Трамп хоче зробити так, щоб навіть Путін втомився від війни, а влада Данії роками ігнорувала розвіддані про загрозу дронів. Акценти світових ЗМІ 26 вересня

Про це і не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 26 вересня 

Що означають заяви Трампа?

Американський оглядач Девід Ігнатіус на сторінках видання Washington post розмірковує, чи серйозний Трам у своїх висловлюваннях щодо Росії і чи справді поставив Росії "червону крапку". 

Він вважає, що ще занадто рано говорити, чи є заяви Трампа вирішальним зрушенням у політиці США, чи це був імпульсивний спалах.

"Люди, знайомі з мисленням Трампа, кажуть, що він втомився. Один з них пояснює: "Це класичний Трамп – він втомився від того, що ним маніпулюють, і різко змінює курс". У вівторок Трамп не провів червону лінію щодо подальших російських нападів на Україну та НАТО. Але він принаймні дав жовте світло, попередивши президента Росії Володимира Путіна, щоб той зупинився або зіткнувся з можливістю відплати з боку НАТО за підтримки США", – йдеться у статті. 

Його попередження, переконані іноземні оглядачі, були найрішучішими за весь час щодо Росії – після місяців коливальної риторики, коли він намагався схилити Путіна до миру.

"Трамп, здається, перезапустив переговори у своєму дописі в Truth Social. Раніше він закликав Україну відмовитися від окупованих територій як ціну за мир, а тепер заявив, що країна може "відвоювати всю Україну в її первісному вигляді" .

Трамп також оприлюднив версію, що, ймовірно, є оцінкою американських спецслужб –  Росія перебуває у "великих економічних труднощах".

Наразі найімовірніше, що Трамп реалізує політику, яку він окреслив у вівторок: Сполучені Штати нададуть НАТО зброю та розвіддані, які дозволять Україні відкинути російські війська. Якщо економіка Росії справді така крихка, як стверджує Трамп, такий підхід дозволить Україні залишатися в боротьбі достатньо довго, щоб навіть Путін втомився від війни.

Кремль забороняє експорт пального до кінця року

Росія забороняє експорт пального до кінця року, оскільки заправки по всій країні та в окупованих нею районах все частіше залишаються без палива через атаки українських дронів, пише CNN.

Київ посилив атаки дронів на російські нафтопереробні заводи, насосні станції та паливні потяги. Хоча російські чиновники спочатку звинувачували в дефіциті "логістичні причини" і обіцяли, що бензин і дизельне пальне знову почнуть надходити, дефіцит в останні тижні значно посилився.

Військово-повітряні сили України заявили, що цього тижня завдали ударів по декількох російських об'єктах з виробництва палива та насосних станціях, включаючи великий нафтопереробний завод у Башкортостані на півдні Росії, який експлуатує "Газпром". Заборона на експорт є останньою спробою Кремля вирішити проблему дефіциту, припускають автори у CNN. 

Віце-прем'єр Росії Олександр Новак оголосив, що ембарго буде знову продовжено, цього разу до кінця року, і що експорт деяких видів дизельного пального також буде заборонено.

Найгірша ситуація склалася в Криму. Ситуація настільки погана, що призначений Росією губернатор окупованого Криму навіть зізнався в справжній причині дефіциту, звинувативши в цьому "скорочення виробництва" на російських нафтопереробних заводах. В Севастополі, найбільшому місті Криму, повністю закінчився бензин. Якщо його підвозять, то продають на третину дорожче, ніж минулого місяця.

Росія не зупиниться на вторгненні у повітряний простір НАТО

Росія випробовує волю Європи та США. На цьому вона не зупиниться. Таку думку висловили автори видання The Guardian щодо вторгнень у повітряний простір країн НАТО.

"Ескалація останніх днів викликає тривогу. Вона є частиною більш широкої стратегії Москви, спрямованої на випробування та провокації.

Протягом трохи більше двох тижнів європейські держави повідомили про вражаючу хвилю вторгнень у їхній повітряний простір. Росія неодноразово заперечувала свою причетність, і питання щодо окремих подій залишаються відкритими: на даний момент Данія заявила лише, що не може виключити причетність Росії. Але в цілому спостерігається закономірність, яка чітко вписується в тривалу історію провокацій Москви та часто неправдоподібних заперечень, що призводить до значної ескалації.

