Ілюстрував "Кобзар" і розписував Києво-Печерську лавру: Івана Їжакевича називали "останньою значущою фігурою в українському іконописі" 

Дитинство та освіта

Народився Іван Їжакевич на Черкащині у багатодітній родині селян, він був старшим із 12-ти дітей. Батьки не мали грошей, аби дати синові освіту. Іван самостійно навчився читати та писати. У 12-річному віці батьки відправили його в Києва, дядько-псаломщик влаштував юнака служити посохоносцем до архієрея у Братському монастирі, а згодом помітив його здібності до малювання. Вигравши конкурс, Івн вступив в іконописну школу Києво-Печерської Лаври. 

Коли спробував вступити у відому художню школу Миколи Мурашка, то виникло питання оплати за навчання, якої юний художник собі дозволити не міг. Однак, випадково залишившись на хвильку на самоті, Їжакевич так вправно змалював портрет, що висів на стіні, що Мурашко вирішив залишити обдарованого хлопця своїм помічником. 

Наприкінці 1884 року став вільним слухачем Академії мистецтв. Життя в Петербурзі було складним через матеріальну скруту.

На початку 1900-х років, Їжакевич, після раптової смерті дружини та сина, повертається до Києва, де вдається до монументального живопису. Він хотів постригтися в ченці, однак згодом передумав, зустрівши Марію, з якою взяв шлюб у 1907 році. Їх єдиний син Михайло стане відомим композитором та музичним редактором.

Початок творчої кар’єри та визнання

Незабаром Іван Їжакевич здобув популярність як художник-ілюстратор відомих журналів, що принесло йому широке професійне визнання. У 1905-1906 роках був художнім керівником рисувальної школи в Києво-Печерській лаврі. У цей самий період митець розписав Свято-Покровську церкву в Покровському монастирі, продемонструвавши високий рівень майстерності в галузі сакрального мистецтва.

Один із фрагментів його роботи в Трапезній церкві Києво-Печерської лаври –  образ Праотця Адама.

фото: kplavra.kyiv.ua

Під час благодійної акції Іван Їжакевич разом із Фотієм Красицьким, також живописцем і графіком, узяв участь у створенні та випуску видавництвом "Час" плакату з портретом і біографією Тараса Шевченка. Наклад цього видання був нечуваним для того часу і становив 100 тисяч примірників, що стало значною подією в культурному житті України.

У роки Першої світової війни художник активно працює над ілюструванням "Букваря" українською мовою, паралельно продовжував створювати ілюстрації до "Кобзаря", а також написав багато художніх робіт, присвячених життю та творчості Тараса Шевченка. 

До Шевченківського ювілею 1939 року постало питання щодо художнього оформлення нового видання "Кобзаря". Зібрання одноголосно вирішило доручити цю відповідальну роботу саме Івану Їжакевичу. Ілюстрації до нього, яких було близько 30, стали вершиною творчого злету майстра та одними з найвідоміших у його спадщині.

Під час Другої світової війни митець продовжував працювати над ілюстраціями, зокрема створював малюнки до "Енеїди". Він перебував в окупованому Києві, а його художні твори експонувалися на мистецьких виставках. 

Загалом Іван Їжакевич створив понад двадцять тисяч художніх робіт, які розійшлися по всьому світу. Він працював у галузі станкового та монументального живопису, а також книжкової ілюстрації. Його твори зберігаються в багатьох музеях України, а найкращі з них –  у Національному музеї імені Тараса Шевченка. Разом із однодумцями Іван Їжакевич заснував Перший професійний союз художників Києва. 

фото: Богоматір Оранта

фото: kplavra.kyiv.ua

Окрім церковних розписів, Іван Їжакевич створив знакові історичні полотна і київські пейзажі. Наприклад, у 1913 році він намалював серію видовищних київських краєвидів, які згодом видали у наборі листівок — це дозволило широкому загалу побачити мистецьке бачення столиці України на початку XX століття. 

фото: wikipedia

Монументальні розписи та "Козацькі могили"

Художник брав участь у відновленні фресок Кирилівської церкви в Києві, розписував Церкву Всіх Святих над Економічною брамою Києво-Печерської лаври та зовнішній іконостас Георгіївського собору монастиря на "Козацьких Могилах" 1914 року села Пляшева, що на Рівненщині.

Крім іконостасу, так званої літньої церкви під відкритим небом, Їжакевич, разом зі своїми учнями виконав настінний розпис по балкону всередині самого Георгіївського храму – дев'ять ікон на тему земного життя та страсну дорогу Ісуса Христа, центральна з яких – Христос у терновому вінку. 

Одночасно з розписом самого храму Іван Сидорович виконав одинадцять масштабних картин на козацьку тематику, які розміщувались у нішах мурованої західної стіни. Встиг зробити на "Козацьких могилах", адже перешкодила Перша світова війна. Полотна для панорами Берестецької битви, які створив Їжакевич, австрійці вивезли в невідомому напрямку.

"Окрім художньої праці, Іван Сидорович присвятив себе й викладанню, до якого мав неабиякий хист. У Лаврській іконописній школі він безплатно навчав юних майстрів. Під керівництвом Їжакевича пʼятеро учнів виконали розпис Всіхсвятської надбрамної церкви. Наймолодшому з них було 12 років, а найстаршому - 18. Взимку учні розробляли ескізи, а влітку втілювали їх, розписуючи стіни храму", – пише сайт Національного заповідника "Києво-Печерська лавра".

Унікальні храмові розписи високо оцінювали фахівці, відомий мистецтвознавець Платон Білецький казав про нього, що "Їжакевич — остання значуща фігура в українському іконописі", писав "Вечірній Київ"

Вшанування пам’яті митця

Ім’я Івана Їжакевича увічнене в топоніміці України. У Подільському районі Києва існує вулиця Їжакевича. Також 22 грудня 2022 року провулок Хімічний у місті Черкаси було офіційно перейменовано на провулок Івана Їжакевича, що стало ще одним кроком у вшануванні пам’яті видатного українського художника.