Повернеться військовий після СЗЧ в частину чи потрапить за ґрати, залежатиме від суб’єктивного рішення командира: що не так із законопроєктом  № 13260

Про це йдеться на сайті Верховної Ради України.

4 вересня Верховна Рада прийняла за основу проєкт Закону про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо відповідальності за скоєння кримінальних правопорушень, пов’язаних із самовільним залишенням в умовах воєнного стану військової частини або місця служби. Він скасовує прийняті торік зміни до Кримінального кодексу, які передбачали звільнення від кримінальної відповідальності за самовільне залишення військової частини та дезертирство, якщо військовослужбовець подає клопотання слідчому, прокурору чи суду про намір повернутись у свою чи іншу війскову частину. 

"Насправді мета цього законопроєкту – не притягнення до кримінальної відповідальності за самовільне залишення військової частини, а визначення підстав для звільнення осіб, які виявили бажання повернутись на військову службу від кримінальної відповідальності. На практиці з цим виникали проблеми, тож це законопроєкт деталізує процедуру звільнення особи від кримінальної відповідальності, – пояснює у коментарі Еспресо адвокат Адвокатського об'єднання "Баррістерс" Віталій Чаюн. – Воєнний вимагає максимальної чисельності боєздатних військовослужбовців. Замість ув’язнення тих, хто самовільно залишив частину, законопроєкт стимулює їхнє повернення до служби, що є критично важливим для Збройних Сил України. Разом з цим, запропонована  процедура містить певні недоліки, які на практиці можуть викликати труднощі. Але цей документ лише прийнятий за основу, тож до другого читання він може суттєво змінитись".

Які недоліки містить законопроєкт

Один з головних недоліків документ -- звільнення військовослужбовця від кримінальної відповідальності за самовільне залишення військової частини залежить від рішення командира військової частини. 

" Якщо під час підготовки законопроєкту до другого читання текст не змінять, залежатиме від того, дасть командир письмову згоду на повернення військового після СЗЧ на службу чи ні. При цьому у законопроєкті не прописані умови, за яких командир має прийняти те чи інше рішення. Тобто він може на власний розсуд це рішення приймати", – каже Віталій Чаюн. 

Другий недолік - можливість звернення з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності надається виключно прокурору. Військовослужбовець сам не зможе подати таке клопотання. На думку адвоката, це обмежує права підозрюваного чи обвинуваченого.

Третій момент, який потребує доопрацювання, - відповідно до вимог цього законопроєкту, особа має прибути до військової частини на протязі 72 годин після звільнення від кримінальної відповідальності, але не прописано хто має це контролювати та яка відповідальність за невиконання цієї норми.

"Відсутність санкцій за невиконання знижує ефективність норми, адже особа може уникнути покарання, але так і повернення до служби", – каже Валерій Чаюн. 

За словами адвоката,  у законопроєкті до другого читання треба чітко визначити підстави звільнення, обмежити дискреційні повноваження командирів і запровадити можливість звернення сторони захисту з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

"Українцям варто уважно стежити за проходженням цього закону в парламенті та висловлювати свою позицію, адже він стосується не лише військових, а й загальних принципів справедливості в умовах війни", - каже адвокат. 

• Військовослужбовці, які пішли у СЗЧ до 10 травня 2025 року, могли повернутися за спрощеною процедурою через застосунок "Армія+" до 30 серпня, подавши відповідний рапорт.