Німецький слід у зміцненні російської армії та нова місія Меланії Трамп із повернення українських дітей. Акценти світових ЗМІ 11 жовтня

Про це і не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 11 жовтня.

Росіян хочуть занурити українців у холод та темряву 

фото: stocksnap.io

У The Washington Post написали, що російські атаки занурюють українські міста в холод і темряву. У виданні відзначають, що РФ переключила свою увагу з руйнування електростанцій на об'єкти, що працюють на природному газі, які використовуються для опалення будинків у холодні зимові місяці.

У п’ятницю вранці щонайменше 11 регіонів України, включаючи Київ, зазнали знеструмлення через масовану атаку російських безпілотників і ракет, спрямовану на енергетичну інфраструктуру. Росія посилила удари по газовій і електричній системах напередодні опалювального сезону, який стартує 1 листопада, намагаючись занурити українців у темряву та холод. З 465 безпілотників і 32 ракет, запущених Росією, українські ППО збили 402 і 15 відповідно. Президент Зеленський назвав атаку цинічною, спрямовану на хаос і психологічний тиск. За даними "Нафтогазу", 3 жовтня Росія завдала наймасштабнішого удару по газовидобувних об’єктах з початку війни, пошкодивши цивільну інфраструктуру. 

Експерти сказали виданню, що Росія змінила тактику, атакуючи газову мережу, щоб ускладнити життя сільським жителям. Як відповідь, Україна планує збільшити імпорт газу на 30% і отримала кредити на його закупівлю. Водночас Україна завдає ударів у відповідь по російських нафтогазових об’єктах, що призвело до дефіциту бензину в Росії.

У The Washington Post наголошують, що енергетична війна стала частиною стратегії виснаження, але українці, на думку експертів, краще адаптовані до таких умов.

Видання New York Times теж написало статтю на цю тему, нагадуючи, щоосені, починаючи з початку повномасштабної війни у ​​2022 році, Росія атакувала інфраструктуру електроенергетики та опалення, намагаючись послабити бажання українців продовжувати боротьбу.

"Україна відповіла посиленням протиповітряної оборони, укріпленням трансформаторних станцій бетонними бар'єрами, диверсифікацією джерел енергії за допомогою нових вітрових та сонячних електростанцій, а також підвищенням стійкості мережі за допомогою великих резервних акумуляторів. Росія адаптувалася, відточуючи свої стратегії обходу засобів протиповітряної оборони, відправляючи комбінації дронів та ракет хвилями під час атак, що тривають годинами". – пишуть американські журналісти.

Меланія Трамп взялася повертати викрадених українських дітей

Меланія Трамп , фото: GettyImages

У CNN написали про Меланію Трамп, жінку президента США, яка заявила про "відкритий канал" зв’язку з Путіним щодо викрадених Росією українських дітей, і деякі з них вже возз’єдналися з родинами в Україні.

У п’ятницю перша леді Меланія Трамп повідомила, що після місяців переговорів з російськими чиновниками вісім українських дітей возз’єдналися з батьками. Вона зазначила, що з серпня підтримує "відкритий канал" спілкування з президентом Росії Володимиром Путіним щодо впливу війни на дітей. Обидві сторони зобов’язалися працювати над поверненням інших дітей, розлучених через російське вторгнення в Україну.

"Це залишається постійним процесом", – сказала Меланія Трамп у короткій промові в Білому домі. "Вже розробляються плани щодо возз’єднання більшої кількості дітей найближчим часом. Я сподіваюся, що мир настане незабаром. Він може початися з наших дітей".

У виданні додають, що заява першої леді пролунала на тлі того, як адміністрація Трампа скоротила фінансування провідної організації, яка відстежує докази воєнних злочинів Росії, включаючи примусове переселення десятків тисяч українських дітей. База даних організації містила інформацію та особисті дані понад 30 000 українських дітей, яких викрала Росія у сотні місць.

Нагадаємо, що Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Путіна за воєнний злочин – примусову депортацію українських дітей.

У New York Times додають, що Кремль не зробив жодних заяв щодо таких переговорів з американською стороною стосовно вкрадених українських дітей.

