"Мені дивом вдалося звідти вибратися": громадський діяч Сурін, якого в Ірані звинуватили у шпигунстві, розповів про досвід перебування у тюрмі КВІР

Блогер, громадський діяч, засновник One Life Артемій Сурін у спільному проєкті Еспресо і Slawa.tv "Український фокус. Ранок" розповів про своє перебування у тюрмі корпусу вартових ісламської революції, де був звинувачений у шпигунстві. Йому вдалося звідти вибратися завдяки спілкуванню із одним із представників КВІР.

"Це (Корпус вартових ісламської революції - ред.)  надбудова, надбудова над всім, що є, над всіма органами влади, над всіма інституціями, що є. І насправді так, саме офіцер корпусу вартових Ісламської Революції вже після того, як я був переведений зі звичайної тюрми в тюрму корпусу вартових. І кульмінація всього цього була, яка мені теж показала, що значить цей корпус вартових в Ірані, коли просто його одне рішення перекреслило усі судові справи, які до цього були і навіть рішення суду. Але і до цього я вже розумів, що таке цей корпус, тому що я бачив, як у приміщеннях суду, наприклад, коли там були політв'язні і як просто КВІРівці знущалися над ними, вони давали команди на на побиття їх, прямо їх їх вбили прямо в серед білого дня, прямо у залі суду, до крові, вони були всі в ланцюгах та в кандалах на ногах. Я бачив, як люди просто вони ціпеніють, коли розуміють, що перед ними корпус вартових Ісламської Революції і настільки він сильно інтегрований та проникнутий просто в усе. Великі підприємства, в органи влади, в державні, в місцеве самоврядування, тобто всюди люди насправді відчувають, що насправді ти не можеш ані кроку зробити. Ти маєш просто завжди розуміти, що поряд може бути хтось із КВІР, і якщо тебе вже забирають туди, то вибратися зачасту попросту неможливо", - розповів він.

Артемій Сурін розповів, що його звинуватили у шпигунстві під час того, як він перебував в Ірані в рамках своєї навколосвітньої подорожі.

"Закидали шпіонаж, але як це все було, я робив навколосвітню подорож і зробив вже майже 95% всього маршруту. Тобто я виїхав із Києва, перетнув далі всі континенти, всі океани без авіаперельотів. Це така подорож була за канонами Британського Королівського географічного товариства. Я знімав документальний фільм про це. Я в'їхав до Ірану, і в кожній країні, звичайно, я робив зйомки, я оформлював всі документи на зйомки, і сам в Ірані теж я оформив дозволи на зйомки, дозволи на зйомки, дозвіл на зйомку дроном і так далі. І от під час однієї з таких зйомок абсолютно в такому туристичному анклаві, туристичному об'єкті під'їхали співробітники поліції, затримали мене, почали кудись дзвонити. Я розумію, що на те коїться. Я їм показую документи, що ось я їду навколосвітня подорож, ось перміти - дозволи на зйомку, все ніби добре. Але потім все як лавиння. почала просто коїтися. Вони відвезли мене в дільницю. Я встиг подзвонити ще в посольство", - зазначив він.

Наступного ранку у нього вже було засідання суду.

"На наступний ранок вже у мене було засідання суду і навіть не розглядаючи особливо справи, не слухаючи мене, не надавши перекладача, адвоката, суд постановив, що громадянин України звинувачується в шпигунстві проти Ісламської Республіки Іран. І в Ірані за цією статтею “шпигунство” лише два варіанти розвитку подій. Перше - це довічна ув'язані, друге - це смертна кара. І ну і все, і після цього вже маховик ще сильніше закрутився. Спочатку мене доправили до звичайної тюрми. Там були, скажемо так, зустріч класична для тюрми, побиття, якийсь пресинг, такий тиск. Я був спочатку там у камері, а потім мене перевели вже до тюрми корпусу вартових ісламської революції. Там була вже зовсім інша суть. Це приміщення, де на верхніх поверхах знаходяться кабінети, доволі цивільні, а в нижніх в підвальних приміщеннях знаходилася тюрма. І от саме з тієї тюрми наверх мене доправляли до набагато годин допити. І при чому допити були дуже цікаві. Зараз я вже можу казати про це саме так", - зазначив він.

Громадський діяч розповів, що багато годин поспіль йому ставили особисті запитання, які періодично повторювались. 

"Багато годин мені задавали одні і ті ж самі питання. І десь я на другій годині розумію, що питання повторюються. Причому питання дуже дивні. Наприклад, який був автомобіль у твого сусіда, коли ти жив у Харкові, нижче поверхом. Як звали мати мого найкращого друга? Як звали твою вчительку таку-то в такому-то класі? І так далі. Тобто безліч-безліч питань, і вони йшли по анкеті, і потім я зрозумів, що якби я десь сказав би неправду, то вони би це легко виявили, тому що неможливо тримати все в голові, коли ти щось вигадуєш. І я тоді лише розумів, головне мені просто пам'ятати і казати всю правду, тому що я був невинуватий. Абсолютно це все абсурд було. Але коли в тебе буквально за кілька днів змінюється ось так реальність, тебе кидають у тюрму, тебе не слухають, з тобою ніхто не розмовляє, все, що ти відчуваєш - це лише насилля, пресинг і приниження. І ти розумієш, що багато людей потрапили в таку ситуацію, вчених, мандрівників, туристів, які просто потрапили в ці жарноваті системи і гниють в цих тюрмах десятиріччями, а декого і страчують. Це відомі випадки. І звичайно, це дуже сильно ламає", - наголочив він.

Артемій Сурін вважає, що жодна країна і дипломатія не здатна вплинути на судові рішення в Ірані. 

"Я думаю, що серед країн ніхто не впливає, тому що це доволі відомі випадки, вчені відомі, зокрема французькі вчені, це британські вчені, це австралійські мандрівники. І посольства, дипломатія намагаються їх звідти витягнути, але іранці не погоджуються на це, вони тримають їх, як розмінний капітал, я думаю. І така ж, по суті, участь мала бути у мене. Тим паче, що Україна напередодні, за кілька місяців до того, затримала у Харкові іранця, якому було пред'явлено звинувачення саме у шпигунстві. Тим паче, ось те, що мені вдалося звідти вибратися, як потім казали в українському посольстві, що це було диво, ну це справді такий випадок дуже рідкісний і, звичайно, я дуже щасливий, що так все сталося. І дуже бажаю щоб всі інші люди мали змогу звідки вибратися. Але дипломатія не допомагає там всередині. Це те, що я зрозумів. Незважаючи на події нашого консульства і посольства, там все вже не працює. Всередині, коли ти туди потрапляєш, не працює нічого", - додав громадський діяч.