються в західних університетах (Європи, США, Канади й Австралії), виросла більш ніж уп’ятеро: з 21 тис. осіб у 2008/2009 навчальному році до 115 тис. осіб у 2023/2024. Водночас кількість студентів в Україні за цей час знизилася на понад 21%. 

Нині чимало українців розглядають вступ до іноземного вишу не лише як спосіб отримати якіснішу освіту, а й просто навчатись у безпечних умовах. А для випускників-хлопців це ще й спосіб легально виїхати за кордон та у перспективі уникнути мобілізації в Україні. 
"Стосовно молоді, то маємо незрозумілу ситуацію. Бо, з одного боку, в нас мобілізація починається з 25 років, а виїзд за кордон обмежений вже з 18 років. Люди не розуміють, чи це обмеження встановлено, бо рано чи пізно почнеться мобілізація, в тому числі 18-річних, чи просто для того, аби молоді люди  залишалися в країні, тут навчалися і працювали", – каже голова Офісу Міграційної політики  Василь Воскобойник.

Водночас він відзначає, – молодь їде за кордон не лише через мобілізацію.

"Рівень життя в Україні та у наших західних сусідів - в Польщі, Чехії, тим паче в Німеччині - відрізняється в рази. Головне, що можуть дати західні освітні заклади, це диплом, який буде визнаватися в європейських країнах, його не потрібно буде, на відміну від українського, потім ще нострифікувати, підтверджувати. Тобто наші діти наші вони можуть отримати високооплачувану роботу на рівні з місцевими мешканцями та прогнозоване майбутнє, якого, на жаль, поки що в Україні немає".

Багато українців, які виїхали за кордон під час війни, зіткнулися з тим, що їхні українські дипломи потребують підтвердження. Відтак, вони змушені влаштовуватись на низькооплачувану роботу. Натомість молодий українець з дипломом європейського університету може знайти там добре оплачувану роботу, тож важче буде заохотити повернутись в Україну.  

"Якщо врахувати, що за кордоном майже така сама демографічна криза, як і в Україні, західні країни залюбки приймають нашу молодь. В Польщі, в Чехії, навіть в Німеччині є вищі, де наші діти можуть навчатися повністю безплатно. І навпаки, в Україні, котра повинна насправді боротися за кожну людину, в цьому році підвищили вартість навчання. У країні, де вже четвертий рік іде війна, підвищується вартість навчання на деяких факультетах до 50%!" – каже Василь Воскобойник.

Українські діти у Польщі. Фото: Лариса Попроцька

Після завершення війни можлива нова велика хвиля еміграції з України

За словами Діляри Мустафаєвої, українська економіка може втрачати до 7,8% ВВП щороку, якщо навіть частина мігрантів не повернеться. 

"Тому одне з головних завдань — це створення умов, які спонукатимуть людей повертатися. Йдеться про доступне житло, нові робочі місця, освітні програми, підтримку дітей та стимулювання бізнесу", – каже вона.

"Окрім безпекового фактора, саме житло, робота з адекватною фінансовою винагородою та соціальна інфраструктура – це фактори, які впливають на переміщення людей. Саме вони впливають як на бажання залишатись у країні, так і на повернення українців за кордоном", – каже Василь Воскобойник.

Тобто якби тисячі українців, які змушені покинути свої домівки через війну, могли у більш безпечних регіонах України знайти житло, роботу та доступ до соціальної інфраструктури, кількість українських біженців за кордон, була б меншою. 

"Україна не будувала соціальне житло навіть тоді, коли після 2014 року з’явились перші вимушені переселенці, хоча тоді війна не була у такій активній фазі. Тому не варто сподіватись, що тепер, коли 29% втрачено, будуть це робити. Однак Україні потрібно масово будувати соціальне житло. Саме масово. Річ у тім, що за всі роки незалежності вартість житла в Україні була такою, що пересічний українець не міг зі своєї заробітної сподіватись придбати житло. І тому ми й раніше мали високі показники міграції та зниження народжуваності в Україні. І нам потрібно вживати заходів, аби усунути цей диспаритет", – каже Василь Воскобойник.

За оцінками експерта, нині за кордоном перебуває близько 7 млн українців.  І кожен день продовження війни скорочує частку тих, хто може потенційно повернутися. Тому нині важливо створити умови, аби люди, які живуть в Україні, не виїжджали через економічні чинники.

"Наша оцінка базується на тому, що не повернеться 70% українців, котрі знаходяться за кордоном. Після закінчення військових дій, на жаль, в нас не буде стрімкого економічного злету. І це спричинить нову хвилю трудової міграції з України. За нашими оцінками,  додаткова хвиля може стосуватись навіть  2 млн українців. І ми опинимось в ситуації, що Захід  буде інвестувати в Україну: до нас будуть заходити гроші на інфраструктурні проєкти, на відбудову якихось підприємств,  але питання – хто буде фізично працювати? Бо в нас скорочується кількість робочих рук", - каже пан Воскобойник.

"Коли ми зрозуміємо, що нам не вистачає тих людей, котів повернулися, коли ми побачимо, що трудова міграція продовжується, то тоді ми повинні будемо замислитись про залучення трудових мігрантів з інших країн. Талановитих людей з інших країн, котрі приїдуть, котрі тут будуть працювати і потенційно в майбутньому можуть стати частиною нашої політичної нації. І до цього потрібно готуватися суспільству, бізнесу, владі. Якщо ми будемо виступати за те, щоб не залучати в Україну іноземців, ми опинимось в ситуації, коли нам не вистачатиме не тільки робочих рук, а й не вистачатиме платників податків, не вистачатиме споживачів товарів та послуг, котрі виробляються тут в Україну", - каже він.