Зеленський відхиляє пропозиції щодо буферної зони для мирної угоди, а Путін їде до Китаю, щоб обговорити війну в Україні. Акценти світових ЗМІ 30 серпня

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 30 серпня.

Зеленський відхиляє пропозиції щодо буферної зони для мирної угоди

фото: president.gov.ua

Президент України Володимир Зеленський відхилив пропозиції щодо створення буферної зони між українськими та російськими військами в рамках мирної угоди, аргументуючи це тим, що це не відповідає реаліям сучасної війни, повідомляє BBC.

"Тільки ті, хто не розуміє технологічного стану сучасної війни, пропонують буферну зону", – сказав він.

Його коментарі з'явилися після повідомлення про те, що європейські лідери розглядають можливість створення 40-кілометрової буферної зони в рамках або перемир'я, або довгострокової угоди.

Війна в Україні перетворилася на протистояння, в якому використовуються безпілотні технології, і Зеленський зазначив, що певна буферна зона вже є через загрозу ударів безпілотників поблизу лінії фронту. Фактично по обидва боки лінії фронту існує зона, де важка артилерія не може діяти через ризик обстрілу з дронів.

Будь-яка така угода також може означати, що Україна віддасть частину території в межах цієї зони, що Зеленський також відкинув.

"Якщо Росія хоче мати більшу відстань від нас, вона може відступити вглиб тимчасово окупованих територій України", –  зауважив український президент і додав, що Росія не готова до дипломатії, а шукає способи відстрочити закінчення війни.

Дипломатична кампанія під керівництвом США, спрямована на припинення повномасштабної війни Росії, яка триває вже понад 40 місяців, здається, втрачає імпульс.

Важлива зустріч минулого тижня між президентом США Дональдом Трампом, Зеленським та європейськими лідерами породила надії на можливий саміт між українським лідером та Путіним. Однак ці надії виглядають дедалі менш імовірними, а канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що зустріч "очевидно не відбудеться" і що Путін, схоже, "не бажає" брати в ній участь.

У четвер рано вранці Росія випустила 629 безпілотників і ракет по Києву, в результаті чого загинули 23 людини. Це одна з найбільших повітряних атак за весь час війни, яка викликала обурення європейських лідерів. Дві ракети влучили поблизу офісів ЄС у центрі Києва.

Після переговорів у французькому місті Тулон Мерц і Емманюель Макрон заявили, що посилять тиск на Росію, оскільки Путін не виявляє особливого інтересу до закінчення війни. Макрон заявив, що якщо Путін не дотримається терміну до понеділка, щоб погодитися на переговори, "це знову покаже, що президент Путін обдурив президента Трампа". Мерц припустив, що війна може тривати "ще багато місяців".

У п'ятницю глава адміністрації Зеленського Андрій Єрмак обговорив мирні ініціативи США зі спеціальним посланцем Трампа Стівом Віткоффом, а також з держсекретарем США Марко Рубіо і віцепрезидентом Джей Ді Венсом. Єрмак заявив після їхньої зустрічі в Нью-Йорку, що хоча Україна вітає всі мирні ініціативи, висунуті США, "на жаль, кожна з них блокується Росією". Європейські лідери працюють над наданням Україні гарантій безпеки, якщо вдасться домовитися з Росією.

Кая Каллас заявила, що міністри оборони ЄС у п'ятницю домовилися про необхідність бути "рішучими та надійними", а Зеленський висловив сподівання, що наступного тижня продовжаться переговори щодо зобов'язань "на кшталт НАТО", які забезпечать Україні захист. Однак речниця МЗС Росії Марія Захарова назвала останні пропозиції Заходу «односторонніми» і спрямованими на стримування Росії.

Путін їде до Китаю, щоб обговорити війну в Україні

фото: Getty Images

Цього вікенду Путін відвідає Китай, Кремль назвав це "справді безпрецедентним" візитом до свого найважливішого союзника, який відбувається в критичний момент переговорів щодо України, пише The Gardian.

Під час поїздки, яка, як очікується, триватиме майже тиждень він візьме участь у саміті Шанхайської організації співробітництва, проведе переговори з Сі Цзіньпіном і відвідає військовий парад у Пекіні з нагоди 80-ї річниці перемоги над Японією у Другій світовій війні, де Путін буде почесним гостем поряд з Кім Чен Ином з Північної Кореї та лідерами Ірану і Куби.

Аналітики вважають, що головним питанням на порядку денному буде узгодження позицій Путіна і Сі щодо війни в Україні на тлі зусиль США по припиненню бойових дій.

Директор Центру Карнегі "Росія-Євразія" Олександр Габуєв заявив, що Москва хоче знати, чи може вона розраховувати на подальшу допомогу з боку Китаю і як Пекін відреагує, якщо США попросять його чинити тиск на Росію з метою припинення бойових дій.

