Вступ в ЄС може допомогти Зеленському "продати" мирну угоду українцям, а дрони лякають Балтію. Акценти світових ЗМІ 21 травня

Про це і не тільки писали світові ЗМІ 21 травня.

Керівництво Литви сховалося у бункер через дрони

У Politico написали, що Європу все більше жахають дрони. Адже останніми днями у країнах Балтії лунають повітряні тривоги, літаки НАТО збивають безпілотники. Більше того, як пише BBC, у вівторок президент і прем'єр-міністр Литви були змушені сховатися, коли тривога про дрон спричинила зупинку столиці Вільнюс. Парламенту Литви також було видано наказ про евакуацію, а політиків та співробітників відвели до підвального сховища. Авіарейси були призупинені, а автомобільне та залізничне сполучення ненадовго зупинено.

"Поки що незрозуміло, хто стояв за вторгненням. Литовські військові заявили, що для збиття безпілотника були задіяні винищувачі НАТО, але не змогли його знайти. Це сталося через день після того, як Естонія заявила, що НАТО збило безпілотник над її територією, який, на її думку, був українським, збитим з курсу російськими радіоелектронними перешкодами. Це було останнє з серії нещодавніх вторгнень дронів над членами НАТО Естонією, Латвією та Литвою", - відзначають британські журналісти. 

Стосовно Естонії, Україна відповіла, звинувативши Москву у навмисному перенаправленні українських безпілотників, запущених на "законні військові цілі" в Росії, та вибачившись перед "Естонією та всіма нашими балтійськими друзями за такі ненавмисні інциденти".

Минулого тижня прем'єр-міністр Латвії Евіка Сіліна пішла у відставку після політичної кризи, спричиненої українськими безпілотниками, що прямували до Росії, які забрели на територію Латвії. Раніше цього місяця два українські безпілотники врізалися в порожнє нафтосховище в Латвії. Україна заявила, що це стало результатом радіоелектронного глушіння з боку Росії. Про аналогічний інцидент повідомили Естонія та Латвія у березні.

В AP написали, хоч від українських дронів у Європі ніхто не загинув і не отримав поранень, але почастішання вторгнень у повітряний простір спонукало деяких міністрів країн Балтії розкритикувати Україну за порушення, що також призвело до краху уряду Латвії у травні.

"Оскільки війна президента США Дональда Трампа в Ірані призвела до зростання цін на нафту, ключове джерело доходу для Кремля, Україна посилила атаки на порти Балтійського моря, що використовуються для експорту російської енергії, намагаючись завдати удару по військовій силі Москви. У міру того, як українські безпілотники просувалися на північ, вони обігнали кордони членів НАТО Латвії, Литви, Естонії та Фінляндії. Деякі з них не були виявлені, перш ніж вони зазнали аварійної посадки в деяких країнах Балтії. Українські чиновники вибачилися та заявили, що дрони були спрямовані на військові цілі в Росії, але їх збили з курсу російські радіоелектронні перешкоди", - відзначили у виданні.

Як відзначає The Guardian, президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Росія та Білорусь несуть пряму відповідальність за серію вторгнень дронів у повітряний простір країн ЄС та НАТО протягом останніх тижнів.

"Публічні погрози Росії нашим балтійським державам абсолютно неприйнятні, – написала фон дер Ляєн у соціальних мережах. – Росія та Білорусь несуть пряму відповідальність за безпілотники, які загрожують життю та безпеці людей на нашому східному фланзі".

А генеральний секретар НАТО Марк Рютте теж заявив, що навіть якщо "аварійні посадки дронів" у країнах Балтії були запущені Україною, то вони "були там не тому, що Україна хоче відправити дрон до Латвії, Литви чи Естонії. Вони там через безрозсудний, незаконний, повномасштабний напад Росії".

Деякі члени ЄС і НАТО заявили, що альянсу може знадобитися більш рішуча відповідь. Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив у середу: "Російсько-українська війна може незабаром призвести до ситуації, коли нам доведеться реагувати жорстко".

Мерц просуває асоційоване членство України у ЄС

фото: gettyimages

Тим часом уряд Німеччини наполягає на асоційованому членстві України в ЄС, пише Bloomberg. Зазначається, що канцлер Німеччини Фрідріх Мерц хоче, щоб Європейський Союз розглянув можливість асоційованого членства для України, щоб "вдихнути життя в процес розширення блоку". Згідно з планом, Україна братиме участь у засіданнях ЄС, але не матиме права голосу та зможе призначити асоційованого суддю до Європейського суду та представників у Європейському парламенті.

"Згідно з німецькою пропозицією, Україна матиме доступ до бюджету ЄС, при цьому програми витрат застосовуватимуться "поетапно", і країна висловила готовність відкласти отримання субсидій від Спільної сільськогосподарської політики", - наголошують у виданні.

