Після 24 лютого видавництва самі почали питати, чи є українські романи, перекладені польською, щоб видати, - літературознавець Гачковський

Про це розповів польський літературознавець, історик, перекладач, журналіст Марцін Гачковський у проєкті "Європейці" з Лесею Вакулюк на Еспресо. 

"Тут у Львові на 32-му BookForum була цікава дискусія, в якій я мав честь брати участь, про переклад української літератури мовами світу. Всі присутні помітили, що зростає зацікавлення українською літературою після 2022 року. Я, як перекладач, ніколи не думав про якусь особливу місію,  хотів перекладати літературу, тому що мені подобаються книжки. Я сам хотів писати, але я не вмію це робити. Я занадто хаотичний, не вмію створити повноцінний текст від початку і до кінця. Мені краще піти за кимось, тобто побудувати текст польською мовою на базі того, що я отримав в оригіналі. Є такий момент, що після 24 лютого почали видавництва самі писати з запитанням: "Можливо, у вас є якийсь перекладений роман, ми б видали".  І тоді ти думаєш: "Друзі, де ж ви були раніше? Що ви зараз хочете, коли взагалі незрозуміло, чи література має сенс, чи має сенс художній переклад?" - сказав він.

Марцін Гачковський зауважив, що мав період, коли розмірковував стосовно того, чи є сенс перекладати українську літературу польською мовою, чи немає. 

"Я особисто теж мусив трошки подумати - чи має це сенс, чи немає. Спочатку я вирішив, що немає, але зрозумів, що є що перекладати, але не обов'язково літературу. А потім ще почалось таке, що ми, перекладачі, наша бульбашка, раптом всі з нас окремо стали експертами. До нас дзвонили з проханням прокоментувати якусь подію, розповісти про Україну, про Росію, що відбувається і так далі. Можливо, великого сенсу в цьому і не було, але почалися зустрічі з читачами в Польщі. Так сталося, що в мене якраз вийшов переклад книжки "Доця"  Тамари Горіха Зерня. І цю книжку дуже добре зустріли польські читачі, почали мені писати, що вони нарешті зрозуміли, що відбувається в Україні, що війна почалася не зараз, а ще вісім років тому, у 2014 році. І я поспілкувався з цими людьми. Я зрозумів, що це все ж таки має сенс. По-перше, це є робота, не лише подорож, насолода, пригода, а по-друге, що це має сенс", - додав він.