За конструктивне вирішення історичних суперечок із Польщею виступають 90% українців, – опитування КМІС

Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології.

Респондентам запропонували чотири варіанти відповіді щодо того, як варто вирішувати історичні суперечки між Україною та Польщею. Лише 5% опитаних підтримали конфронтаційні підходи: 1% вважає, що Україна має виконати всі вимоги Польщі, а 4% – що Польща повинна прийняти українське бачення історії.

Водночас 57% українців переконані, що кожна держава має право на власне трактування історії без втручання іншої сторони. Ще 33% вважають, що спільне бачення можна виробити через компроміси та роботу комісій істориків, а не політиків.

У КМІС зазначають, що така позиція є послідовною. Ще у 2023 році більшість українців виступали за те, щоб ані Україна, ані її сусіди не втручалися у взаємну історичну політику.

Окремо КМІС проаналізував ставлення українців до поляків у динаміці з 1994 року. Після рекордно позитивних показників у 2022–2023 роках, що були пов'язані з підтримкою України після початку повномасштабного вторгнення Росії, у 2024–2025 роках рівень симпатії дещо знизився. Соціологи пов'язують це, зокрема, з блокуванням українсько-польського кордону польськими протестувальниками. Водночас нинішні показники, за оцінкою КМІС, свідчать про збереження загалом толерантного ставлення українців до поляків.

Довідка. Дослідження проводили з 17 до 23 червня методом телефонних інтерв'ю серед 1005 повнолітніх респондентів на підконтрольній уряду території України.

Чому Навроцький позбавив Зеленського ордена Білого Орла та яку реакцію це спричинило

26 травня президент України Володимир Зеленський підписав указ про присвоєння почесного найменування "імені героїв УПА" Окремому центру спеціальних операцій "Північ" Сил спеціальних операцій ЗСУ. А 29 травня президент Польщі Кароль Навроцький оголосив про намір позбавити Зеленського найвищої польської нагороди через це рішення.

Премʼєр-міністр Дональд Туск, закликав лідерів держав не сваритися через минуле, тому що "хтось інший виграє майбутнє". Спікер Сейму Влодімеж Польщі Чажастий наголосив, що в інтересах Польщі – підтримувати добрі відносини з Україною, а не загострювати суперечки щодо історичної політики. Натомість 2 червня віцеспікер Сейму Польщі та лідер ультраправої партії "Конфедерація" Кшиштоф Босак закликав блокувати вступ України до ЄС через присвоєння підрозділу ССО найменування "імені Героїв УПА".

5 червня Дональд Туск заявив, що відповідальність за вирішення ситуації між Києвом та Варшавою щодо підрозділу імені Героїв УПА лежить лише на українській стороні. А 8 червня звернувся до Зеленського й Навроцького із закликом до "прямого й чесного" діалогу щодо цієї ситуації. 

Того ж 8 червня у Польщі відбулося засідання Капітули ордена Білого Орла. Вона надала пропозиції Навроцькому щодо можливого позбавлення Зеленського цієї нагороди. Речник Навроцького зазначив, що президент ухвалить рішення у "відповідний час".

19 червня Навроцький таки ухвалив рішення про позбавлення президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла. 

Після цього глава Офісу президента України Кирило Буданов відмовився від Золотого офіцерського хреста ордена "За заслуги перед Польщею". Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив про намір повернути Командорський хрест із зіркою Ордена "За заслуги перед Польщею" через позбавлення президента Зеленського ордена Білого Орла. Також від польської нагороди відмовився посол України у РП Василь Боднар. 

Від ордена Білого орла відмовилися і три президенти України різних років, які свого часу отримували цю нагороду, - Леонід Кучма, Віктор Ющенко та Петро Порошенко.

У суботу, 20 червня, Зеленський повідомив, що відправив орден Білого Орла президенту Польщі, й опублікував відповідні світлини з поштового відділення.

Вже 23 червня речник МЗС України Георгій Тихий заявив, що Україна веде дипломатичну роботу з польською стороною для врегулювання загострення у відносинах між двома країнами.