У виданні також відзначають, що "обачна перша леді, яка виросла за "залізною завісою" у Словенії, виявила особливий інтерес до цієї війни" в Україні. Адже у серпні вона написала листа Путіну, висловивши свою стурбованість щодо дітей, які постраждали від війни, і попросила чоловіка особисто вручити його під час саміту з російським диктатором на Алясці.

"Я багато дізналася про це питання за останні три місяці. Багато чого відбулося з того часу, як президент Путін отримав мого листа минулого серпня. Він відповів письмово, сигналізуючи про готовність спілкуватися зі мною безпосередньо", - сказала Меланія Трамп.

Як німці готували росіян до війни

фото: aussiedlerbote.de

А у Der Spiegel написали, що незадовго до анексії Криму німецькі військові чиновники навчали росіян, як ефективніше вести війну. А збройова компанія Rheinmetall могла сподіватися на мільярдну угоду з Росією.

Ще у 2008 році на саміті НАТО в Бухаресті Україна та Грузія не отримали План дій щодо членства в Альянсі, частково через позицію канцлерки Німеччини Ангели Меркель, яка виступала проти їхнього приєднання. Через кілька місяців Росія здолала опір грузинів у війні однак ця війна виявила слабкість її армії, спонукаючи Путіна розпочати масштабну модернізацію збройних сил. Саме Німеччина стала ключовим партнером у цьому процесі, а уряд Меркель, як зазначає Der Spiegel, із ентузіазмом відгукнувся на прохання Росії про співпрацю. 

Ця "безпрецедентна" військова кооперація тривала до анексії Криму в 2014 році, коли її було згорнуто.

У 2011 році Німеччина та Росія домовилися про будівництво сучасного навчально-бойового центру в Муліно (Поволжя) вартістю 135 млн євро, який мав стати частиною мережі з восьми подібних центрів для російської армії. Проєкт, реалізацію якого взяла на себе німецька компанія Rheinmetall у співпраці з російським Міноборони, передбачав створення найсучаснішої у світі бази з симуляторами для підготовки до 30 000 солдатів щорічно. Крім того, планувалося спільне підприємство для ремонту та модернізації російської військової техніки, а також постачання обладнання для утилізації піротехнічних зарядів. 

Загальна вартість проєктів оцінювалася в 1 млрд євро. 

Бундесвер активно підтримував ініціативу, вважаючи, що військова співпраця зміцнить довіру та сприятиме миру, а німецькі експерти отримуватимуть доступ до інформації про стан російської армії.

Плани передбачали тісну інтеграцію: німецькі солдати мали працювати в Муліно, а російський офіцер зв’язку – приєднатися до штабу Бундесверу в Штраусберзі поряд із представниками країн НАТО. Натомість офіцер Бундесверу мав отримати доступ до Генштабу Росії. Обговорювалися також спільні навчання у 2013 році для "ліквідації озброєних банд", що викликало тривогу в Польщі, країнах Балтії та Фінляндії, які порівнювали ці плани з Рапалльським пактом і пактом Молотова — Ріббентропа. 

Через опір союзників навчання перенесли на 2014 рік, а згодом скасували.

Анексія Криму в 2014 році поклала край співпраці. Німеччина анулювала експортні ліцензії, а обладнання для Муліно залишилося на складах у Бремергафені. Rheinmetall вимагала компенсації, стверджуючи, що техніка була готова до відправлення. Росія все ж завершила будівництво центру в Муліно, який використовувався для масштабних навчань "Захід-2021" за участю 200 000 солдатів. 

За даними Der Spiegel, залишається невідомим, які технології Росія застосувала для цього.

Німецькі військові, які брали участь у проєкті, визнають, що співпраця базувалася на сподіваннях на "іншу Росію". Вони вважають припинення співпраці у 2014 році правильним рішенням і висловлюють занепокоєння щодо того, якою б потужною могла бути російська армія у війні проти України 2022 року, якби Німеччина надала повноцінну технічну підтримку.

Читайте також: Європа і "стіна дронів": чому це розмита ідея, яку стримує бюрократія й байдужість. Пояснюємо