Також там нагадують, що остання велика хвиля розширення ЄС відбулася у 2004 році, коли до блоку приєдналися десять країн. Болгарія та Румунія приєдналися у 2007 році.

У Reuters відзначають, що "асоційоване членство" має на меті також допомогти укласти угоду про припинення війни. Німецький лідер також запропонував, щоб члени ЄС взяли на себе "політичне зобов’язання" застосовувати до України пункт блоку про взаємодопомогу "з метою створення суттєвої гарантії безпеки". 

Аналітики з якими поговорило видання кажуть, що чіткий шлях до ЄС може бути "життєво важливим" для президента Володимира Зеленського, щоб "продати українцям" будь-яке мирне врегулювання, особливо якщо – як очікується – Україна не поверне контроль над усією своєю територією або не приєднається до військового альянсу НАТО.

Але європейські чиновники кажуть, що для України нереально досягти повноцінного членства в блоці протягом наступних кількох років, навіть попри те, що дата 2027 року була зафіксована в 20-пунктному мирному плані, обговореному між Сполученими Штатами, Україною та Росією.

Тому пропозиція Мерца є ​​спробою знайти золоту середину між швидким вступом та поточним статусом України як країни-кандидата на початку процесу.

"Моя пропозиція відображає особливу ситуацію України, країни, яка перебуває у стані війни. Вона допоможе сприяти поточним мирним переговорам як частині мирного врегулювання шляхом переговорів", – написав Мерц, додавши, що це "важливо не лише для безпеки України, а й для безпеки всього континенту".

Наразі цю пропозицію будуть обговорювати європейські лідери всередині блоку.

Росія стає все більш залежною від Китаю

Путін та Сі Цзіньпін, фото: gettyimages

Також медіа не оминули увагою і візит Путіна до Китаю. Як написали у Washington Post, Путін і Сі демонструють єдність, але не можуть досягти угоди щодо трубопроводу, якого прагне Росія. Новий газопровід "Сила Сибіру-2" може транспортувати 50 мільярдів кубічних метрів російського природного газу щорічно до Китаю, але Пекін не поспішає з цим.

"На тлі пишної церемонії візиту до Пекіна, президент Росії Володимир Путін у середу знову не зміг переконати китайського лідера Сі Цзіньпіна підписати угоду про будівництво нового великого газопроводу, що ще раз підкреслило важливість – і обмеження – зростаючої залежності Росії від Китаю в плані продажу енергоносіїв", - наголошують у виданні.

У спільній заяві Сі Цзіньпін і Путін засудили "віроломні військові удари", лицемірне використання переговорів як прикриття для агресії, вбивство лідерів держав, дестабілізацію та спроби зміни режимів. Вони також розкритикували "односторонню гегемонію" – очевидний натяк на США.

Сі Цзіньпін наголосив на терміновій необхідності "всеохопного припинення бойових дій" на Близькому Сході, щоб уникнути збоїв у постачанні енергії та глобальних ланцюгах.

"Односторонність і гегемонізм становлять серйозну небезпеку, а світ ризикує повернутися до законів джунглів", - заявив Сі.

Китай традиційно підтримав позицію Росії щодо "корінних причин" війни в Україні. Це фактично означає схвалення Пекіном мети Москви – усунення прозахідного уряду Зеленського та блокування вступу України до НАТО.

"Але за цим фасадом партнерства зберігається напруженість. Росія дедалі більше залежить від Китаю в закупівлі енергоносіїв і постачанні компонентів для війни. Водночас Москва розслідує випадки китайського шпигунства. Крім того, Путін не отримав чіткого схвалення на будівництво газопроводу "Сила Сибіру-2". Москва також стурбована тим, що Китай залишається ключовим постачальником компонентів для українських ударних дронів", - відзначають американські журналісти.

А у New York Times наголошують, що через війну в Перській затоці, що призвели до перебоїв у постачанні нафти та газу, Росія прагне поглибити свої енергетичні зв'язки з Китаєм.

Як сказав Олександр Габуєв, директор Центру Карнегі Росія Євразія в Берліні, Китай має величезні важелі впливу та може диктувати саме те, чого він хоче від переліку російсько-китайської двосторонньої співпраці.

Також американці пишуть, що приймаючи Путіна лише через кілька днів після візиту Трампа, Сі прагне покращити свої відносини з найважливішим стратегічним партнером і таким чином зображує Китай як незамінну світову державу. 

"Для Сі прийняття лідерів США та Росії – двох країн, що загрузли в конфлікті – протягом кількох днів є благом, оскільки він прагне зміцнити репутацію Китаю як світового лідера", - відзначають у CNN.

Крім цього, у виданні написали, що Росія програє в Україні і це особливо помітно цього року, навіть Сі це помітив, тому Трамп теж повинен звернути увагу на цей новий "козир" Києва. 

Читайте також: Пекінський гамбіт: що означає зустріч Трампа і Сі для світового порядку та російсько-української війни. Пояснюємо