Де оборонні лінії Харківщини та чому Путін назначив економіста керувати армією. Акценти світових ЗМІ 13 травня

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 13 травня.

Новий міністр оборони РФ: навіщо його призначили й чого чекати далі

Фото: gettyimages

Для чого диктатор РФ цими вихідними звільнив міністра оборони, який 12 років був на цій посаді? На це питання спробували відповісти чи не всі світові ЗМІ. Як відзначає The New York Times, очільник Кремля замінив свого міністра оборони на економіста, щоб засвідчити свою рішучість поставити воєнні зусилля Росії на економічно стійку основу.

Тепер колишній міністр оборони Сергій Шойгу буде керувати радою безпеки РФ. Ця посада й далі надає близький доступ до президента, але має мало прямих повноважень. Шойгу замінить Миколу Патрушева, колишнього колегу Путіна в КДБ, якого, за словами Кремля, буде переведено на іншу посаду, про що буде оголошено найближчими днями.

65-річний економіст Андрій Бєлоусов, який обіймав посаду першого віцепрем’єр-міністра з 2020 року і довгий час вважався одним із найбільш довірених економічних радників Путіна, був призначений новим начальником оборони. У Кремлі заявили, що зростаючий оборонний бюджет Росії виправдовує призначення економіста на керівну посаду і що Бєлоусов "допоможе зробити російську армію більш відкритою для інновацій".

Американські журналісти вважають, що рідкісні зміни в кабінеті міністрів РФ можуть ознаменувати "поворотний  момент у більш ніж дворічній війні Росії в Україні".

"Путін усунув від військового керма людину, яку російські провоєнні коментатори та західні аналітики вважали частково відповідальною за численні невдачі Москви на початку вторгнення. Призначивши економіста, він мовчазно визнав важливість промислової могутності для будь-якої воєнної перемоги", - кажуть у The New York Times.

Редактор російської Бі-бі-сі Стів Розенберг сказав, що заміна Шойгу не стала несподіванкою, оскільки його позиція стала слабшою і вже певний час говорили про те, що він може втратити роботу. Адже російська кампанія в Україні супроводжується військовими невдачами та великими втратами в людях і техніці.

А минулого місяця заступника міністра оборони Тимура Іванова звинуватили в отриманні хабарів і взяли під варту, що є рідкісним випадком проти такого високопоставленого чиновника. Іванов вважався соратником Шойгу і працював з ним багато років.

У The Washington Post пишуть, що вибір Бєлоусова засвідчив бажання Путіна мати главу оборони, який би встановив "жорсткий контроль над гігантським збільшенням військових витрат для фінансування жорстокої війни Росії проти України та приборкання величезної корупції в міністерстві оборони".

"Рада безпеки стає резервуаром для колишніх ключових фігур Путіна — тих, яких не можна відпускати, але для них більше немає місця", — каже Тетяна Станова, засновниця російської політичної консалтингової компанії R. Politik, яка зараз базується у Франції.

Речник Кремля Дмитро Пєсков, інформуючи журналістів про зміни в неділю, наголосив, що Шойгу й надалі тісно співпрацюватиме з Путіним, водночас керуючи Федеральною службою з військово-технічного співробітництва, яка займається закупівлею озброєння та військовим експортом. Він також зазначив, що призначення Бєлоусова не змінить "систему координат у військовій складовій відомства", оскільки за це відповідає і залишається на своїй посаді начальник генштабу ЗС РФ Валерій Герасимов.

"Я думаю, що сенс його призначення полягає в пошуку ресурсів, необхідних для ведення тривалої війни. Бєлоусов — відомий прихильник мобілізації економіки в дусі "все для фронту, все для перемоги". Він добре знає ситуацію в економіці, тому його цивільним колегам буде важко щось від нього приховати", — зазначив у своєму блозі колишній політичний консультант Кремля Аббас Галлямов.  

Російський економіст Костянтин Сонін, професор Чиказького університету, критик режиму Путіна, який багато років особисто знав Бєлоусова, назвав це призначення не більш ніж грою серед прихильників Путіна.

"Справа йде не за планом Путіна, але він нескінченно буде обертати ту саму невелику групу лояльних, — написав Сонін. - Путін завжди боявся приводити на керівні посади нових людей — навіть у найкращі часи це були нікчеми без власної перспективи. Під кінець його правління тим більше".

Проблема у відсутності укріплень? Що відбувається на Харківщині

Фото: відкриті джерела

Звісно, що увагу світових ЗМІ тримає і Харківщина, де наступ росіян, який почався з п’ятниці і щодня має нові успіхи, змушує задуматися над тим, як не повторити ситуації початку 2022 року, коли Харків зазнав важких ударів артилерії та іншої зброї.

Як пише Бі-бі-сі, останніми днями російські війська досягли невеликих, але значних успіхів уздовж кордону в Харківській області.

"Їхній прогрес досягає глибини лише кілька кілометрів, але поглинув близько 100 км території України. На більш захищеному сході України Росії знадобилися місяці, щоб досягти того ж", - відзначають британці.

Командир українського спеціального розвідувального підрозділу Денис Ярославський, який був одним із тих, хто звільнив Харківщину у 2022 році, сказав Бі-бі-сі, що хотів би знати, що сталося з обороною України.

