Як цифровізація фінансових послуг змінює життя українців

Про це йдеться у програмі "Фінансова грамотність" на Еспресо.

Організована Асоціацією українських банків подія стала платформою для підбиття підсумків непростого 2024 року. Як зазначили учасники конференції, цей рік приніс нові виклики, зокрема оновлені регуляторні вимоги для фінтехкомпаній.

Якщо говорити про фінтех і кредитування, вони отримали додаткову регуляцію, коли НБУ запровадив принцип відповідального кредитування, який підтримують більшість відомих компаній, особливо фінтехкомпаній, – зазначив президент АУБ Андрій Дубас.

Обговорили й те, як технології можуть допомогти розвивати фінансовий сектор і поліпшувати якість сервісів. Зокрема, як зазначила СЕО "Нові кредити" Тамара Соловей, було б добре, якби небанківським фінансовим установам дозволили повноцінно використовувати спосіб віддаленої ідентифікації за технологією Дія.Підпис.

З початку повномасштабної війни українська економіка взяла на себе безліч викликів і вистояла. Тож така конференція дає можливість проаналізувати виклики та нові задачі та обговорити стратегії адаптації до нових умов.

Детальніше про конференцію та окремі її аспекти в ефірі Еспресо розповів Андрій Дергун, представник проєкту Міжнародної фінансової корпорації з розвитку цифрових фінансових послуг в Україні.

За його словами, повномасштабна війна лише посилила цифровізацію України.

"Чимало наших громадян виїхали за кордон. А ти ж не вивезеш із собою багато готівки. Доведеться брати з собою картки, мобільні телефони. Ми звикли користуватися в Україні Дією. За кордоном цього немає. Але разом із тим ми можемо розраховуватися українськими картками за кордоном. Уже є певна взаємодія, приймання Дії як цифрового застосунку і в ЄС. Раніше про таке можна було тільки мріяти. Ми всі колись, ще років п'ять тому, звикли до паперових документів, паперових паспортів, посвідчень водія і таке інше. Зараз це все є онлайн, – зазначив Андрій Дергун.

На його переконання, Дія – дуже зручний застосунок, у якому є безліч функцій, послуг, документів і можливостей.

У 2023 році запустили таку послугу, яка називається комплексний шеринг. Що це означає? Що громадянин, який має застосунок Дія, може прийти в банк або небанківську установу, і йому не потрібно з собою нести багато документів різних, – розповів експерт.

Він уточнив, що людина на запит банку через Дію може надати дозвіл на передачу даних з усіх державних реєстрів.

"Це зручно. І, знову ж таки, банк або фінансова установа отримує впевненість у тому, що це дійсні документи, що це, наприклад, довідка з податкової прийшла, а не написано там десь і поставлено печатку", - пояснив Андрій Дергун.

Відповідаючи на запитання, наскільки ці всі цифрові послуги, застосунки та перекази захищені, експерт зазначив: "Над кібербезпекою завжди потрібно працювати. І це таке питання, знаєте, балансу. Тобто десь ми отримуємо більшу зручність і, відповідно, втрачаємо в безпеці. Де маємо повну безпеку, відповідно, це незручно, бо потребує купи паролів".

Водночас, за його словами, фінансові компанії почали застосовувати штучний інтелект, який допомагає розпізнавати фейкові запити на переказ коштів.

Тобто він визначатиме нетипову поведінку і робитиме це набагато краще, ніж людина, - уточнив фахівець.

Зі свого боку влада, на переконання експерта, намагається швидко адаптувати законодавство до будь-яких змін на ринку фінпослуг.

"Як на мене, Національний банк – доволі прогресивна інституція. Ми очікуємо в новому році запровадження відкритого банкінгу, запровадження миттєвих платежів. Це такі, знаєте, віхові кроки, в які вступає наш фінансовий сектор, платіжний сектор. Для громадян це зазвичай виливається в покращення якості послуг, збільшення конкуренції для учасників ринку. Їм потрібно вже конкурувати не тільки цінами. Тут якість, швидкість, обсяг послуг, гармонізація, – резюмував Андрій Дергун.