Послаблення санкцій проти Росії, угорці хочуть "заднім числом" легалізувати незаконне вилучення українських грошей. Акценти світових ЗМІ 10 березня

Про це і не тільки писали світові ЗМІ 10 березня

Угорщина прагне легалізувати вилучені українські гроші і золото

Влада Угорщина хоче ухвалити закон, який дозволить заморозити гроші та золото українських державних банків, вилучені з інкасаторського конвою, що їхав через країну транзитом, пише Politico.

За інформацією угорського медіа Telex, парламент планує розглянути цей законопроєкт у прискореному порядку, після засідання комітету з національної безпеки.

Угорська влада заявляє, що перевіряє, чи не становив цей конвой загрозу для національної безпеки, а також з’ясовує походження та призначення грошей.

Представник правлячої партії "Фідес" Мате Кочіш назвав ситуацію "скандальним українським золотим конвоєм" і заявив, що слідчі перевіряють безпекові ризики перевезення великої суми готівки та золотих злитків.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга різко розкритикував дії Будапешта. Він заявив, що таким законом Угорщина намагається заднім числом узаконити незаконне вилучення грошей.

Цей конфлікт став черговим етапом напружених відносин між Україної та Угорщиною. 

Про це також пише Reuters. Законопроєкт, що його розробила угорська партія "Фідес", дозволить податковим органам зберігати конфісковані українські гроші та золото.

Правляча партія Угорщини запропонувала владі "утримувати" готівку та золото, вилучені минулого тижня, протягом двох місяців до завершення розслідування.

Україна звинуватила Угорщину у крадіжці. Пропозицію було подано до парламенту в понеділок і може бути схвалено у вівторок.

Трамп, після розмови з Путіним, хоче намір послабити санкції проти РФ

Дональд Трамп має намір послабити санкції, пов'язані з нафтою, після телефонної розмови з Путіним. Президент США заявив, що санкції будуть зняті, доки не мине криза, спричинена війною США та Ізраїлю проти Ірану.

Після сілкування з Володимиром Путіним Дональд Трамп заявив, що США скасують санкції, пов'язані з нафтою, щодо "деяких країн", щоб полегшити дефіцит, спричинений американо-ізраїльською війною проти Ірану. 

"Отже, у нас є санкції щодо деяких країн. Ми збираємося знімати ці санкції, доки не буде відкрито Ормузьку протоку". 

Президент Штатів відмовився надати додаткові подробиці. Цей крок може означати подальше послаблення санкцій щодо російської нафти, повідомляє Reuters з посиланням на численні джерела, що, у свою чергу, може ускладнити зусилля щодо покарання Москви за її війну в Україні, – пише The Guardian.

Інші варіанти вгамування ринку включають можливе вивільнення нафти зі стратегічних резервів або обмеження експорту США, повідомили джерела. 

Через те, що Ормузька протока заблокована майже для всіх нафтових танкерів, ціна на еталонні контракти на сиру нафту в понеділок злетіла понад 100 доларів за барель – найвищий рівень з часів вторгнення Росії в Україну в 2022 році.

Президент США заявив, що розмова зі своїм російським колегою була оптимістичною, додавши: "Ми говорили про Україну, яка є просто нескінченною боротьбою. Але я думаю, що це була позитивна розмова з цього питання". Радник Путіна з питань закордонних справ Юрій Ушаков охарактеризував розмову як "відверту та ділову".

Путін знову дав зрозуміти, що Росія готова постачати нафту та газ до Європи.

Україна готова до нових перемовин з росіянами

Україна готова до нових мирних переговорів з Росією за підтримки США "у будь-який момент", але увага її партнерів зараз зосереджена на іранському конфлікті, заявив Зеленський. Він додав, що США попросили відкласти майбутню зустріч.

Зеленський наголосив, що Україна готова до нових мирних переговорів "будь-якої миті".

У дописі на X Зеленський заявив, що Москва "намагається маніпулювати конфліктом на свою користь" і прагне перетворити удари Ірану по його сусідах та американських базах на "другий фронт війни Росії проти України".

Британці вважають війни в Ірані та Україні схожими

Кампанія США та Ізраїлю проти Ірану має цікаві паралелі з вторгненням Володимира Путіна в Україну. Про це йдеться в статті на The Guardian.

У 2022 році президент Володимир Путін почав повномасштабне вторгнення в Україну, відправивши велику армію через кордон. Війна швидко призвела до значних втрат. Натомість Сполучені Штати поки що обмежують свою участь ударами з повітря по цілях в Ірані.

В обох конфліктах цілі з часом змінювалися. Спочатку США пояснювали свої удари тим, що хочуть не допустити появи ядерної зброї в Ірану та послабити його військові можливості. Але згодом риторика стала жорсткішою. Президент Дональд Трамп навіть заявив, що владу в Ірані потрібно змінити, і закликав до "беззастережної капітуляції" Тегерана.

У війні проти України Росія також кілька разів змінювала свої заявлені цілі. Спочатку Путін говорив про "демілітаризацію та денацифікацію" України. Пізніше Кремль почав заявляти, що головна мета – це захист російськомовного населення на сході України та контроль над окупованими територіями.

Схожою є і риторика. Обидві сторони заявляють, що діють нібито для захисту від загроз. Наприклад, міністр оборони США Піт Хегсет сказав, що США "не починали цю війну, але за президента Трампа її завершують". Путін використовував майже такі самі слова у 2022 році, заявляючи, що Росія "не починала війну, а намагається її закінчити".

При цьому жоден із лідерів, ймовірно, не очікував, що конфлікт стане тривалим. Путін вважав, що війна проти України триватиме лише кілька тижнів.

Досі Росія офіційно не називає це війною. Кремль використовує термін "спеціальна військова операція", а за критику цієї війни в країні можуть покарати. У США також не всі політики називають ситуацію війною. Наприклад, спікер Палати представників Майк Джонсон назвав дії США "обмеженою операцією".