Цей день в історії: банда Гіркіна захопила Слов'янськ

Вибір терористів був невипадковим: невелике містечко, розташоване у центрі умовного трикутника Харків — Донецьк — Луганськ, стало однією з першочергових цілей так званої "руської весни". Кремль прагнув повторити "кримський сценарій" і не очікував серйозного спротиву з боку України, нагадує пресслужба "Правого сектора".

Захоплення Слов’янська розпочалося близько 9-ї години ранку: до міського відділу МВС під’їхали два автобуси з приблизно двадцятьма озброєними особами, які штурмували будівлю для захоплення вогнепальної зброї. Під час штурму використовувалися димові шашки, сльозогінний газ і стрілянина в повітря. Після цього бойовики захопили приміщення СБУ та міської адміністрації. Тодішній міський голова Неля Штепа публічно підтримала окупантів, назвавши їх "народними ополченцями", та закликала до проведення референдуму на Донбасі.

Як стверджується у свіжій публікації Донецької ОВА, у міліцейському відділку бойовики захопили "20 автоматів і 400 пістолетів Макарова". 

За спогадами тодішнього заступника начальника міліції Слов'янська Андрія Гадяцького, опублікованими проєктом "ДонбасРеалії", по діях нападників складалося враженння, що їм наперед була відомою схема розташування приміщень всередині відділку. По його людях стріляли, а тих, хто сховався у кімнаті для зберігання зброї (а серед був, власне, і Гадяцький), закидували толовими шашками.

Наступного дня, 13 квітня, на екстреному засіданні РНБО ухвалено рішення про початок Антитерористичної операції. Після відмови бойовиків скласти зброю введено в дію рішення РНБО "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози та збереження територіальної цілісності України".

Згодом так звані “зелені чоловічки” були ідентифіковані як військовослужбовці спеціального загону ГРУ Генштабу ЗС РФ, яким керував Ігор "Стрєлков" Гіркін. Його група вирушила на Донбас із території тимчасово окупованого Криму. Питання, яким чином озброєний загін у кілька десятків осіб безперешкодно перетнув пів України, залишається відкритим і сьогодні.

Окупаційний режим і визволення

Під час окупації у Слов’янську мали місце масові репресії проти проукраїнського населення. Терористи проводили самосуди серед білого дня, захоплювали у полон цивільних і утримували їх у будівлі СБУ, перетвореній на катівню в дусі найгірших практик НКВС.

Бої за визволення міста тривали майже три місяці. Величезну роль у цьому відіграли добровольчі підрозділи, сформовані переважно з учасників Революції Гідності. У ніч на 5 липня 2014 року терористи організовано залишили Слов’янськ із деякими втратами. За словами Ігоря Гіркіна, таке рішення було ухвалене для "збереження сил". Відступ дозволив українським військам увійти до міста, відновити законну владу і почати надавати гуманітарну допомогу місцевому населенню.

"Досі тривають суперечки, чи могла українська армія завадити виходу бойовиків із оточеного міста. Інформація про формування колони на прорив надходила до командування впродовж кількох годин. Відкрите також питання, чи могли українські війська звільнити Донецьк до прибуття туди сил Стрєлкова. Проте історія не знає умовного способу", - зазначають у "Правому секторі".

Попри це ворог уже одинадцять років намагається захопити Словʼянськ, а Гіркін-Стрєлков сидить у російській вʼязниці.