Такі операції можуть відволікти увагу від повільного прогресу Росії на полі бою в Україні. Більш очевидно, що вони виглядають як перевірка як військової реакції, так і політичної волі", – йдеться в матеріалі. 

Ці вторгнення, пишуть у The Guardian, також є випробуванням намірів США. 

І їх не слід розглядати як суто військове питання, а розглядати в контексті багатогалузевої стратегії Росії. 

На сторінках The Associated Press також вважають, що вторгнення в повітряний простір НАТО, в яких звинувачують Росію, досягли безпрецедентного масштабу. Найбільше питання, чи намагається Кремль перевірити готовність альянсу реагувати на прямий напад, чи пробує відвернути увагу і ресурси НАТО від війни в Україні.

"Росія вже десятиліттями порушує повітряний простір своїх сусідів по НАТО, а потім або заперечує це, або списує на випадковість. Але з моменту вторгнення в Україну в 2022 році такі вторгнення несуть більшу загрозу, особливо після того, як два тижні тому дрони вторглися в повітряний простір Польщі, змусивши НАТО підняти винищувачі для їх збиття", – пише АР.

Жодне з вторгнень у повітряний простір НАТО, зазначають у матеріалі, не мало такого масштабу, як те, що сталося в Польщі 10 вересня. Це стало першим прямим військовим зіткненням між альянсом і Росією з початку повномасштабного вторгнення в Україну. Європейські лідери розцінили це як навмисну провокацію, вказавши на порушення повітряного простору Естонії минулого тижня та інші недавні інциденти як додатковий доказ більш широкого плану, організованого Москвою.

Дрони у небі Данії

Тема неопізнаних безпілотників у повітряному просторі Данії посідає важливе місце в пресі цієї країни. Видання Information прише, що загроза від дронів стала "повсякденною проблемою", яка може закінчитися катастрофічно.

"Експерти кажуть, що іноземні дрони постійно виявляються над критично важливою інфраструктурою по всій Європі, і ми надто погано оснащені, щоб впоратися з цією загрозою", – наголошується в статті.

Jyllands-Posten пише, що Служба безпеки та розвідки Данії (РЕТ) багато разів попереджала про потенційну загрозу від дронів. "Незрозуміло, чому ми реагуємо так пізно", – цитує видання представників спецслужб.

"У 2017 році PET попереджав про ризик терористичної атаки з використанням дронів проти Данії. Відтоді серйозність ситуації значно зросла. Цього тижня вони з'явились у небі. А тепер уряд оголошує, що необхідно придбати "додаткові потужності" для їх виявлення та боротьби з ними. Незрозуміло та глибоко тривожно", – йдеться в матеріалі.

Данське видання В.Т. порозмовляло про загрозу від дрони в данському небі з доцентом міжнародної політики Орхуського університету Расмусом Бруно Педерсеном. Він наголошує, що головна підозра, падає на Росію і недаремно данська прем'єрка Метте Фредеріксен відкрито називає ці події гібридною війною.

"Все вказує на те, що Путін просто хоче побачити, як далеко він може зайти. Він випробовує кордони та єдність НАТО", — каже Расмус Брун Педерсен.

Він вважає, що є лиш одна країна, якої Росія боїться, і це США. Реакція Дональда Трампа – це саме той ризик, з яким стикається Володимир Путін, розпочинаючи гібридну війну та порушуючи кордони НАТО.

"Ризик полягає в тому, що Дональд Трамп підвищить тиск і Сполучені Штати стануть більш конфронтаційними. Адже, здається, Трамп насправді усвідомив, що президент Росії водив його за носа", – каже Расмус Брун Педерсен.

Експерт позитивно оцінює останні заяви президента США, що його країна продовжуватиме постачати зброю Україні. Але вважає, що потрібно робити більше –  впроваджувати додаткові санкції проти РФ і її союзників та збільшувати постачання озброєнь для України.