Час, коли Китай займає проросійську позицію, добігає кінця, - Огризко

Про це в ефірі Еспресо сказав дипломат, міністр закордонних справ України (2007-2009), керівник Центру дослідження Росії Володимир Огризко.

"Якщо впаде режим аятол у Ірані, то в Пекіні зрозуміють, що час, коли Китай займав відверто проросійську позицію, добігає кінця. Тому що всі в світі хочуть бути з переможцями, а не з лузерами. А те, що Путін є лузером, вже відомо і зрозуміло не лише країнам Глобального Півдня, але, я думаю, все більше і більше зрозуміло й у Китаї", - зазначив Огризко.

Дипломат також додав, що поки що Китай допомагає Росії утримувати баланс.

Читайте також: Великі протести в Ірані: як економіка переросла в політику і до чого тут Трамп

"Але якщо Китай зрозуміє, що так чи інакше Росію доб'ють - і дай Боже, щоб це сталося максимально швидко - тоді Китай традиційно змінить позицію і домовиться з Трампом про розподіл Росії на частини. І я думаю, що це буде правильне рішення", - наголосив Огризко.

Зимові протести в Ірані. Основні факти

Вуличні демонстрації спалахнули в Ірані перед Новим роком, 28 грудня 2025 року, коли різко обвалився курс національної валюти ріала і, як наслідок, підстрибнули ціни, а торговці у Тегерані зачинили свої крамниці. Замість діалогу влада пішла на придушення протестів, що породила наймасовіший та найрадикальніший від початку XXI ст. протестний рух всередині країни.

Економіка Ісламської Республіки Іран перебуває під санкціями у зв'язку з підтримкою російського диктатора Володимира Путіна, ліванської "Хезболли", єменських хуситів та інших терористичних сил та організацій. Окрім того, країна відмежована від решти світу суворими законами на основі ортодоксального шиїзму.

В країні виключено інтернет й діє жорстка цензура, тому дізнатися кількість загиблих - а вони вже в певній кількості є з обох сторін протистояння - наразі неможливо.

Правозахисники та опозиційні ЗМІ вважають, що за перші два тижні протестів у Ірані загинули щонайменше 2 тис. цивільних. 

Доступними технічними засобами протестні маси іранців надихає та спрямовує спадковий принц Реза Пахлаві, який нині мешкає у США. Нинішній диктаторський режим ісламських фундаменталістів прийшов до влади 1979 року, коли батька Рези Пахлаві скинули з престолу. Після того країна відмовилася від прозахідного світського політичного курсу, ліберальних реформ та сучасного європейського погляду на жінок, зовнішній вигляд, поведінку, суспільну мораль тощо.

Теперешній іранський президент Масуд Пезешкіан, за оцінкою політологів, є суто формальним керівником держави. Реальна влада там належить так званому верховному лідеру, 86-річному ісламському теологу Алі Хаменеї, який безперервно править Іраном з 1989 року, тобто вже 37 років. Хаменеї за СРСР навчався у Московському інституті дружби народів ім. Патріса Лумумби, де КПРС та КДБ готували закордонних агентів впливу.

11 січня Масуд Пезешкіан оголосив про нібито готовність до обговорення економічних проблем країни й закликав іранців не підтримувати акції протестів, за якими, на його думку, стоять зовнішні сили.