Новий лідер Угорщини просив би Путіна припинити вбивства в Україні, війни РФ проти України та на Близькому Сході – найбільший крах міжнародного права. Акценти світових ЗМІ

Про це і не тільки писали світові ЗМІ 14 квітня.

Україна сподівається на розблокування кредиту в розмірі 90 мільярдів євро

Україна сподівається на розблокування кредиту в розмірі 90 мільярдів євро, який раніше заблокувала Угорщина.

Як своєрідний аутсайдер у Європі, вона підтримувала дружні відносини з Росією, водночас блокуючи критично важливе фінансування для Києва з боку ЄС, – йдеться у статті на The New York Times.

Після поразки на виборах у неділю Віктора Орбана, багато українців заговорили про можливий переломний момент.

У короткостроковій перспективі результати виборів можуть забезпечити Україні вкрай необхідну фінансову підтримку. Із лютого Орбан блокував позику Києву на 90 мільярдів євро (близько 105 мільярдів доларів), що створювало ризик вичерпання державних коштів до кінця весни. 

Втім, у довгостроковій перспективі поки що незрозуміло, наскільки перемога Мадяра буде вигідною для України.

Під час кампанії він зайняв чітку антиросійську позицію, дистанціюючись від Орбана, який був ідеологічно близький до президента Росії Володимир Путін та залежав від Росії в енергетичній сфері.

Водночас Мадяр не підтримав додаткову фінансову допомогу Україні й заявив, що виступає проти пришвидшеного вступу країни до ЄС. На його думку, Київ має виконати всі стандартні вимоги перед приєднанням.

Переравантаження зв'язків Угорщини з Брюсселем

Петер Мадяр планує грандіозну угоду для перезавантаження зв'язків Угорщини з Брюсселем, пише Politico.

Новий лідер Угорщини змагається з часом, щоб повернути собі доступ до мільярдів євро з фондів ЄС, але водночас має задовольнити багато вимог Брюсселя.

Угорський прем'єр-міністр Петер Мадяр точно знає, чого він хоче від Брюсселя, а Брюссель знає, чого очікує від Будапешта. Саме тут починається велика угода, йдеться у статті.

Хоча Мадяр майже напевно не візьме на себе владу раніше 5 травня, він вже звертається до президента Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн, щоб спробувати відновити відносини Будапешта з ЄС.

Для нової адміністрації Мадьяра пріоритетом №1 після перемоги на виборах – є розблокування 18 мільярдів євро фондів ЄС, які були заморожені через відступ Орбана від демократії. Він також хоче отримати доступ до приблизно 16 мільярдів євро європейських оборонних позик та скасувати штраф у розмірі 1 мільйона євро на день, накладений за невиконання Угорщиною міграційного законодавства.

Але Брюссель не просто передасть ці ласощі новому лідеру. Мадьяру доведеться подолати кілька перешкод, щоб претендувати на отримання коштів та довести, що він серйозно налаштований реформувати авторитарну державу Орбана. Брюссель також має власний набір політичних пріоритетів високого рівня, які Мадьяр повинен виконати.

Для Брюсселя ключовою політичною метою є скасування Угорщиною свого вето на життєво важливу позику ЄС у розмірі 90 мільярдів євро Києву та підтримка нового пакету санкцій ЄС проти Росії. Європейська комісія також хоче, щоб Угорщина припинила свій опір початку офіційних переговорів про вступ з Україною.

На щастя для обох сторін, усі, здається, готові діяти, і швидко, додають автори публікації. Для Мад'яра часу обмаль, оскільки він втратить значний транш коштів ЄС, якщо не впровадить необхідні реформи у сфері верховенства права до серпня.

"Можу сказати, що надзвичайно важливо повернути [гроші] додому, і якомога швидше", – сказав Мадяр.

Крім того, як пише The Guardian, новий лідер Угорщини каже, що попросить Путіна припинити вбивства в Україні. Він "розмовлятиме з президентом Росії, але не ініціюватиме контакт". Також планує переглянути енергетичні контракти Угорщини з Росією, якщо буде потрібно. "Якщо Володимир Путін зателефонує, я візьму слухавку", – сказав він на своїй першій прес-конференції після переконливої ​​перемоги над Віктором Орбаном, союзником Путіна. "Якби ми поговорили, я міг би сказати йому, що було б добре припинити вбивства після чотирьох років і покласти край війні. Це, ймовірно, була б коротка телефонна розмова, і я не думаю, що він би припинив війну за моєю порадою", – сказав він.

"Світ скочується до краху міжнародного права"

Каллас засуджує крах міжнародного права на Близькому Сході та в Україні, пише у статті Politico.

Очільниця європейської дипломатії Кая Каллас, б'є на сполох в ООН, оскільки ескалація війни в Ірані, яку проводить президент Дональд Трамп, штовхає світовий порядок – і енергетичні ринки – на межу.

Вона провела пряму паралель між вторгненням Росії в Україну та війною на Близькому Сході, заявивши, що вони є "найбільшим крахом міжнародного права з часів Другої світової війни".

"Крах міжнародного права очевидний у двох найважливіших глобальних кризах сьогодні: агресивній війні Росії проти України та війні на Близькому Сході", – сказала Каллас у зверненні до Ради Безпеки ООН у Нью-Йорку. "Разом кризи в Європі та на Близькому Сході є найчіткішою ознакою відмови від старих правил, включаючи Статут ООН".

Каллас назвала вторгнення Росії у 2022 році "одним із найобурливіших порушень міжнародного права", водночас описуючи нинішній близькосхідний конфлікт, спровокований нападом США та Ізраїлю на Іран, як частину тієї ж системної ерозії.

Вона попередила, що війна в Ірані, яка швидко охопила сусідні країни, "спричинила величезну нестабільність і забрала забагато життів", водночас спричинивши ударні хвилі на світових енергетичних ринках і ланцюгах поставок

Каллас також зауважила те, що вона назвала переходом до "політики примусової сили", застерігаючи від світу, сформованого конкуруючими сферами впливу.

"Сьогодні ми багато чуємо про багатополярність. Але давайте будемо відвертими: багатополярність, не обмежена Статутом ООН чи міжнародним правом… ніколи не була мирною, стабільною… і зрештою вона завжди закінчується спустошенням", – сказала вона.

"Зараз створюється новий світ, що характеризується конкуренцією та політикою примусової сили… у якому домінує жменька військових держав, які прагнуть встановити сфери впливу".