Радянські спецслужби вивчали, чи не готує Коновалець замахи на Сталіна та відповідальних за Голодомор: з розсекречених архівів Служби зовнішньої розвідки України

Про це на основі нової порції розсекречених документів розповідає Служба зовнішньої розвідки України.

Відповідні матеріали містяться у справі "Резидентура "Ставка".

Зокрема, 1933 року радянське Державне політичне управління (ДПУ) перекинуло на захід давнього знайомого Коновальця Василя Хомяка, з яким вони служили у Січових Стрільцях й разом воювали проти Червоної армії. Хомяка по прибуттю до Коновальця у Бельгію той детально розпитував про настрої всередині силових відомств СРСР, Компартії, різних соціальних прошарків, і про їхню готовність до збройної боротьби (ГДА СЗР України. – Ф. 1. Спр. 31. – Т. 4. – Арк. 431–433).

Окрім того, агент й елітний сталінський кілер Павло Судоплатов, коробка цукерок від якого зрештою й позбавить життя Коновальця у нідерландському порту Роттердам, докладно описав зустріч з провідником ОУН у віденському парку біля палацу Шенбрунн 16 травня 1936 року.  "Зазначав, що говорили про налагодження зв'язку з підпіллям в УСРР, переправні пункти, тактику і методи боротьби. Зайшла мова і про індивідуальний терор. П.Судоплатов з огляду на надані йому керівництвом НКВС рекомендації та вказівки  нібито виступав проти застосування цього методу. Мотивував тим, що на території УСРР у тодішніх умовах це зробити доволі складно, зокрема стосовно партійних керівників Постишева, Косіора, Балицького", - зазначається у матеріалі СЗРУ.

При цьому Судоплатов навів такий діалог:

"Коновалець: "Ось ви заперечуєте необхідність застосування нині терористичних актів, а якби вам довелося розправитися з людиною, яка заподіює шкоду організації та виникла б необхідність її вбити. Чи здатні ви виконати таке рішення?"

Я: "Це зовсім інша справа".

Водночас я почав розповідати вигадану на ходу історію, як пару років тому власноруч вчинив розправу над такою людиною.

Коновалець перервав мою розповідь і заявив, що йому не потрібно знати подробиць.

"Отже, ви маєте революційний стаж", – сказав він.

"Так", – відповів я" (ГДА СЗР України. – Ф. 1. Спр. 31. – Т. 8. – Арк. 132).

До обговорення питання про застосування методу індивідуального терору, за словами Судоплатова, вони невдовзі ще раз повернулися у розмові з Коновальцем. Йшлося про можливість убивства Сталіна. Судоплатов сам спровокував на таку розмову, щоб дізнатися, чи є якісь плани стосовно цього. Перед цим Коновалець обмовився, що певна інтернаціональна група за кордоном нібито працює над цим питанням. 

Читайте також: Убити одного, щоб врятувати мільйони: як Микола Лемик привернув увагу до Голодомору

"Але я мало вірю в успіх цієї справи, – додав він. – Малоймовірно, щоб їм це вдалося, оскільки Сталіна дуже ретельно охороняють… А взагалі, маю вам заявити, що я, який готовий своїм життям пожертвувати для вбивства Косіора або Постишева, не підняв би руку на Сталіна. Сталін – грузин. Його уб’ють, на його місце москалі поставлять свого, русского,  і тоді Україні буде ще гірше" (ГДА СЗР України. – Ф. 1. Спр. 31. – Т. 8. – Арк. 135).

У 30-ті роки виходець з Польщі Станіслав Косіор та російський комуніст, автор концепції радянського свята "Новий рік" Павло Постишев очолювали ЦК КП(б)У й безпосередньо керували геноцидом українського народу під час Голодомору 1932-1933 років. При цьому обох в один день, 26 лютого 1939 року, розстріляли у Москві під час сталінських "чисток" під час підготовки до Другої світової війни та вторгнення до Польщі. Косіора стратили як "польського шпигуна", Постишева - як "японського".

Підсумовуючи виклад цієї розмови й намагаючись приписати собі додаткові заслуги, Судоплатов у доповіді прозвітував, що саме завдяки його наполегливим спробам переконати Коновальця у шкідливості для справи методів індивідуального терору той "нібито погодився, що принаймні протягом найближчого часу це не робитимуть", йдеться у статті на офіційному сайті Служби зовнішньої розвідки України.

При цьому аналітики відомства ставлять під сумнів усе викладене Судоплатовим й зазначають, що свої звіти він писав так аби сподобатися керівництву.