Наплив нових українських біженців викликає негативну реакцію в Берліні й Варшаві, а Україна планує розпочати обмежений експорт зброї у листопаді. Акценти світових ЗМІ 29 жовтня

Про це і не тільки писали світові ЗМІ вранці 29 жовтня.

Наплив нових українських біженців викликає негативну реакцію в Берліні й Варшаві

фото: Associated Press

Політики в Берліні побоюються, що різке збільшення кількості українських чоловіків, які приїжджають до Німеччини, може зменшити підтримку військової допомоги Києву, пише Politico.

Політики в Німеччині та Польщі (країнах, які прийняли найбільшу кількість українських біженців у ЄС) погрожують відкликати запрошення на тлі різкого збільшення кількості молодих українських чоловіків, які в'їжджають до їхніх країн протягом останніх тижнів після того, як Київ пом'якшив правила виїзду.

Хоча, зауважує видання, настрої в обох країнах загалом сприятливі до українців, зростання їхньої присутності дедалі частіше стає приводом для провокацій з боку ультраправих партій. 

Оскільки повномасштабне вторгнення Росії в Україну вступає в четверту зиму, очікується, що дебати загостряться, бо мільйони людей ризикують залишитися без опалення, води та електроенергії в найближчі місяці через тривалі атаки Кремля.

У Німеччині члени правлячої консервативної партії канцлера Фрідріха Мерца попереджають: попри те, що країна і надалі прийматиме українських біженців, громадська підтримка української справи може зменшитися, якщо молоді чоловіки-емігранти будуть уникати військової служби.

"Ми не зацікавлені в тому, щоб молоді українські чоловіки проводили час у Німеччині, замість того щоб захищати свою країну, – заявив Politic, високопоставлений політик з питань зовнішньої політики від консерваторів Юрген Хардт. – Україна приймає власні рішення, але нещодавні зміни в законодавстві призвели до тенденції еміграції, яку ми маємо вирішити".

Польська ультраправа партія "Конфедерація" пішла ще далі, заявивши в офіційному повідомленні: "Польща не може і далі бути притулком для тисяч чоловіків, які повинні захищати свою країну, обтяжуючи польських платників податків витратами, пов'язаними з їх дезертирством".

Кількість українців, які прибувають до обох країн, значно зросла після пом'якшення правил виїзду з України влітку – кроку, який, як не дивно, мав на меті полегшити проблеми з набором до війська, спростивши молодим чоловікам можливість виїжджати та повертатися.

Згідно з інформацією, яку видання отримало від польської прикордонної служби, з початку 2025 року до послаблення виїзних обмежень наприкінці серпня кордон з Польщею перетнули майже 45 300 українських чоловіків віком від 18 до 22 років. Протягом наступних двох місяців ця цифра зросла до 98 500, або 1600 на день.

І багато хто з новоприбулих, судячи з усього, продовжив рухатися на захід: кількість молодих українців віком від 18 до 22 років, які в'їжджають до Німеччини, зросла з 19 на тиждень у середині серпня до 1400-1800 на тиждень у жовтні.

Президент України Володимир Зеленський наприкінці серпня пом'якшив правила виїзду для чоловіків, які ще не підлягають призову на військову службу, що починається у віці 25 років. Раніше чоловікам віком від 18 до 60 років не дозволялося виїжджати з країни, але згідно з новими правилами, чоловіки віком від 18 до 22 років можуть виїжджати і повертатися без ризику бути притягнутими до відповідальності.

Ця зміна означала, що молоді українські чоловіки, які вже перебували за кордоном, могли повернутися, не побоюючись, що їм не дозволять виїхати знову. Сподівалися, що вони залишаться і погодяться на призов, коли їм виповниться 25 років.

Другою причиною було бажання відмовити батьків від переїзду своїх синів за кордон у віці 16 або 17 років – тенденція, на яку звернули увагу у владі. 

"Якщо ми хочемо, щоб хлопці залишалися в Україні, нам дійсно потрібно, щоб вони спочатку закінчили тут школу, а їхні батьки не забирали їх", – заявив Зеленський, оголошуючи про зміну правил влітку.

Він також сказав, що побоюється, що в іншому випадку вони можуть "втратити зв'язок з Україною".

Німеччина та Польща приймають найбільшу кількість українських біженців у Європейському Союзі. За даними Євростату, близько 1,2 мільйона людей, які втекли з України після повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року, проживають у Німеччині, а майже мільйон – у Польщі. Це понад половину всіх українців, які мають статус біженців у ЄС.

Хоча українці становлять понад 6% робочої сили Польщі і роблять значний внесок в економічне зростання, ультраправі політики стверджують, що вони отримують занадто багато соціальних пільг. Президент Кароль Навроцький нещодавно наклав вето на закон про допомогу українцям, заявивши, що пільги повинні отримувати лише ті, хто працює і сплачує податки в Польщі.

Схожі вимоги неодноразово висувала партія "Альтернатива для Німеччини" (AfD), яка зараз займає перше місце в рейтингах. Окрім вимоги припинити виплату соціальної допомоги українцям, партія відома своїм скептичним ставленням до військової допомоги Україні – в той час, коли Німеччина є найбільшим донором Києва після США.

За даними німецького агентства з працевлаштування, близько 490 тисяч українських громадян працездатного віку отримують допомогу із безробіття тривалого терміну в Німеччині.

Коаліція Мерца, на яку продовжує зростати бюджетний тиск і яка загалом прагне скоротити видатки на соціальне забезпечення, працює над законопроєктом, який позбавить таких громадян права на отримання допомоги.

"Багато людей мають неоднозначні настрої щодо того, як ми повинні поводитися з молодими українськими чоловіками призовного віку, які втекли до нас і, можливо, отримують соціальну допомогу. Це зрозуміло", – сказав депутат від СДПН, яка править у коаліції з консерваторами Мерца, Себастіан Фідлер.

Але він додав, що його фракція не бачить необхідності діяти негайно – на відміну від консерваторів Мерца.

"Парламентська фракція СДПН у Бундестазі залишається відданою підтримці України в міру наших можливостей, – зазначив Фідлер. – Частина наших відносин з Україною також означає, що ми не диктуємо їй, коли її громадяни можуть в’їжджати в країну і виїжджати з неї. В принципі, Німеччина не має права вирішувати, яких молодих людей Україна відправляє на війну, а яких – ні".

Інші представники політичного керівництва Німеччини хочуть почекати, чи кількість прибулих залишиться високою, перш ніж впроваджувати будь-які зміни.

Нинішня дискусія в Німеччині були ініційовані прем'єр-міністром Баварії Маркусом Зедером, лідером Баварського християнсько-соціального союзу (CSU), до якого належить міністр внутрішніх справ. Зедер запропонував обмежити дію так званої Директиви про тимчасовий захист на рівні ЄС, якщо Київ не зменшить кількість приїжджих добровільно. Ці правила надають українцям, які в'їхали до блоку після лютого 2022 року, автоматичний статус захищених осіб.

"Наша солідарність залишається незмінною, – додав він. – Але це вимагає чітких правил і відповідальності з обох сторін".

Україна планує розпочати обмежений експорт зброї у листопаді

фото: Getty Images

За словами президента Володимира Зеленського, вже із наступного місяця Україна планує розпочати обмежений експорт власної зброї, повідомляє Reuters.

Під час зустрічі з урядовою командою Зеленський також доручив продовжити збільшення виробництва дронів і домогтися, щоб українська зброя та боєприпаси покривали близько 50% потреб армії.