"Двом лідерам потрібно обмінятися думками і переконатися, що вони на одній хвилі. Це важливо, тому що війна стала одним з основних стовпів їхніх відносин", – сказав він.

Китай став економічним рятівним колом для Росії під час війни в Україні, а Київ все частіше відкрито заявляє про те, що, на його думку, Китай безпосередньо допомагає Москві у веденні війни.

Минулого року обсяг двосторонньої торгівлі зріс до понад 240 млрд доларів, що на дві третини більше, ніж до вторгнення в Україну у 2022 році. Пекін зараз є провідним покупцем російської нафти і вугілля і незабаром випередить Європу як головний ринок збуту природного газу для Москви.

Габуєв вважає, що залежність Росії від Китаю навряд чи зникне, навіть якщо бойові дії припиняться, тож Москва хоче знати, чи може вона розраховувати на подальшу допомогу з боку Китаю і як Пекін відреагує, якщо США попросять його чинити тиск на Росію, щоб вона припинила бойові дії.

Хоча у 2024 році обсяг торгівлі досяг рекордного рівня, з того часу він знизився на тлі спаду російського експорту нафти до Китаю, і Путін буде прагнути змінити цю тенденцію в Пекіні. Зокрема, очікується, що сторони обговорять давно запропонований газопровід "Сила Сибіру – 2" та плани розширення існуючого нафтопроводу до Китаю.

Переговори, ймовірно, також торкнуться питання поглиблення військового співробітництва між Пекіном і Москвою, що викликає занепокоєння західних урядів.

Хоча Китай не надає прямої військової допомоги, американські чиновники заявляють, що Пекін постачає близько 70% верстатів і 90% напівпровідників, необхідних Росії для відновлення своєї військової машини. В обмін на це Китай, як вважається, отримує допомогу в області чутливих оборонних технологій. Китай заявляє, що є нейтральним посередником у війні в Україні, але з початку вторгнення обидві країни зблизилися.

Нещодавно Росія висунула ідею, що Пекін повинен бути одним із гарантів безпеки України, відновивши пропозицію, вперше висловлену російськими переговірниками під час переговорів у Туреччині навесні 2022 року. Київ, ймовірно, сприйме цю ідею скептично.

Під час візиту не бракуватиме символізму. Очікується, що Путін сидітиме поруч із Сі на військовому параді в Пекіні 3 вересня – дзеркальне відображення святкування Дня Перемоги 9 травня в Москві, де китайський лідер посів почесне місце, коли китайські війська марширували Червоною площею поруч із російськими колегами. Аналітики вважають, що парад на площі Тяньаньмень, як і російські ритуали Дня Перемоги, дозволяє Пекіну згадати про перемоги у війні, щоб підтвердити свій статус великої держави.

Василь Кашин з Інституту далекосхідних досліджень Російської академії наук у Москві зазначив, що урочистості за участю Кіма можуть дати шанс згладити будь-які напруження навколо зростаючого союзу Москви з Пхеньяном, який викликав роздратування в Пекіні.

Китай традиційно був найближчим союзником Північної Кореї, але втратив частину впливу після вторгнення Росії в Україну. Кім направив тисячі військових на підтримку війни Москви, а натомість Росія надала ізольованій державі передові технології у сфері ракет і дронів.

За візитом Путіна уважно стежитимуть у Вашингтоні, де представники адміністрації Трампа просувають політику, спрямовану на те, щоб відвернути Москву від Пекіна і повернути її до США. Однак більшість аналітиків відкидають такі надії.

Два лідери зустрічаються в момент, коли кожен з них відчуває себе впевненим. Китаю вдалося відвернути торгівельну війну з США, Росія, тим часом, проігнорувала погрози Трампа ввести санкції, якщо вона не припинить війну, і продовжує дотримуватися своїх максималістських вимог та посилює кампанію проти України.

Показово, що адміністрація Трампа досі не чинила значного тиску на Сі, щоб підштовхнути Путіна до припинення війни. Спостерігачі зазначають, що хоча Пекін волів би, щоб бойові дії в Україні припинилися, він готовий терпіти конфлікт, доки може надавати пріоритет торгівельним і дипломатичним зв'язкам з Москвою та домагатися вигідних умов.

"Китай чітко усвідомлює мізерні перспективи миру і не бачить причин для прискорення переговорів, – сказав Габуєв. – Вони знають, що позиції Росії та України залишаються дуже далекими. Ніхто насправді не просить Китай втрутитися – і це влаштовує Пекін, оскільки він може продовжувати імітувати дипломатію, не роблячи нічого суттєвого".