"Першої лінії оборони не було. Ми це бачили. Росіяни просто зайшли. Вони просто зайшли, без жодних замінованих полів", – каже він.

Хоч офіційні особи стверджували, що оборонні споруди будували за величезні кошти, але, на думку, військового Дениса Ярославського, цих оборонних споруд просто не було. "Або це була недбалість, або корупція. Це не був провал. Це була зрада".

Британські журналісти кажуть, що всі знали, що це вторгнення, швидше за все, відбудеться. Як українська, так і західна розвідка знали, що Росія нарощує війська на кордоні – за оцінками, чисельність її військових становить до 30 000 осіб. Але все ж Україна виявилася погано підготовленою до цього.

У Харкові Росія використовує знайому тактику для просування – перетворює українські села та міста на руїни. За оцінками місцевої поліції Вовчанська, Росія щогодини випускає по місту близько 50-60 снарядів. А ще є керовані авіабомби, випущені з російських літаків за десятки кілометрів від лінії фронту, далеко поза зоною дії обмеженої протиповітряної оборони України.

"Відкриття нового фронту тут, на півночі, розтягує обмежені ресурси України. Через зволікання США з наданням додаткової військової підтримки українські війська втратили боєприпаси. Але наступ у Харкові також висвітлює проблеми, які сама Україна надто повільно вирішує, – мобілізацію достатньої кількості військ і будівництво адекватної лінії оборони. До Харкова довелося стягувати підкріплення з інших ділянок фронту та обмежені резерви", - зауважують у Бі-бі-сі.

Українські чиновники досі наполягають, що Харків не перебуває під загрозою наземного вторгнення. Але чим далі просуватимуться росіяни, тим більша ймовірність, що Харків знову потрапить у зону дії російської артилерії.

"Звичайно, я злий, — каже командир українського спеціального розвідувального підрозділу Денис Ярославський. - Коли ми воювали за цю територію у 2022 році, то втратили тисячі людей. Ми ризикували життям. А тепер через те, що хтось не побудував укріплення, ми знову втрачаємо людей".

Як пише The Guardian, міністр закордонних справ Великої Британії Девід Кемерон заявив у неділю, що російський напад став "надзвичайно небезпечним" моментом у війні. Адже російський наступ може змусити Україну перекинути війська на північний фронт, коли російські війська проводять пошуки слабких місць на півдні та сході країни.

Зараз російські окупанти в ході наступу на Вовчанськ поєднують повітряні напади з атаками піхотних підрозділів, подібну тактику до тієї, що застосовувалася в Бахмуті та Авдіївці в Донецькій області, яка врешті-решт досягла успіху, але в процесі знищила велику частину міст.

Без експорту зерна українська економіка не справиться з війною

Фото: Reuters

Тим часом морський експорт зерна з України повернувся майже до довоєнного рівня. Про це пише The New York Times.  Потік зернових суден через порти Одеської області є бажаним поштовхом для зруйнованої війною економіки України. Але аналітики попереджають, що це може тривати недовго.

Воєнна операція Києва на Чорному морі виявилася настільки успішною, що український морський експорт зерна та олійних культур — економічний порятунок для зруйнованої війною країни — тепер наближається до довоєнного рівня.

"Згідно з даними Адміністрації морських портів України, за останні шість місяців Україна експортувала 27,6 млн метричних тонн зернових і олійних культур через Чорне море, головний експортний шлях країни. Це лише на 0,2 мільйона метричних тонн менше середнього обсягу експорту за той же період з 2018 по 2021 рік, до початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року", - кажуть у виданні.

У першому кварталі цього року чорноморський експорт зерна навіть перевищив довоєнний рівень, свідчать українські дані.

Україна все ще стикається з низкою проблем, які можуть перешкодити експорту зерна стабілізуватися на довоєнному рівні, включаючи російські атаки, що тривають, на портові споруди та менший урожай цього року. Міністерство сільського господарства США очікує скорочення експорту українського зерна найближчим часом.

Але аналітики кажуть, що загальна ситуація покращується, відзначаючи, що транспортні компанії прагнуть відправляти українське зерно, попри війну.

"Забезпечення високого потоку експорту зерна є стратегічною необхідністю для України. Зернові та олійні культури становили третину українського експорту минулого року. Вони стали критично важливими для підтримки зруйнованої війною економіки України та, зрештою, її воєнних зусиль. Без експорту зерна, очевидно, економіка країни провалиться", - кажуть у The New York Times.

Сьогодні Україна може використовувати лише порти в Одеській області для перевезення свого зерна морем, оскільки інші її морські порти або занадто близько до російських ліній, щоб працювати, або окуповані російськими військами. Але аналітики попереджають, що початковий успіх нового судноплавного маршруту в Україні може не тривати довго.

Росія продовжує націлюватися на інфраструктуру портів в Одесі, і, оскільки Україна зараз стикається з дефіцитом зброї протиповітряної оборони, тут прилітає більше ракет. Наприклад, у середині квітня Росія успішно вдарила по двох терміналах для експорту продовольства в Південному, знищивши кілька контейнерів.