Болгарія заздалегідь узгодила з РФ будівництво "Турецького потоку" в інтересах Москви, – розслідування

Про це пише болгарське видання медіа Capital.bg, яке спеціалізується на економічних питаннях.

Видання посилається на витік документів, який поширила болгарська редакція сайту міжнародної спільноти InformNapalm. Їх розшифрувала болгарська онлайн-спільнота експертів з кібербезпеки та протидії дезінформації "Ельфи". Зрештою в листуванні Євгена Зобніна – помічника російського політика Олександра Бабакова – виявили зниклу дорожню карту "Турецького потоку" через Болгарію. Останні 3-4 роки цей документ шукала вся Болгарія, – пише видання

Дорожня карта практично свідчить, що будівництво "Турецького потоку" через Болгарію – газопроводу, за який країна заплатила 3 ​​мільярди левів – було заздалегідь узгоджене, а всі подальші процедури (аукціони потужностей, державні закупівлі, зміни енергетичної стратегії тощо) були виключно проформою. 

На практиці з 2017 року болгарська влада дотримується графіків у модельній карті, не аналізуючи реальних економічних вигод для країни від реалізації проєкту, не кажучи вже про вплив і залежність від Москви. Тобто Болгарія служила інтересам Росії в обхід України в постачанні газу.

Історія та нюанси угоди Болгарії з Росією про "Турецький потік"

3 червня 2017 року міністр енергетики Болгарії Теменужка Петкова підписала з директором Газпрому Олексієм Міллером ключовий для Болгарії документ – дорожню карту, згідно з якою сторони мали "опрацювати питання розвитку газотранспортної інфраструктури" на території Болгарії під час дотримання правил ЄС.

5 червня 2017 року прем'єр-міністр Бойко Борисов заявив журналістам, що він хотів би, щоб підписану дорожню карту схвалили народні збори, щоб Болгарія могла мати сильнішу позицію в майбутніх переговорах з Газпромом. 

До голосування в парламенті Болгарії так і не дійшло, але Газпром через кілька років все ж протягнув "Турецький потік" через Болгарію.

Під час будівництва газопроводу (2020-2021 рр.) експерти неодноразова вказували на дорожню карту як на документ, який показує, як Болгарія капітулювала перед інтересами Росії. Але тодішня влада відмовлялася показувати документ публічно. Навесні 2021 року питання про дорожню карту знову порушили, тодішній виконувач обов’язків міністра енергетики Андрій Живков заявив, що віднайде її та покаже публічно. Проте 17 червня 2021 року Живков заявив, що дорожньої карти в міністерстві не знайшли та пообіцяв проконсультуватися з юристами, чи не є таке приховування кримінальним діянням.

На початку 2022 року до пошуку дорожньої карти долучилися болгарське держагентство національної безпеки та міністерство внутрішніх справ. Документа не знайшли ні в міністерстві енергетики, ні в інших енергетичних підприємствах. Представники влади звернулися до Булгартрансгазу з проханням вимагати копію документа від Газпрому, але після початку повномасштабної війни РФ в Україні всі комунікації з цього приводу були припинені.

Що виявили в дорожній карті

Документ, який розшифрували "Ельфи", був перенаправлений 29 травня 2017 року з одного електронного листа Зобніна на інший, що є звичайною практикою для росіянина. Це відбулося за 5 днів до зустрічі Теменужки Петкової з Олексієм Міллером у Санкт-Петербурзі, на якій була підписана дорожня карта.

Із метаданих документа зрозуміло, що востаннє його редагували представники Булгартрансгазу, а виправлення пов'язані з тим, що проєкт потрапляє в рамки європейських обмежень і не схожий на російський транзитний газопровід.

Фото: capital.bg

Фото: capital.bg

Фото: capital.bg

По суті, дорожня карта – це часові рамки реалізації проєкту, які починаються 9 червня 2017 року з формування болгарською стороною міжвідомчої робочої групи по проєкт з метою впровадження принципу "єдиного вікна". Після цього описуються кроки для підготовки проєкту й відповідних процедур, включаючи "розробку урядом Республіки Болгарії переліку заходів для підтримки проєкту з метою скорочення термінів його реалізації". Також із документа випливає, що для оптимізації процесів планується використати всі можливі домовленості, вже укладені між Болгарією та Росією.

Один із пунктів у дорожній карті – передача активів проєктної компанії для "Південного потоку" майбутньому оператору "Турецького потоку" через Болгарію. Фактично це сталося в березні 2018 року, коли Булгартрансгаз придбав активи за 12 млн левів.

Згідно з планом, державне замовлення на вибір будівельника газопроводу мало бути оголошене в третьому кварталі 2018 року. Проте виникла необхідність зміни енергетичної стратегії Болгарії, яка послугувала б алібі для цього проєкту. Відтак це сталося останнього робочого дня перед Різдвом – 21 грудня 2018 року.

Згідно з картою, газопровід мав запрацювати до кінця 2019 року. Проте через "проблему" з передачею будівництва "правильній" компанії (РФ будувала "Турецький потік" через Болгарію, фактично захопивши саудівський консорціум Arkad і найнявши пов'язаних із Газпромом субпідрядників, – ред.) "Турецький потік" завершили наприкінці 2020 року, із запізненням на рік. 

Усе це чітко свідчить, що Болгарія чітко виконала цілі Москви в галузі енергетики.