Вступна кампанія-2026: нові правила і старі проблеми для абітурієнтів з окупованих територій. Пояснюємо

Юристка громадської організації Донбасс-SOS Тайя Аврам роз'яснила для Еспресо, що саме зміниться для вступників у 2026 році.

Полегшені правила для вступників з окупованих територій

Йдеться про "Порядок прийому на навчання для здобуття вищої освіти". Документ тривалий час перебував на погодженні. Попри затримку, юристи кажуть, що цього року вдалося врахувати частину проблем попередніх вступних кампаній.

"Коли проєкт наказу був винесений на громадське обговорення, ми подали багато пропозицій. І важливо, що міністерство врахувало значну частину з них. Це дозволило виправити певні помилки, які виникали під час вступу в попередні роки. Хоча, звісно, окремі критичні моменти досі залишаються", –  розповіла Тайя Аврам.

Раніше для вступників із тимчасово окупованих територій та територій активних бойових дій існували жорсткіші рамки. Тепер, і це називають однієб з ключових змін, система стала гнучкішою, а можливостей для абітурієнтів цих категорій – більше.  

"Абітурієнти отримали можливість самостійно обирати зручний формат вступу. Зокрема  – складати національний мультипредметний тест або ж проходити вступні іспити безпосередньо в університеті. Більше того, тепер дозволено скористатися обома варіантами одночасно. Вступники можуть скласти НМТ, можуть не складати і обрати іспити в університеті. А можуть зробити і те, і те, а вже потім обрати результат, який кращий", – пояснює юристка.

 Важлива дата виїзду з ТОТ

Ще одна зміна, яка має практичне значення для багатьох абітурієнтів, стосується дати виїзду з тимчасово окупованих територій або зон активних бойових дій. Саме ця дата визначає, чи має вступник право на спрощену процедуру вступу, тобто без складання НМТ.

За словами правозахисниці, у попередні роки діяло правило, яке часто створювало проблеми. За ним абітурієнт мав виїхати не раніше 1 січня року вступу.

"Наприклад, для вступу у 2025 році, потрібно було виїхати не раніше 1 січня 2025 року. Через це виникала ситуація, коли ті, хто виїхав раніше, фактично втрачали право на пільгові умови. Формувалася така "сіра зона": якщо дитина виїхала раніше, ніж визначена дата, і не встигла вступити, то вона вже не підпадала під спрощену процедуру".

У новому порядку цю норму переглянули. Тепер визначено, що виїзд може відбутися з 1 жовтня року, який передує року вступу. Для кампанії-2026 це означає – з 1 жовтня 2025 року.

Окремо в документі уточнено положення щодо освітніх центрів "Крим–Україна" та "Донбас–Україна". Хоча ця зміна виглядає технічною, на практиці вона має суттєве значення. Торік вступники на бюджет мали шість місяців для укладання договору, тоді як для контрактної форми навчання цей строк становив лише три місяці. У 2026 році підхід змінили. Тепер усі вступники мають шість місяців для укладання договору, а у разі поважних причин цей термін може бути продовжений ще на пів року.

Частина механізмів залишилася без змін. Зокрема, продовжує діяти так звана "квота 2" для вступників з окупованих територій і зон бойових дій. Право на цю квоту зберігається незалежно від того, коли саме відбулося переміщення.

"Не важливо, виїхали до 1 жовтня чи після, право на квоту мають усі. Однак умови вступу в межах квоти можуть відрізнятися. Якщо виїхали до 1 жовтня, для вступу за квотою потрібно складати НМТ. Якщо після, можна вступати без нього".

Документи, яких часто бракує: як виходять із ситуації

Експерти звертають увагу на практичні моменти, з якими щороку стикаються вступники з тимчасово окупованих територій, передовсім це відсутність базових  документів.

Минулого року суттєву допомогу в цьому питанні надавав Офіс освітнього омбудсмена,  цього року абітурієнтам також радять звертатися туди. Після виїзду на підконтрольну Україні територію алгоритм дій залишається стандартним – звернення до ЦНАПу, отримання дубліката свідоцтва про народження, оформлення паспорта.

Окрему увагу приділено вступникам, які не мають українських документів: ані паспорта, ані атестата. У новому порядку, відзначає юристка, чітко зазначено – це не є перешкодою для вступу. У такому випадку вступник має обрати заклад вищої освіти, на базі якого функціонує освітній центр "Крим–Україна" або "Донбас–Україна", і звернутися до нього.

Якщо ж у вступника немає паспорта, можна подати свідоцтво про народження. У разі його втрати допускається отримання витягу з державного реєстру, який підтверджує факт народження.

Довідка з гуманітарного коридору: документ, який не можна втратити

Особливу увагу варто звернути на ще один важливий нюанс для тих, хто виїжджає з окупованих територій через гуманітарні коридори. При перетині на підконтрольну Україні територію видають довідку, яка підтверджує сам факт виїзду.

"Її обов’язково треба взяти і ніде не загубити. Минулого року вона була дуже затребуваною в університетах, як підтвердження того, що дитина перемістилася з тимчасово окупованої території. Окупація триває вже дуже довго і ця довідка іноді стає чи не єдиною можливістю підтвердити переміщення. Бо інші документи або відсутні, або їх складно перевірити, а документи окупаційних адміністрацій, очевидно, не враховуються", – каже Тайя Аврам.

Попри побоювання абітурієнтів, нових обмежень у правилах вступу фактично не з’явилося.

"Сім днів на все": ризики з термінами подачі та іспитів

Однією з проблем залишається нечіткість у формулюванні строків подачі документів на вступні іспити. У новому порядку визначені конкретні дати, у які потрібно податися, щоб потрапити на вступні випробування в університеті. Однак ці норми прописані так, що можуть однаково застосовуватися до всіх вступників, без урахування особливостей тих, хто приїжджає з окупованих територій.

"Це прописано таким чином, що університети знову можуть заплутатися. І, швидше за все, будуть орієнтуватися лише на ці дати. Йдеться про дуже обмежений період з 3 по 10 липня. Фактично це означає, що вступники мають лише сім днів, щоб податися на іспити. При цьому самі вступні випробування для тих, хто претендує на бюджетні місця за квотою, заплановані на 8-19 липня, 2е ще скорочує цей період. На жаль, це проблема, яка тягнеться вже багато років і досі залишається критичною", – наголошує юристка.

У громадський організації "Донбас – SOS" вважають, що держава поки що робить недостатньо для того, щоб молодь з окупованих територій обирала українську освіту, а не виїжджала навчатися до Росії.

"Робити потрібно значно більше і враховувати реалії повномасштабного вторгнення. Частина проблеми полягає в тому, що чинна система вступу формувалася ще в інших умовах, коли існували КПВВ і була можливість швидко перетнути лінію розмежування. Сьогодні ситуація зовсім інша. Система не враховує, що оформлення документів, наприклад, посвідчення на повернення або паспорта, може тривати пів року і більше".

Експерти наголошують, для реального залучення молоді з окупованих територій потрібна системна політика.

"Необхідна комплексна підтримка – від моменту виїзду до повної інтеграції. Щоб коли діти приїжджають, вони не відчували себе чужими", – резюмувала Тайя Аврам.